Відкрити небо. Коли з аеропортів України полетять перші літаки

З початку російського вторгнення небо над Україною для громадян країни асоціюється виключно із небезпекою. Замість ворожих ракет і так званих "мопедів" (іранських дронів) мільйони українців мріють побачити над своїм містом пасажирський лайнер, що заходить на посадку.

Однак під час воєнного стану повітряний простір для цивільної авіації залишається закритим. Запуск дронів для громадян та бізнесу також під забороною. Тобто в небі над Україною працює виключно військова авіація, зокрема безпілотники.

Відсутність авіаперевезень практично відкинула транспортні можливості України на сторіччя тому. Адже, як зазначають опитані Фокусом експерти, закриття неба для цивільної авіації негативно впливає на економіку, суттєво обмежує мобільність населення та логістику вантажів.

Літаки не літають. Що відбувається з інфраструктурою та авіакомпаніями під час війни

Одним із головних викликів війни для авіаційної галузі стало руйнування інфраструктури. Кирило Новіков, засновник проєкту SkyDoctor, учасник Львівського оборонного кластера зазначає, що практично всі українські аеропорти, що діяли до лютого 2022 року, а також значна кількість військових аеродромів отримали руйнування через повітряні атаки ворога.

Фінансування відновлення авіаційної інфраструктури поки що під питанням. За словами Новікова, Кабмін зупинив "Програму розвитку аеропортів до 2023 року" через її неактуальність під час воєнного стану, але часткове відновлення пошкоджених аеропортів передбачено Планом відновлення (Recovery Plan).

"Дбати про інфраструктуру країни варто вже зараз, тим паче що поступова інтеграція в ЄС відкриває нові можливості залучення інвестицій та розвитку державно-приватних проєктів, — коментують ситуацію в авіакомпанії SkyUp. — Такі ініціативи особливо перспективні для розвитку авіаційної галузі — будівництва аеропортів, вантажних терміналів тощо. Якщо почати працювати над цим заздалегідь, то на момент завершення війни багато вже буде підготовлено, і тоді відновлення буде швидким".

Ще одне важливе питання для виживання галузі — збереження технічного та кадрового потенціалу. За інформацією Кирила Новікова, поки що жодних конкретних ініціатив щодо фінансової підтримки авіакомпаній в Україні не реалізовано. Втім, співрозмовник Фокусу зазначає, що у двох державних аеропортах (Львів та Бориспіль) уряд дозволив суб'єктам господарювання не платити за оренду, доки аеропорти не працюють.

"Оператори галузі, хто як може, намагаються відновити операційну діяльність. Деякі авіакомпанії працюють на закордонних маршрутах, проте це не масове явище, і більшість персоналу зараз не задіяна. Ми поступово втрачаємо цілу галузь та тисячі фахівців", — каже Кирило Новіков.

Як зазначає Андрій Гук, експерт з авіаційного права, партнер юридичної фірми "Анте", в умовах воєнного стану авіакомпанії мають проблеми як з пошуком роботи для своїх повітряних суден та екіпажів за межами України, так і з підтримкою кваліфікації та сертифікатів своїх висококваліфікованих працівників. Однією з головних перешкод стає неможливість виїхати за кордон для роботи через чинну в період воєнного стану заборону на виїзд для чоловіків від 18 до 60 років.

"Для SkyUp життєво необхідно залишатися в небі. Це не тільки бізнес-питання — це базова умова збереження української авіації у майбутньому. Пілотам необхідно літати, підтверджувати кваліфікацію, регулярно проходити курси, бо без цього Україна втратить фахівців, і на відновлення знадобляться роки. Те саме з бортпровідниками, інженерами — всім потрібна практика", — розповіли Фокусу в авіакомпанії SkyUp.

На сьогодні у SkyUp працює понад 1200 співробітників, і протягом літа близько 80% із них вже вдалося залучити до роботи. Команда SkyUp розглядає всі можливі варіанти для продовження польотів — перевозить гуманітарні вантажі, допомагає з евакуацією громадян із найближчих до кордонів України аеропортів, співпрацює з іноземними авіакомпаніями на умовах мокрого лізингу (надає літаки та екіпажі для виконання рейсів інших компаній). При цьому лінійну станцію технічного обслуговування довелося перенести з Борисполя до Анталії, що допомагає інженерам компанії не втрачати навички та зберегти відповідні ліцензії.

Вільне небо. Коли в Україні відкриють авіаперельоти

Як пояснює Фокусу Андрій Гук, зараз питання використання повітряного простору вирішуються шляхом взаємодії наступних органів:

• РНБО
• президента
• уряду
• Украероруху
• Державіаслужби
• Генштабу ЗСУ

"Єдина організація, яка може дати такий дозвіл [на відкриття повітряного простору] — це ЗСУ, а точніше, їхні успішні дії щодо деокупації України, — вважає Кирило Новіков. — Тому що без чітких гарантій з боку сил ПРО Європи та ППО України ми не можемо і думати про відновлення польотів. Будь-яка загроза з неба може мати катастрофічні наслідки на землі".

Однак недавно досить обнадійливі сигнали прозвучали від міністра інфраструктури України Олександра Кубракова під час виступу на 17-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES).

"Першим аеропортом ми розглядаємо Львівський аеропорт. Я сподіваюся, що, як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми почнемо, я сподіваюся", — сказав Кубраков.

Ініціативу підхопив мер Львова Андрій Садовий, який зазначив, що технічно Львівський аеропорт готовий до запуску, але головним залишається безпекове питання.

"Відкриття повітряного коридору — важливий крок для зміцнення української економіки. Сподіваюся, це розуміють наші міжнародні партнери, зокрема ООН, які можуть надати необхідні гарантії безпеки", — написав Садовий у своєму телеграм-каналі.

Раніше, наприкінці липня, у фокусі уваги також опинився аеропорт Ужгорода, якому Закарпатська облрада виділила 26 млн. грн.

"Ці 26 мільйонів виділяються для того, щоб у нас з'явився великий, унікальний і можливо останній, найголовніший у державі аеропорт", — цитує голову Закарпатської облради Володимира Чубірка галузеве видання.

Основною перевагою Ужгородського аеропорту Чубірко вважає те, що борт, що злітає, практично відразу потрапляє в небо ЄС, а не України. Адже злітно-посадкова смуга аеропорту "Ужгород" розташована за кількасот метрів від українсько-словацького кордону, і при її використанні доводиться заходити в повітряний простір Словаччини.

Однак пізніше голова Закарпатської ОДА Віктор Микита у своєму профілі у Фейсбуці був змушений "відкоригувати інформацію, яку розповсюдили певні функціонери щодо роботи міжнародного аеропорту Ужгород". За його словами, заяви про відновлення роботи аеропорту — це не більше, ніж бажання та наміри. І річ тут не лише у забороні польотів під час воєнного стану, а й неготовності інфраструктури аеропорту Ужгорода приймати регулярні рейси та ін.

Щоб прояснити ситуацію щодо перспектив відкриття повітряного простору України для цивільної авіації, Фокус звернувся до Міністерства інфраструктури, проте на 6 жовтня офіційна позиція міністерства виданням не отримана. Якщо відповідь міністерства все ж таки надійде, Фокус оприлюднить отримані дані.

Опитані Фокусом експерти скептично ставляться до часткового відновлення польотів до завершення війни. "Відкриття окремих аеропортів до закінчення активних військових дій можливе, але надзвичайно складне, — коментує Андрій Гук. — Мінінфраструктури має бачення, і продовжується обговорення такої ідеї, проте також є розуміння, що без забезпечення безпеки повітряних маршрутів і людей у терміналах ніхто не полетить. А гарантії безпеки, за аналогією з чинними для морських портів та маршрутів для вивезення зерна, для авіації малоймовірні".

Практику надання окремих дозволів на певні рейси опитані Фокусом експерти вважають малореальною. При цьому проведену 13 вересня евакуацію пасажирського літака Wizz Air зі Львівського аеропорту Андрій Гук називає поодиноким винятком із загального правила.

Знову літати. Скільки може зайняти відновлення авіасполучення в Україні

Навіть після української перемоги та скасування воєнного стану відновлення польотів цивільної авіації відбуватиметься поступово.

"Спочатку потрібно проінспектувати стан аеродромів, їх злітних смуг та терміналів, відновити необхідний персонал, і там, де потрібно, пройти сертифікаційні процедури. Це може зайняти до пів року", — пояснює Фокусу Андрій Гук. — Авіаперевізникам потрібно буде повернути до роботи персонал і повітряні судна, домовитися з лізингодавцями та страховими компаніями, що також буде непросто".

На думку співрозмовника Фокусу, іноземні авіакомпанії полетять в Україну лише тоді, коли будуть впевнені у безпеці, а також побачать приклади сміливих першопрохідців. Експерт нагадує про ідею президента про створення національного авіаперевізника. З огляду на те, що не всі авіакомпанії переживуть війну або зможуть відновити свою мережу маршрутів і виконувати необхідні для країни рейси, такий крок може виявитися досить своєчасним.

Варто зазначити, що до вторгнення Росії цивільна авіація неабияк постраждала від пандемії COVID-19 та карантинних обмежень. Андрій Гук зазначає, що фактично галузь потрапила в "ідеальний шторм" і зазнає ударів від сукупності наступних факторів:

• тривала пандемія
• війна
• падіння платоспроможності громадян
• відтік кадрів
• проблеми зі страхуванням та лізингодавцями
• пошкодження інфраструктури

"Відновлення української авіації стане справжнім дивом та прецедентом, який вивчатимуть. Але, знаючи, які люди працюють у цій галузі, я переконаний, що відновлення буде", — висловлює сподівання Андрій Гук. Проте співрозмовник Фокусу не виключає, що таке відновлення буде повільним, важким, вимагатиме багато часу, ресурсів та підтримки від держави.

Кирило Новіков вважає, що у разі наявності гарантій безпеки та відновлення польотів, українська цивільна авіація вже за пів року зможе повернутися до показників середини 2021 року. На підтвердження цьому співрозмовник Фокусу наводить аргумент, що за часів пандемії Covid19 Україна набрала дуже швидкий темп відновлення польотів, чи не найкращий у Європі.

"Ми готові повернутися, як тільки це буде можливо. Команда, літаки — все готове. Ми прагнемо якнайшвидше знову літати в українському небі", — кажуть у компанії SkyUp.