Зерновий коридор працює: скільки зерна вивозять аграрії з України

До російського вторгнення український експортоорієнтований агросектор динамічно розвивався, забезпечував надходження валюти до країни, що підтримувало на стабільному рівні курс гривні. Експортний потенціал спирався на розвинену портову інфраструктуру.

У новому огляді Фокусу "Хліб на весну. Як іде посівна озимих і наскільки врожайним може бути 2023 рік" Олександр Нечипоренко, заступник директора Інституту аграрної економіки з наукової роботи, нагадує, що в 2021 році Україна експортувала зернові в понад 110 країн світу. Майже 82% такого експорту припадало на Азію та Африку, з них 21% на Китай. Однак російська агресія згубно вплинула на експорт сільгосппродукції і цей негативний вплив зберігатиметься аж до закінчення бойових дій.

"Однак сьогодні вже не та панічна ситуація, яка була на ринку на початку війни — логістика вже підлаштувалась під наші реалії, Європа більш підготовлена для перевезення українського врожаю через свої логістичні потужності, а порти Дунаю працюють набагато краще. Тому тиск на логістичну систему [в 2023 році] буде помітно збалансовано", — зазначає у коментарі Фокусу Андрій Бут, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи "Агротрейд".

Критичну ситуацію для експортоорієнтованого агросектору суттєво полегшила так звана зернова ініціатива. У її межах, за інформацією Мінінфраструктури з морського зернового коридору з українських портів, станом на 3 жовтня вже вийшло 261 судно з продовольством для країн Азії, Європи й Африки. Великі балкери, завантажені під зав'язку українських зернових, залишають порти Великої Одеси практично щодня.

За даними Мінагрополітики, з 1 серпня по 30 вересня через порти Великої Одеси (Південний, Чорноморськ та Одеса) експортували загалом 5,5 млн тонн агропродукції. Можливості цього каналу розширюються: якщо за серпень через морський зерновий коридор з України відправили 1,62 млн тонн зернових, то у вересні обсяг поставок вдалося наростити до 3,9 млн тонн.

Зокрема, за два місяці (серпень-вересень) через зерновий коридор відвантажили 1,55 млн тонн пшениці. Географія експорту пшениці наближається до довоєнної — 72% припало на країни Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Туреччини. Африканський континент уже одержав приблизно 423 тис. тонн української пшениці. Зокрема, зерно поставили до таких країн:

• Ефіопія: 53,3 тис. тонн
• Кенія: 51,3 тис. тонн
• Сомалі: 28,5 тис. тонн
• Судан: 65,6 тис. тонн

Світлана Литвин, аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), узагальнює, що у вересні 2022 року всі можливі канали експорту, включно із зерновим коридором, дозволили поставити за кордон майже 7 млн тонн агропродукції. Співрозмовниця Фокусу вважає, що збереження навіть таких обсягів експорту дозволить Україні реалізувати врожай 2022 року та засіяти всі наявні площі навесні.

Раніше Фокус писав, що у 2023 році врожай може бути вдвічі меншим, ніж у довоєнному 2021 році.

Також із посиланням на Кабмін Фокус повідомляв, що в 2022 році в Україні врожай зернових очікується на рівні майже 51,9 млн тонн, що на 34,1% менше, ніж у 2021 році. в А 2023 році Кабмін прогнозує скорочення валового збору до 45 млн тонн. Для порівняння: в 2021 році в Україні зібрали 86 млн тонн зернових.