Хліб на весну. Як іде посівна озимих і наскільки врожайним може бути 2023 рік

Комбайни, які під час війни збирають урожай на українських полях, по праву стали одним із символів стійкості та оптимізму українців. Однак урожай зернових, зібраний у 2022 році, який, за попередніми оцінками, становить близько 52 млн тонн, багато в чому забезпечений накопиченим у довоєнний час потенціалом галузі. Набагато більше побоювань викликає посівна озимих під урожай 2023 року, до якої агросектор приступив із набагато меншими силами внаслідок семи місяців війни України з Росією.

Погода та воєнні ризики. Що ускладнює осінню посівну 2022 року

Як повідомив Олександр Нечипоренко, заступник директора Інституту аграрної економіки з наукової роботи, попри виклики воєнного стану, агровиробники вже повністю засіяли 960 тис. га запланованих площ під озимий ріпак. Для порівняння: 2021 року під урожай 2022 року ріпаком засіяли 1,022 млн га. Тобто площі під ріпак зменшились лише на 6%. Цьому є два пояснення. Перше — технічна культура вирощується із прицілом на експортні контракти (90% українського ріпаку їде за кордон). Друге — більша частина полів ріпаку знаходиться в центральній частині України та на Одещині, тобто на підконтрольній частині України.

Посів озимих зернових лише набирає обертів. Світлана Литвин, аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), зазначає, що озимі зернові поки посіяні лише на 10-20% від запланованих площ, а проведенню повноцінної осінньої посівної цього року перешкоджають значні опади. А ось у Мінагрополітики повідомили, що вже засіяли 1,2 млн га або 26% площ, запланованих під озимину. Зокрема:

• Пшениці: 1,1 млн га (27% від плану)
• Ячменю: 96 тис. га (14%)
• Жита: 35 тис. гектар (41%)

За попередній тиждень (26 вересня – 2 жовтня) засіяли 516 тис. гектарів озимих зернових. Поки лідирують аграрії Тернопільщини, які вже засіяли 32 тис. гектарів або 41% від плану.

Олександр Нечипоренко зазначає, що посушливий кінець літа, воєнні дії та цінова ситуація на ринку зернових спричинили скорочення посівних площ під озимі зернові на 30-40%. На деяких культурах динаміка така:

• пшениця: -39%
• ячмінь: -30%
• жито: -21%.

Світлана Литвин, посилаючись на попередні оцінки Мінагрополітики, уточнює, що на територіях, які контролює Україна, посіви озимих зернових скоротяться на 20%, а якщо враховувати всю територію України — на 40%. Тим часом директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи "Агротрейд" Андрій Бут очікує на зменшення посіву озимих на 50-70%.

"Структура посіву відрізняється кардинально. Наприклад, група "Агротрейд" вдвічі збільшила площу посіву під ріпак до 15 тис. гектарів і зменшила площі під озиму пшеницю з 15 тис. гектарів до 3,5 тис. гектарів. Озиму пшеницю сіємо більше для насіннєвих цілей", — розповів Фокусу Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту групи "Агротрейд". За словами співрозмовника Фокусу, посів пшениці в компанії ще не закінчили через погодні умови, а озимий ріпак вдалося посіяти вчасно і вже отримати задовільні сходи.

У деяких господарствах структура посівів не змінилася. "Якщо порівняти з минулим роком, площу озимих культур ми не змінювали і засіяли житом близько 500 гектарів, пшеницею 2,4 тис. гектарів, — повідомляє Фокусу Євген Горло, директор департаменту виробництва та розвитку Agricom Group. — Погодні умови дещо розтягнули термін посіву, який ми плануємо проводити до 10 жовтня і, можливо, нам доведеться частково зменшити площі під пшеницю".

Посівна на нещодавно звільнених від окупантів територіях поки залишається під питанням. У групі "Агротрейд", у якої під тимчасовою окупацією в Харківській області опинилися 3,5 тис. гектарів у Золочові та селі Петро-Іванівка, робіт не планують через високі ризики обстрілів. Урожай там уже не врятувати — у Золочеві пшениця проросла на полях та втратила товарну цінність.

"Натомість у Новомиколаївці [перебуває між населеними пунктами Шевченкові та Куп'янському] ми відновили роботу підприємства, забезпечили його товарно-матеріальними цінностями, технікою, пальним, посівним матеріалом і повернули фахівців. Поки готуємо ґрунт і коли дозволить погода розпочнемо сівбу озимої пшениці та спельти", — розповів Фокусу Олександр Овсяник.

Посівна надія. На що розраховують агровиробники у 2023 році

До російського вторгнення український агросектор був успішним та динамічно розвивався. Олександр Нечипоренко нагадує, що у 2021 році Україна експортувала зернові до понад 110 країн світу. Майже 82% обсягу експорту припадало на країни Азії та Африки, зокрема на Китай — 21%.

"Російське вторгнення призвело не лише до зменшення виробництва зернових, олійних та овочів, а й згубно вплинуло на експорт сільгосппродукції. Така тенденція зберігатиметься до закінчення бойових дій", — констатує Нечипоренко.

Опитані виробники посилено шукають альтернативних шляхів збуту продукції.

"Ми намагаємося реалізувати продукцію за допомогою автотранспорту до Європи. Головним недоліком цього каналу стало те, що одному автомобілю потрібно від 10 до 14 днів на поїздку, а черги на кордоні іноді становлять 50 км і більше", — розповідає Євген Горло. Задля збільшення експортного потенціалу в Agricom Group у 2022 році збільшили свій автопарк до 20 автомобілів та планують розширити його до 30. Також у компанії вивчають можливість відвантаження зернових за допомогою залізниці.

"Інших шляхів вивезення зерна, окрім як через робочі порти і західні кордони, для українських виробників поки немає. Однак це вже не та панічна ситуація, яка була на ринку на початку війни — логістика вже підлаштувалась під наші реалії, Європа підготовленіша для перевезення української врожаю через свої логістичні потужності, а порти Дунаю працюють набагато краще. Тому тиск на логістичну систему [у 2023 році] буде помітно збалансований", — додає Андрій Бут.

Світлана Литвин наголошує, що за результатами вересня 2022 року за допомогою всіх можливих каналів експорту вдалося поставити за кордон близько 7 млн тонн агропромислової продукції різних видів. Якщо вдасться зберегти хоча б такі обсяги експорту, на думку співрозмовниці Фокусу Україна зможе експортувати вже вирощену продукцію, а також засіяти всі наявні площі навесні.

Відкриття морського коридору помітно покращило експортний потенціал. За даними Мінагрополітики, з 1 серпня до 30 вересня через порти Великої Одеси експортували 5,5 млн тонн агропродукції на 241 корабель. Близько 40% вантажів пішло з Південного порту. Можливості цього каналу розширюються: якщо за серпень через морський коридор відправили 1,62 млн тонн зернових, у вересні — 3,9 млн тонн.

Без оптимізму. Чому врожай у 2023 році буде меншим, ніж у 2022-му

В умовах обмеженого експорту українські аграрії влітку 2022 року були змушені розпродувати торішній урожай за копійчаними цінами. Олександр Нечипоренко каже, що у 2022 році собівартість зернових зросла на 30%, і аграрію, щоб покрити власні витрати, потрібно за тонну зерна виручати не менше ніж 5 тис. грн, але такої ціни внутрішній ринок забезпечити не в змозі. Цей чинник разом із ускладненим експортом і пояснює скорочення посівних площ, про яке йшлося вище.

"Оскільки посіви озимини зменшуються на 50-70%, за таких умов майбутній урожай пшениці складе приблизно 12-15 млн тонн. Тож навіть якщо порти знову закриють, тиск на західні кордони буде набагато меншим, ніж у 2022 році", — прогнозує розвиток ситуації Андрій Бут.

Проте висновки про велике скорочення агровиробництва у 2023 році робити зарано.

"Культури, які сіють восени, мають як озиму, так і яру форми, і у разі покращення цінової ситуації на українському ринку та хоча б збереження наявного обсягу експорту, посівні площі під цими культурами навесні можна буде збільшити", — заспокоює Світлана Литвин.

У будь-якому разі дефіцит продовольства Україні не загрожує. Враховуючи, що в країні традиційно вирощували у кілька разів більше пшениці, ніж на внутрішні потреби, які становлять близько 8 млн тонн, навіть 12-15 млн тонн вистачить, щоб нагодувати країну та відправити продукцію за кордон.

Виростити на корм. Чи допоможе аграріям розвиток тваринництва

Великий удар російське вторгнення також завдало тваринництву. За оцінкою Інституту аграрної економіки, через незаплановане зменшення поголів'я та продуктивність, погіршення забезпечення кормами, часткове знищення інфраструктури та високу стресовість тварин та птиці виробництво продукції тваринництва у 2022 році зменшиться на 17%.

Водночас, за словами Олександра Нечипоренка, для забезпечення споживання продукції тваринництва на довоєнному рівні виробництво яловичини слід збільшити на 15%, свинини на 21%, молока на 8,5%.

"Щоб досягти такого росту, необхідно додатково понад 200 тис. голів великої рогатої худоби на відгодівлі, 1,3 млн голів свиней та 87 тис. голів дійного стада. А додаткова потреба у зерні становитиме до 2 млн тонн", — ділиться розрахунками Олександр Нечипоренко.

Тобто, на думку співрозмовника Фокусу, ситуація на ринку заохочує вирощування свиней, корів та птиці, оскільки це забезпечує гарантований збут фуражного зерна та дозволяє ефективно використовувати вирощений компаніями врожай.

"Українському агросектору потрібно використовувати добре розвинене рослинництво для розвитку тваринництва та нарощування експорту його продукції зі значно більшою вартістю одиниці виміру. Це особливо актуально з урахуванням інтеграції України до ЄС та відсутності митних бар'єрів", — підтверджує тенденцію Світлана Литвин.

Навряд чи українські аграрії вже встигли відреагувати на новий тренд.

"Сьогодні рентабельність тваринництва надзвичайно висока у зв'язку з низькою вартістю зерна. І компанії, які займаються цим напрямком, цього року отримають високі прибутки. Але запустити цей напрямок з нуля ризиковано, оскільки немає гарантій, що вартість зерна залишиться на низькому рівні", — каже Олександр Овсяник.

Світлана Литвин додає, що для розвитку тваринництва потрібен час значно більший, ніж сім місяців.

Але варто пам'ятати про малі фермерські господарства, де вирощують пшеницю та кукурудзу на площах від 3 до 50 гектарів, і такі фермери вже почали вирощувати свиней та птицю, щоб уникнути продажу вирощеного ними зерна трейдерам "за три копійки".