Смартфони, холодильники, спагеті. Чому в Україні подорожчають усі імпортні товари

Імпортерам не до жартів — уряд планує запровадити додатковий збір 10% на купівлю валюти для оплати імпортних товарів і послуг. За даними НБУ, у червні 2022 року експорт товарів зменшився на 39,8%, а імпорт — на 8,6%. Обсяг експорту становив у червні $2,9 млрд, а імпорту — $4,8 млрд.

За словами народного депутата Ярослава Железняка, тепер Кабмін готує законопроєкт, мета якого — стримати запал імпортерів. Але йдеться не про додаткові імпортні мита, а лише про запровадження збору на валютообмінні операції.

"Слід зазначити, що обрали концепцію не додаткових імпортних мит (яка складна в адмініструванні), а запровадження 10% збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів і послуг", — зазначив Железняк.

Раніше в інтерв'ю УНІАН міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що припускає запровадження нового збору для імпортерів.

"Така ініціатива може не мати назву додаткового мита, це може бути окремий військовий збір. Або додатковий збір на валютообмінні операції з купівлі імпортних товарів", — повідомив міністр.

Імпорт заважає: чи потрібно Україні стримувати обсяги імпорту

В Україні традиційно були чималі обсяги імпорту. Адже йдеться не лише про імпорт, наприклад, побутової техніки чи кормів для тварин, а й про імпорт вугілля, газу, нафти, бензину. Наразі, коли критичний імпорт скасували, купувати валюту на міжбанку імпортерам можна для придбання будь-яких імпортних товарів чи послуг. Відповідно, збільшився ризик попиту на валюту, що росте, а в цих умовах Нацбанк буде змушений продавати валюту, що впливатиме на рівень золотовалютних резервів, які вже скоротилися з $29,08 млрд на початку лютого 2022 року до $22,8 млрд на початку липня.

Зупинити відтік валюти з країни, а разом із ним і ризики падіння курсу гривні, можна, зокрема, додатковими зборами та податками, про що сьогодні й розмірковують в уряді, готуючи згаданий Ярославом Железняком законопроєкт. Експерти вважають, що рішення запровадити збір на купівлю валюти — суперечливе. Однак Україна воює, і потреби країни постійно зростають, а прибутки держбюджету знижуються. Пошук хороших рішень у такий час дуже проблематичний.

"Мені ініціатива не подобається, тому що йдеться про подальше спотворення ринку та, відповідно, створення стимулів і можливостей для різного роду "схем". Це менше зло порівняно з "критичним імпортом" зі штучного курсу, але, проте, зло", — вважає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

"Обмеження на імпорт — це неминуче, це просто реальність, вона, звісно, неприємна, але немає інших шляхів. Валюта вкрай потрібна для війни, і її не вистачає", — прокоментував ініціативу 10% збору на купівлю валюти асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз. На його думку, вид обмежень, які можуть застосовувати для заборони відтоку валюти через імпорт, — питання дискусійне.

"Я, наприклад, прихильник більше адміністративних обмежень, ніж цінових, тому що регулювати ціною — це швидше до інфляції, ніж до попиту", — міркує експерт.

Як нові збори та податки впливають на ціни в Україні

Звісно, за умов девальвації (курс на міжбанку — 36,56 USDUAH, на готівковому ринку 4 серпня — 38,8-39 USDUAH) запровадження збору для купівлі імпортерами валюти у вигляді 10% незмінно вплине на ціни. Нагадаємо, в НБУ вважають, що річна інфляція складе 30%, проте вже сьогодні є всі підстави вважати, що зростання цін буде швидше за озвучений НБУ прогноз.

Володимир Дубровський каже, що головною причиною інфляції в Україні є те, що НБУ довелося "друкувати гроші".

"Валютний якір — поганий засіб боротьби з інфляцією, але штучне подорожчання імпорту так само погано. Єдиний плюс у тому, що, можливо, додаткові надходження дозволять знизити емісію грошей", — пояснює експерт.

Ціни в Україні в разі реалізації ініціативи про 10% збір для імпортерів зростуть у середньому на 7–10%. Звісно, насамперед ідеться про вартість імпортних товарів. Однак потенційно таке зростання змусить і вітчизняних виробників підвищувати ціни, адже той же імпортний бензин чи імпортні комплектуючі запчастини активно використовують українські підприємства.

"Рішення про збір 10% на купівлю валюти вплине на інфляцію, це прямий уплив на вартість усіх імпортних товарів. Саме в цьому і суть — зробити імпортні товари дорожчими, щоб їх менше купували та переходили на українські аналоги, якщо такі є. Це тимчасовий кризовий інструмент, і він є прийнятним для вирішення проблеми платіжного балансу. Це основна його мета — зменшити тиск на національну валюту через зменшення попиту на імпорт", — зазначив у коментарі Фокусу виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. За його словами, побічний ефект нововведення у вигляді збору для імпортерів є додатковими доходами до бюджету.

"Якщо обирати між наступним валютним шоком (або валютною корекцією) та введенням додаткового імпортного збору, то додатковий імпортний збір — менш болісний. А в нас зараз такий шлях, що на кожному етапі ми маємо обирати між поганим і ще гіршим", — упевнений Дмитро Боярчук.

Тобто, хоч би як там було, витрати на збір у розмірі 10% імпортери будуть змушені закладати в ціни. Відповідно, для споживача той самий смартфон, холодильник, імпортні помідори або спагеті обійдуться дорожче.

"Плюс 10% до купівлі валюти — це менше ніж плюс 10% до ціни, бо витрати на імпорт — лише частина витрат бізнесу, які закладаються в ціну. Навіть коли це імпорт готової продукції, є ще адмінвитрати, логістика по Україні, маркетинг та інше. У разі сировини чи напівфабрикатів для українських виробників уплив на собівартість і кінцеві ціни буде значно меншим”, — каже старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Одним із негативних наслідків ініціативи збору для імпортерів експерти також називають відродження контрабандних схем, а ще — можливу відмову експортерів заводити в країну виторг, якщо вони одночасно є ще й імпортерами (а часто великі компанії, продаючи продукцію підприємств за кордон, здійснюють закупівлю техніки, обладнання, комплектуючих за кордоном, тобто імпортують). Однак складна ситуація в країні, що воює з російським агресором, залишає уряду та Нацбанку мало місця для маневрів. Отже, ініціатива додаткового збору має всі шанси на швидку реалізацію.

"У країні — війна, наслідком якої є великі проблеми з бюджетом і платіжним балансом. Розраховувати на утримання всієї країни Заходом поки що не доводиться. Уряд і НБУ шукають способи переадресувати ці проблеми, і навіть оптимальні рішення не будуть приємними", — вважає Юрій Гайдай.