Швидке зростання ставок за депозитами та кредити на паузі: що означає нова облікова ставка НБУ

банк, кредити, депозити
Після підвищення облікової ставки НБУ доходність депозитів має підвищитися

Опитані Фокусом експерти стверджують, що раніше подібне рішення призвело б до різкого зв'язування ліквідності й уповільнення кредитування. Проте нині рівень упливу такого рішення обмежений через війну в країні.

Related video

Різке підвищення облікової ставки НБУ, що залишалася незмінною з початку російського вторгнення (10% річних), стало несподіваною та резонансною подією для українського фінансового ринку. Як повідомляв Фокус, цю ставку вирішили підняти до 25% на засіданні правління НБУ 2 червня 2022 року для послаблення тиску на валютному ринку та стабілізації інфляційних очікувань.

Облікова ставка НБУ — важливий показник, який є орієнтиром для фінансового сектора країни та впливає на рівень ставок за державними облігаціями (ОВДП), кредитами, депозитами тощо. Проте опитані Фокусом експерти зазначають, що в поточній ситуації рішення Нацбанку може й не призвести до серйозних наслідків для фінансових ринків.

"У звичайному, нормальному режимі роботи фінансової системи таке рішення призвело б до різкого зв'язування ліквідності та суттєвого уповільнення кредитування. Проте зараз, коли кредитний процес і так неактивний, рівень упливу такого монетарного рішення обмежений", — коментує ситуацію Іван Світек, голова правління "Юнекс Банку".

Важливо
Врятувати та зберегти. Що відбувається зі ставками за депозитами

Проте результатом росту облікової ставки НБУ може стати підвищення ставок за депозитами, дохідність яких майже не змінилася з початку війни, незважаючи на інфляційні очікування. Тоді як споживча інфляція у квітні 2022 року до квітня 2021 року досягла 16,4%, український індекс ставок за депозитами фізосіб станом на 2 червня становив 7,82%, а прибутковість військових облігацій не перевищувала 11% річних.

За словами Івана Світека, ці інвестиційні інструменти втратили роль механізму, що захищає заощадження від інфляції і в прагненні врятувати накопичення від знецінення, громадяни все частіше вдаються до купівлі іноземної валюти, що створює додатковий тиск на гривню та призводить до чергового витка росту цін.

"Якщо Мінфін відреагує на збільшення базової ставки ростом прибутковості ОВДП, банки досить швидко почнуть підвищувати ставки за вкладами для населення. Теоретично, це має повернути інтерес до депозитів як до захисного інструменту від інфляції і, зрештою, знизити інтерес до купівлі валюти", — коментує Світек.

Співрозмовник Фокусу зазначає, що у звичайній ситуації тимчасовий лаг між рішенням монетарного комітету та реакцією ринку сягає 2-3 місяців, але за такої динаміки перші зміни прибутковості банківських вкладів слід очікувати через тиждень, як тільки на найближчому аукціоні Мінфіну з'являться ставки з військових облігацій. Уточнимо, наступний аукціон призначено на вівторок 7 червня.

Слідом за депозитними вкладами мають зрости й ставки за кредитами. Але Іван Світек зазначає, що кредитування фізосіб зараз обмежене, а серед юридичних суттєву частку кредитування займають пільгові держпрограми. Тобто для компаній-позичальників, які претендують на пільгові умови кредитування за держпрограмами, нічого не зміниться, але зросте навантаження на держбюджет, оскільки тепер доведеться компенсувати банкам велику різницю між пільговою та ринковою ставками. Експерт прогнозує, що в результаті банки втратять інтерес до ринкового кредитування, а вільна ліквідність вкладатиметься в депозитні сертифікати НБУ та військові облігації.

"Коли вартість банківських ресурсів починається з 25%, кредити мають значно підскочити в ціні, — продовжує Віталій Шапран, економіст, член Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА). — Пільгові програми кредитування не настільки розвинені, щоб забезпечити відсутність шоку від зростання ставок. В умовах, коли ВВП країни й так впаде на 20-25%, ми ще додаємо удар по внутрішньому кредитному ресурсу та сприяємо ще більшому зниженню ділової активності".

Раніше Фокус писав, що на засіданні правління НБУ 2 червня також ухвалило рішення про визнання неплатоспроможним харківський "Мегабанк".