Розділи
Матеріали

Генераторні ціни: наскільки легально надавати платні послуги із зарядки смартфонів

Наталія Богута
Фото: autoblog.com | Щоб покрити витрати на генератор, бізнес може надавати низку послуг, за які брати оплату, але не продавати електроенергію

Підприємці в Україні можуть покрити свої витрати на генератори через збільшення вартості продукції та послуг, а також за допомогою організації у своїх приміщеннях коворкінгів, проте брати окрему платню за зарядку смартфонів юристи не радять.

В Україні вже є прецедент звинувачення приватного підприємця у продажу електроенергії через оплату відвідувачами доступу до розеток у його приміщенні. Тож, юристи рекомендують бізнесу подумати про те, як діяти без ризику для своєї діяльності, але при цьому, мати можливість все ж таки надавати такі послуги клієнтам. Про це пише Фокус у статті "Електроенергія за 50 гривень. Чи можуть підприємці надавати доступ до розеток за гроші".

Підприємства громадського харчування можуть цілком законно закласти вартість витрат за роботу генератора (і, отже, на електроенергію) ціни страв чи напоїв. Навіть може бути варіант, коли в меню з'являється особлива позиція, яка передбачає обов'язковий доступ до розетки, або можна брати плату за бронювання столика, що знаходиться поруч із розетками. Також бізнес може переглянути види діяльності, якими він займається, та додати КВЕД, які дозволять легально дозволяти відвідувачам приходити та працювати у приміщенні підприємця.

"Для надання подібних послуг, звичайно, не варто вибирати КВЕД "виробництво електричної енергії" — ви не електрична станція, щоб генерувати електроенергію та передавати її споживачам. Водночас підприємець цілком закономірно може надавати послуги з оренди робочих місць, приміщень, конференц-залів — тобто надавати послуги звичайного коворкінгу, в якому особа платить за час перебування в приміщенні та може вільно користуватися обладнанням, що знаходиться в ньому (зокрема електроприладами), або заряджати свої гаджети", — повідомив адвокат адвокатського об'єднання "AS Legal" Владислав Фірсов.

Він нагадує, для легальних послуг із надання доступу до електроенергії підприємцям достатньо мати такі зареєстровані КВЕДи:

  • 68.20 (передавання в оренду нерухомого майна);
  • 77.33 (надання в оренду офісних машин та обладнання, зокрема комп'ютерів);
  • 77.39 (надання в оренду інших машин, обладнання і товарів);
  • 82.11. (надання комбінованих офісних адміністративних послуг);
  • 82.19. (фотокопіювання, підготовка документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність).

"Зовсім не обов'язково надавати послуги з "підзарядки гаджетів" або послуги з користування електроенергією від генератора. Підприємець може надавати послуги з передавання в оренду приміщень або обладнання або фотокопіювання та інші допоміжні офісні послуги. У такому разі, питань у правоохоронних органів не виникне", — зазначив Владислав Фірсов.

"Здійснення основної діяльності підприємством (наприклад, торгівля або заклад громадського харчування) передбачає можливість клієнта потрапити в приміщення юридичної особи (ФОП) та скористатися там певними послугами, якщо гроші будуть отримані від клієнта не за "зарядку пристрою" або доступ до "зарядки", а за послуги, що надаються юридичною особою , що принагідно ще "дозволяє" зарядити пристрій у своїй мережі, така діяльність не підпадає під "продаж" електроенергії та дозволяється законодавством", — повідомив Фокусу керівний партнер, адвокат юрфірми Totum LF Юрій Хапко.

У громадському харчуванні можна встановити підвищену плату на напої та страви, проте не вказувати у цінах, що оплачується електроенергія
Фото: Getty Images

За його словами, щоб не потрапити на відповідальність за статтею за продаж електроенергії без ліцензії, підприємство може організувати таку діяльність у такий спосіб:

  • договір оренди частини приміщення із застереженням у договорі про компенсацію електроенергії, а також наявність відповідного КВЕДу діяльності у ФОП).
  • договір прокату генератора (за нормами ДК, він публічний, і договір приєднання);
  • змішаний договір оренди частини оренди частини приміщення та обладнання.

"Усі ці договори повинні бути договорами на приєднання, публічними. Як приклад можна взяти коворкінг, там також надається місце з підключенням до електричної мережі, але це не викликає жодних зауважень з боку податківців, зазвичай вони оформлюють свої послуги або як прокат обладнання, або як оренда робочого місця", — пояснив Юрій Хапко.

Нагадаємо, за словами глави "Укренерго" Володимира Кудрицького, для бізнесу з 1 січня 2023 року електроенергія взагалі не подорожчає.

Як повідомляв Фокус, в Україні з 9 листопада 2022 року діє пільговий режим ввезення генераторів з-за кордону.