Причина – не лише бензин. Чому ціни ростуть, а НБУ не може зупинити інфляцію

Ціни — все вищі. Покупці в продуктових магазинах все частіше придивляються до цінників, вибираючи доступніші товари, а то й зовсім відмовляючись від покупки.

"Чай, кава, цукор, рис, гречка, молоко, сметана, йогурти, сири — подорожчало все. З м'ясом, здається, трохи простіше, курку можна купити в одному магазині дешевше, в іншому дорожче. А от із рибою просто біда — бачив, короп вже по 200 гривень за кіло", — каже покупець одного з мережевих супермаркетів Києва Валерій.

Співрозмовник хвилюється, що незабаром його невеликої зарплати не вистачить, щоб оплачувати покупку звичної їжі, а зима ж близько, а з нею — і оплата недешевого опалення.

На жаль, киянин переживає небезпідставно. Ціни справді ростуть, і дуже високими темпами. Інфляція в червні становила 21,5% (рік до року), а місяць до місяця — 3,1%, такі дані Держстату.

Фокус розбирався, як змінюються ціни на продукти в Україні у 2022 році, в чому причини росту цін, як на ріст цін впливає облікова ставка Нацбанку та паритет курсу долара та євро.

Ріст цін в Україні у 2022 році: як змінюється вартість продуктів та послуг

Яйця та цукор найбільше подорожчали за місяць із травня по червень — на 17,2% та на 10,9% відповідно. У Нацбанку це пояснюють збільшенням експорту, а у випадку із цукром — зростанням внутрішнього попиту (як-не-як, громадяни та підприємства заготовляють варення та джеми з ягід).

Паливо за місяць подорожчало майже на чверть — на 21,3%. Через зростання цін на пальне подорожчало таксі, також багато приватних перевізників підвищили тарифи (маршрутки, автобуси).

За останній рік продукти та безалкогольні напої подорожчали майже на третину — на 27,7%.

На скільки за рік (червень 2021 — червень 2022) в Україні подорожчали продукти

• овочі — на 88,8%,
• хліб та хлібопродукти — на 34,1%,
• риба та продукти з риби — на 30,2%,
• цукор — на 26%,
• олія — на 24,5%.

"Продовжувалося подорожчання продуктів харчування внаслідок скорочення поставок, вичерпання запасів та зростання виробничих витрат. Відновлення експорту деяких продуктів також зумовило їхнє подорожчання на внутрішньому ринку", — пояснили ситуацію в Нацбанку.

Небезпечний імпорт. Чому підвищуються ціни?

У Нацбанку досліджували, чому ростуть ціни в Україні. Дійшли висновку, що основна причина прискорення зростання цін — повномасштабна війна Росії проти України, про що НБУ повідомив в огляді "Оцінка інфляції". Зокрема порушення ланцюгів поставок, скорочення пропозиції деяких товарів, збільшення витрат бізнесу, руйнування потужностей та інфраструктури внаслідок терористичних дій Росії — ці фактори не могли не призвести до цінового галопу всередині країни.

"Інфляційні очікування більшості економічних агентів погіршуються, що створює додатковий ціновий тиск. Фіксація офіційного курсу гривні до долара США та тарифів на газ і тепло, а також часткове налагодження постачання продукції стримували зростання цін", — зазначили в НБУ.

Співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін каже, що ріст цін відбувається у всьому світі, зокрема "захлеснуло" і Україну.

"Зараз американська інфляція б'є рекорди і досягає 9%, європейська інфляція — 8%. Причина — програма кількісного пом'якшення та збільшення грошової маси, запроваджена після ковіду американським та європейськими центробанками для стимулювання економіки. У такій ситуації причина інфляції монетарна", — говорить Амелін.

За його словами, Україна — імпортозалежна країна: залежить від імпорту енергоресурсів та високотехнологічних товарів. Разом із товарами Україна "імпортує" інфляцію.

Частково зростання цін пов'язане з цінами на бензин. Наприклад, якщо до 24 лютого А-95 коштував у межах 32,81 — 35,48 грн/л, то середні ціни на бензин в Україні сьогодні — близько 50,50 грн/л. За даними Держстату, за рік паливо подорожчало на 90,9%.

Анатолій Амелін каже, що ціни на бензин уже вплинули на ріст цін.

"Товари, які ми споживаємо, перевозять автомобілями, це закладаються у вартість товарів. Але важливо оцінювати частку транспортних витрат у собівартості продукції: якщо паливо зросло в ціні вдвічі, це не означає, що вартість продукції зросте вдвічі. Виросте лише вартість паливної частки у структурі собівартості", — каже Амелін.

Хто і як стримує інфляцію і до чого тут облікова ставка

На початку червня Нацбанк підвищив облікову ставку із 10% до 25%. У НБУ очікували, що такий рішучий крок пожвавить інтерес до гривні і стримуватиме інфляцію. Але для того, щоб він спрацював, потрібно, щоб у цього рішення були наслідки, щоб спрацював так званий механізм трансмісії.

"Якщо ми говоримо про облікову ставку, то трансмісійний механізм працює через кредити, через облігації позики (ОВДП). Але у випадку з державними облігаціями Мінфін просто це ігнорує. Якби Мінфін підняв ставку — це б певним способом позначилося на ситуації з обмінним курсом. Різниця між офіційним та фактичним курсом була б, напевно, не такою разючою", — каже Фокусу виконавчий директор аналітичного центру CASE-Україна Дмитро Боярчук.

За словами експерта, облікова ставка НБУ не має прямого впливу на те, що зростає в ціні в Україні: "У нас дорожчають продукти харчування внаслідок воєнних дій та обмеження експорту та посухи у певних регіонах світу. І паливно-мастильні матеріали, тобто енергоносії, а це також чітко пов'язане із наслідками війни в Україні".

"Тобто облікова ставка зараз — це окрема історія від інфляції", — резюмує Боярчук.

Виходить, що у НБУ не так багато важелів у цій ситуації, щоб вплинути на ціни. Однак такі важелі є у посередників, які купують товари (беруть на реалізацію) у виробників, а потім продають їх у роздробі.

"Торгівельні мережі ставлять величезні націнки, і рівень маржі не узгоджений з виробником. Іншими словами, завод не винен, що його молоко коштує 37 грн за літр, найімовірніше, завод взагалі віддав на реалізацію товар цієї торгової мережі за ціною, наприклад, 24 гривні чи навіть нижче, а в магазинах хочуть отримати максимум, не дивляться, що війна та люди скорочують витрати, як можуть, ні, мережам аби більше заробити", — розповів Фокусу не на диктофон один із представників молочного ринку України.

Крім того, в Україні фактично не працює антимонопольне законодавство — якби АМКУ справді фіксував змови та припиняв їх, для багатьох товарних груп вдалося уникнути сильного зростання цін.

Паритет долара та євро: як валюта впливає на ціни в Україні

Ціна долара та євро зрівнялася 12 липня вперше за 20 років: обмінний курс становив 1,00005 євро за долар.

"Зараз такий шум саме тому, що такого рівня обмінного курсу не було протягом 20 років, тому це фактично історичний момент. Але причина тут у тому, що Росія перестала постачати газ до Німеччини. Німеччина — це основна економіка Євросоюзу. … Мені здається, що в нас у євро не так багато контрактів, здебільшого люди укладають контракти в доларах. Загалом різниця — це варіація в межах 1-2%. Я не думаю, що ця ситуація позначиться на інфляційних тенденціях", — вважає Дмитро Боярчук.

Анатолій Амелін каже, що прямої залежності цін на українські товари від коливань іноземних валют немає, але є непряма, зокрема через енергоресурси, які Україна імпортує.

Фактичний вплив паритету — це доступніші ціни в перерахунку на євро як для українців, які за кордоном розраховуються гривневими картками, так і для імпортерів, які укладають імпортні контракти в євро з європейськими постачальниками.

Чи стане простіше: прогноз росту цін в Україні

Нацбанк 20 травня зняв обмеження на курс, яким банки продають валюту населенню, проте від фіксованого курсу валют 29,25 USDUAH не відмовився. Дмитро Боярчук вважає, що вже назріла потреба привести курс до одного показника — питання, коли Нацбанк буде готовий прийняти рішення.

"Перед НБУ стоїть необхідність привести ситуацію з подвійним курсом до якогось нормального вигляду, бо так бути не може. Наявність подвійного курсу провокує арбітраж. Є люди, які змушені купувати лише по 37 грн за долар, а є люди, які мають можливість купувати по 29,25. Така різниця становить серйозний інтерес. Тут навіть не потрібно знати, які схеми працюють — я впевнений, вони працюють", — каже Боярчук.

За його словами, якщо Нацбанк прийме рішення щодо подвійного курсу валют, це серйозно вплине на інфляцію.

"Якщо раніше бензин імпортували по 29,25 грн, а будуть за курсом 36 або 37 — це спричинить додаткову інфляцію", — пояснює Боярчук.

Він вважає, що ще одним фактором прискорення зростання цін може стати так звана "інфляційна спіраль", коли бізнес закладає в контракти очікування високої інфляції, що згодом означає подорожчання товарів та послуг.

З іншого боку, зараз імпортери закуповують долар по 29,25, але ціни все одно суттєво зросли на імпорт, якщо порівняти з довоєнними показниками. Можливо, йдеться під час ліквідації фіксованого курсу більше не про підстьобування фактичного зростання цін, а про урізання маржі, яку імпортери закладають у ціну товару. Так чи інакше, за підсумками 2022 року рівень зростання споживчих цін навряд чи буде меншим, ніж 25% (рік до року).