Евакуація в тепло. Що буде з опаленням та водою у морози і чи потрібно виїжджати

В Україні починаються морози — у Києві та області вже 18 листопада денна температура впала до -2 градусів, а вночі стовпчик термометра опустився до -5 градусів. Морозні дні зовсім не тішать місцеву владу, яка зобов'язана контролювати перебіг опалювального сезону. Проте в умовах регулярних відключень електроенергії забезпечити громадян теплом не завжди вдається.

17 листопада мер Івано-Франківська Руслан Марцінків закликав мешканців міста залишити його — вирушити до села. Оскільки ситуація з постачанням електроенергії, за словами міського голови, лише погіршуватиметься, а через російські обстріли 53 багатоповерхівки Івано-Франківська залишилися без опалення.

Мер Рівного Олександр Третяк повідомив, що повним ходом йде підготовка оснащення теплопунктів по всьому місту. "У кожному з цих пунктів буде все необхідне — генератор, обігрівачі, щоб жителі громади змогли перечекати ситуацію, коли одночасно не буде опалення та електроенергії. Буде також можливість зарядити мобільні телефони", — зазначив мер.

Тобто у містах України триває підготовка до ситуації, коли мешканців багатоквартирного житлового фонду позбавлять на тривалий період не лише електроенергії, а й тепла.

Опалювальний сезон розпочався. Які проблеми можуть бути з водою та теплом без електроенергії

Системи водопостачання, опалення та каналізації пов'язані з електроенергією — у секторі багатоквартирних будинків технології забезпечення українців цими благами працюють лише за умови електроживлення. Тобто всі системи, бойлерні і котельні, повинні бути забезпечені безперебійним електропостачанням.

"Для подачі тепла ризиків менше — системи багатьох міст обладнані резервними джерелами, встановлюються генератори, ми, як пилосос, зібрали вже генератори по всій Європі, а тепер збираємо по всьому світу вже. У багатьох містах системи теплопостачання більш-менш захищені. Якщо говорити про стратегічні відключення, то тепло відключатимуть насамкінець, я думаю, ми не дійдемо до ситуації, коли трапиться катастрофічне відключення тепла”, — сподівається директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Він також вважає, що цілком ймовірні через перебої з електроенергією відключення подачі води, але загалом, на його думку, катастрофічних відключень не буде.

"Я впевнений, що ми зможемо уникнути ситуації, коли люди не мають води та тепла довше за 12-14 годин на добу", — зазначив Олександр Харченко.

Якщо електроенергії не буде тривалий час, то головним ризиком для магістральних трубопроводів та внутрішньобудинкових систем водо- та теплопостачання стає ризик заморожування води в трубах. Якщо воду вчасно не злиють із системи, а саму систему не законсервують, за мінусових температурах є дуже висока ймовірність пошкодження магістралі.

Приклад такого масштабного аварійного пошкодження — місто в окупованій частині Луганської області Алчевськ: у 2006 році за температури -25 градусів і навіть нижче велике місто залишилося повністю без опалення. Причому на два тижні. Тоді для розв'язання проблем Алчевська знадобилася особиста участь президента Віктора Ющенка. Однак зараз експерти не схильні чекати на такі масштабні проблеми для українських міст через перебої з електроенергією. Детально історія алчевської трагедії згадується у недавньому матеріалі ВВС.

"Я б не лякав тим досвідом Алчевська-2006, так, ми вивчали сумний досвід 2006 року, там насамперед причиною була тупість місцевої влади — прийняті неправильні рішення. Не прорахували ризик заморожування систем. А до такого треба бути готовим. Тоді був мороз -25, і система швидко замерзла, водопроводи луснули”, — каже народний депутат та ексміністр ЖКГ Олексій Кучеренко. Він наголошує: у такому питанні, як ймовірні аварії систем теплопостачання, не останню роль відіграє професіоналізм місцевої влади.

Втім, поки експерти бачать величезні ризики — адже далеко не вся місцева влада вже розпочала активну комунікацію з комунальними підприємствами, ОСББ та приватними ЖЕКами щодо загроз, які існують у зв'язку з відключеннями електроенергії. Також неясно, чи готується місцева влада у містах країни консервувати системи, щоб уникнути масштабних аварій трубопроводів.

Голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко повідомив: робота органів місцевого самоврядування у Києві щодо вибудовування комунікацій із ЖЕКами ведеться несистемно.

"В інших містах органи місцевого самоврядування провели збори, зібрали голів керівних компаній. ОСББ, провели інструктаж, як діяти в тій чи іншій ситуації. А в Києві далеко не всі ОСББ та керівні компанії не те, що зібрані, вони навіть не мають контакту з київською владою, щоб відбудувати модель інформування, консервування систем, терміни виконання таких робіт, на жаль, моделі немає, можливо, були наради з комунальними підприємствами, які обслуговують 8 тисяч будинків, але є ще 3 тисячі багатоквартирних будинків, які обслуговують приватні ЖЕКи та інші підприємства. ОСББ мало що відомо — я поспілкувався з багатьма, жодної інформації немає”, — каже Олег Попенко.

Він попереджає: що нижча температура, то вище ризик швидкого виходу з ладу систем водо- і теплопостачання за умови тривалих відключень електроенергії.

Якщо мінус 5-10 градусів, а електроенергії не буде 16-24 години, то цього достатньо, щоб система почала замерзати. Це якщо не буде робочих насосів. А далі — гірше. За мінус 10-20 градусах відсутність живлення насосів протягом 12 годинника призведе до аварії", — зазначає Олег Попенко.

Потрібна електроенергія. Які є способи забезпечити тепло та воду в разі відключень

В умовах регулярної відсутності електроенергії багато комунальних підприємств ухвалюють рішення про оснащення своїх систем резервними джерелами живлення — генераторами. Частина такого обладнання надходить до міст у вигляді гуманітарної та благодійної допомоги. Наприклад, до Харківської області ЮНІСЕФ доставив 14 генераторів для лікарень, поліклінік та водоканалу. Компанія "Луцькводоканал" повідомила раніше, що у разі відключень водоканал розгортатиме резервні елементи живлення, щоб забезпечити мінімальний тиск у системі водопроводів міста.

"Залежно від можливого ступеня ураження або ступеня виникнення проблеми, у нас є певні можливості підтримувати мінімальний тиск у мережі завдяки резервам води. Водночас вода в системі водопостачання буде питною протягом 72 годин. Також оперативно надаватиметься інформація про додаткові пункти розливу або відбору води залежно від ситуації", — зазначили у компанії.

Однак якщо комунальні підприємства у багатьох містах вже оснащені резервними джерелами, то цього не можна сказати про багатоквартирні будинки, де робота систем пов'язана з електроживленням.

"Можна встановлювати (на деяке обладнання — Фокус) безперебійники, акумулятори, але ми повинні розуміти, наскільки ж їх вистачить. А генератор можна ставити тільки в окремому приміщенні біля будинку. І зараз величезні ціни — понад 60 тис грн на п'ятикіловатний генератор. Не у всіх будинків є сміттєзбірник на 15 квадратів, щоб там поставити генератор. А так, справді, акумулятор, безперебійник чи генератор можна встановити, щоб працював домовий насос", — каже Олег Попенко.

За словами Олега Попенка, у Львові та Києві місцева влада вже ухвалила рішення про компенсацію витрат на купівлю генератора.

"Керівним компаніям Києва виділили кошти з міського бюджету на підготовку до опалювального сезону. Але ми не знаємо, куди саме підуть ці кошти — вони можуть піти як на генератори, так і на зарплати співробітникам. Про прозорість використання коштів не йдеться", — вважає Попенко. І додає: житлово-комунальне господарство Києва не готове до вкрай складного опалювального сезону.

"Навіть без війни минулого року опалювальний сезон розпочався 30 грудня. Багатоквартирний фонд взагалі не готовий до опалювального сезону", — вважає експерт.

Генератори — практично єдине рішення для багатоквартирних будинків, де будинкова система водопостачання працює лише за умови електропостачання. Але юристи нагадують: встановлення генератора у будинку вимагає виконання низки умов. Адже є спеціальні вимоги до дизельних генераторів, які прописані у профільному Наказі Міненерго "Про затвердження Правил пожежної безпеки в компаніях, підприємствах та організаціях енергетичної галузі України" від 26.09.2018 №491.

"Окремо встановлені дизель-генератори повинні мати справну огорожу по всьому периметру, а також автодороги для під'їзду пожежної техніки. Подача палива з резервуарів у видаткові баки проводиться тільки за допомогою ручних насосів або насосів з електроприводом. Місткості з паливом мають бути обладнані запірною арматурою та герметичними кришками", — перерахував правила Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner.

Евакуація до села. Чи потрібно планувати виїзд із багатоквартирних будинків

Не тільки мер Марцінків озвучував пропозицію містянам перебратися у затишніше та тепліше місце, ніж велике місто. Раніше київська влада також анонсувала один зі сценаріїв, згідно з яким мешканців столиці евакуювали. Хоча в мерії і зазначають, що вірять у краще, тобто, що евакуювати нікого не доведеться.

"Система цивільного захисту має бути готовою до різних варіантів, але це не означає, що ми зараз готуємося проводити евакуацію. Щоб реагувати правильно, ми повинні планувати всі можливі випадки", — зазначив Роман Ткачук, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА. За його словами, міська влада робить все, щоб мінімізувати для мешканців наслідки постійних атак РФ на об'єкти критичної інфраструктури.

"У кожному районі Києва підготують у середньому по 100 пунктів обігріву, які працюватимуть у разі надзвичайних ситуацій узимку. Їх облаштують на базі соціальних об'єктів, оскільки саме там забезпечать тепло- та енергопостачання у разі критичної ситуації. Ці пункти обладнають усім необхідним: теплом, освітленням, санвузлами, їдальнями, місцями відпочинку, банками теплого одягу та теплими ковдрами. Додатково пункти обладнають генераторами аварійного живлення, тепловими гарматами. Неподалік чергуватимуть співробітники швидкої допомоги", — йдеться у повідомленні КМДА.

Експерти кажуть, що, найімовірніше, якщо евакуація і трапиться, то лише індивідуальна, коли самі мешканці того чи іншого міста виїжджатимуть у сільську місцевість у пошуку автономного водо- та теплопостачання.

"Ми вже бачили евакуацію одразу після нападу Росії. До чого тут КМДА? Вони тоді вже "допомогли" — тільки дороги поперекривали, щоб люди цілодобово стояли в пробках. Тому ці байки про евакуацію мільйонів людей — я просто хотів би на це подивитися. Люди самі собі прораховують варіанти евакуації, думаю, дорослі люди мають варіант Б, як мінімум, а ще й варіант В”, – каже Олексій Кучеренко.

На його думку, найкраще, що влада сьогодні може зробити, — це забезпечити ефективний захист енергооб'єктів.

"ППО — наш перший бог. На жаль, констатую очевидні недоробки захисту об'єктів інфраструктури — електричних мереж. Переконаний, там можна було краще захищати. Особливо в Києві та області", — вважає Кучеренко.

А, на думку Олега Попенка, Київ не може провести організовану евакуацію, бо для цього немає жодної інфраструктури та підготовленої системи. Тож у питанні виїзду з міста за умови тривалої відсутності електроенергії, води та опалення українцям краще покладатися на самих себе.

"Ми можемо розраховувати на себе, якщо є авто, то щоб воно було заправлене і в робочому стані, щоб самостійно виїхати у сільську місцевість, де можна забезпечити себе теплом та водою. Цей спосіб власної евакуації потрібно шукати вже зараз, щоб потреба у виїзді не стала сюрпризом", — резюмував Олег Попенко.