Податкова знатиме все. Коли запрацює автоматичний обмін інформацією України та ЄС

Україна поступово адаптує законодавство до європейського, зокрема в частині Багатосторонньої угоди CRS, учасницею якої є Україна. У межах роботи зі впровадження Україною Загального стандарту звітності й належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Стандарт CRS), що передбачає щорічний міжнародний автоматичний обмін даних про фінансові рахунки, парламент у березні ухвалив законопроєкт №8131. Фокус дослідив, для чого потрібен такий обмін інформацією, коли він запрацює, кого стосується та якими будуть наслідки.

Усе за планом. Коли почнеться обмін інформацією між податковою України та податковими ЄС

Обмін інформацією між податковими України та країн ЄС — частина плану BEPS, розробленого організацією ОЕСР і спрямованого на боротьбу з розмиванням податкової бази та виводом доходу з метою ухиляння від оподаткування.

"Розроблений план містить конкретні інструменти для боротьби з агресивними схемами податкової оптимізації. Сам план не покладає обов’язків на платників податків. Усі країни, які бажають мати репутацію прозорості у сфері оподаткування й інформації та не хочуть потрапляти в "сірі та чорні списки", мають імплементувати положення плану BEPS у національне законодавство", — пояснила Ольга Черевко, керуюча партнерка юридичної компанії GLS.

За її словами, автоматичний обмін інформацією — це один із таких інструментів плану BEPS, а метою такого полегшеного доступу до інформації є можливість ефективно виявляти незадекларовані доходи податкових резидентів за межами країни та контролювати правильність декларування доходів і сплати податків.

Іван Маринюк, юрист юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", підкреслив: фактично запровадження Україною автоматичного обміну інформацією означає, що українські банки збиратимуть інформацію про рахунки платників податків інших країн в Україні та передаватимуть її в українську податкову. Далі податкова передаватиме таку інформацію в податкові служби інших країн залежно від статусу податкової резидентності (де особа має сплачувати податки), а також отримуватиме аналогічну інформацію про своїх платників податків.

Автоматичний обмін має запрацювати вже цього року. 20 березня ВРУ ухвалила законопроєкт щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки №8131 (станом на 11 квітня 2023 року ще не підписаний президентом). За словами Маринюка, цей законопроєкт передбачає, що перший обмін може відбутися у 2024 році за перший звітний період — із 1 липня 2023 по 31 грудня 2023, проте існує позиція, що податкова України зможе отримати інформацію за весь 2023 рік.

Ольга Черевко каже, що Україна почне перевірку рахунків щодо підзвітності для автоматичного обміну інформацією з 1 липня 2023 року, тому у 2024 році Україна направить інформацію іншим країнам учасницям за минулі пів року. Але оскільки інші країни учасниці CRS збирають інформацію з початку 2023 року, існує вірогідність, що Україна отримає інформацію за весь 2023 рік.

Усім приготуватися. Яку інформацію передаватимуть одна одній податкові

Автоматичний обмін фінансовою інформацією стосуватиметься всіх — ФОПів, юридичних і фізичних осіб.

"Йдеться про інформацію від фінансових установ про фінансові рахунки, власників і/або контролюючих осіб власників таких рахунків, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів із обміну. Простіше кажучи, податкові органи України отримають інформацію про залишки та рух коштів за рахунками податкових резидентів України за кордоном", — пояснила податкова консультантка Олександра Томашевська.

За словами Ольги Черевко, автоматичному обміну підлягатиме така інформація:

• ім’я/назва власника рахунку;
• дата народження, адреса;
• податковий номер;
• номер банківського рахунку;
• залишок на кінець року;
• загальна сума доходів від фінансових активів за звітний період.

"Тобто інформація, яка підлягатиме обміну, стосується залишків готівки на рахунках, депозитів у банках, цінних паперів на інвестиційних рахунках тощо. Україна відправлятиме вказану інформацію щодо податкових резидентів країн ЄС, що приєдналися до стандарту, і, навпаки, країни ЄС надсилатимуть таку інформацію про податкових резидентів України до податкової служби України", — зазначила Черевко.

Що стосується юридичних осіб і їхніх власників-українців, то автоматичному обміну точно підлягає інформація стосовно компаній, які отримують 50% і більше пасивного доходу (у вигляді дивідендів, наприклад). До речі, саме так працює багато відкритих українцями компаній на Кіпрі, а також в офшорних зонах (наприклад, Британські Віргінські острови). Повний перелік офшорних зон можна побачити на сторінці YouControl.

Іван Маринюк вважає, що на географію та обсяг обмінюваної інформації щодо рахунків іноземних компаній українців впливатиме статус компанії. Йдеться про рівень прозорості бізнесу. Як приклад юрист наводить компанію на Кіпрі з рахунком у швейцарському банку, бенефіціар якої фізична особа-податковий резидент України. У такому випадку можливі дві ситуації:

1. компанія пасивна — отримує лише пасивні доходи (дивіденди, роялті, проценти) — швейцарський банк передасть інформацію своїй податковій, і остання направить інформацію в Україну (у тому числі щодо бенефіціара такої компанії) та на Кіпр;
2. компанія активна — веде звичайну господарську діяльність, розмір пасивних доходів менш ніж 50% — інформація буде передана лише кіпрській податковій (інформацію щодо бенефіціара компанії не передаватимуть в Україну).

За словами Ольги Черевко, приєднання України до CRS надає серйозний інструмент податковій для виявлення порушень щодо декларування закордонного доходу й сплачених із нього податків. "Наприклад, якщо фізична особа має рахунок за кордоном і отримує туди дохід, то аналіз наданої інформації в межах CRS із легкістю допоможе виявити порушників, які такий дохід не декларують", — каже Ольга Черевко.

Фактично автоматичний обмін інформацією дозволить податковим виявляти фізичних і юридичних осіб, які не декларують свої доходи й, відповідно, не сплачують податки.

"Якщо інформація податкової про отримані доходи особою за звітний період відрізнятиметься від отриманої інформації в межах автоматичного обміну, існує висока ймовірність донарахування податкових зобов’язань. Наприклад, особа за звітний період отримала 500 тис грн доходів в Україні від податкових агентів і своєї діяльності як ФОП. У минулих звітних періодах ситуація з доходами була аналогічною. Однак у межах автоматичного обміну отримана інформація, що на рахунку такої особи є 500 тис євро, що явно не співвідноситься із задекларованими доходами в Україні. Тому виникають питання, звідки ці гроші, яка їхня природа й чи сплачувалися з них податки? У випадку ненадання обґрунтованих пояснень існує ризик донарахування податків і штрафних санкцій", — пояснив Іван Маринюк.

У фокусі уваги податкових органів, звичайно, будуть українські громадяни, які мають рахунки за кордоном із чималими сумами залишку, здійснюють інвестиції у Європі, а також купують вартісні речі на кшталт вілл або квартир у престижних куточках ЄС.

"Сама наявність банківських рахунків за кордоном і грошей на таких рахунках у податкових резидентів України не є порушенням українського законодавства. Та податкова з легкістю зможе відслідковувати, чи отримувала особа дохід за кордоном на основі звірки залишків за рахунками в закордонних банках за різні податкові періоди. Також є ризик перевірки залишків коштів на закордонних рахунках українських податкових резидентів, чи були вони раніше задекларовані. Якщо доходи не декларувалися, такій особі загрожуватимуть штрафні санкції", — попереджає Ольга Черевко.

Якими саме будуть санкції, залежить від типу несплаченого податку, суми й доведення чи недоведення навмисності такої несплати, проте Податковий кодекс передбачає, що сума штрафу для юридичної особи або ФОПа може сягати 25-50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання. Стосовно заборгованості з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), то, за даними ДПС України, у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, штраф складає 10% погашеної суми податкового боргу, а в разі затримки більш ніж на 30 календарних днів — 20%.

На думку Олександри Томашевської, наслідком запуску автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS) буде побудова податкової культури й дисципліни громадян: якщо громадянин розуміє, що дані про рух коштів чи залишки за його рахунками будуть відомі податковим органам країни його резидентства, він готуватиме всі документи щодо своїх доходів і самостійно сплачуватиме податки в Україні. "Наслідком може бути також отримання від податкових органів письмового запиту з вимогою надати пояснення та задекларувати іноземні доходи. Звісно, йдеться про сплату податків в Україні", — попереджає Олександра Томашевська.

Забагато доходів. Чи вплине автоматичний обмін між податковими на отримання виплат українськими біженцями

Одне з питань наслідків запровадження автоматичного обміну — це прозорість доходів громадян України, які оформили виплати через статус тимчасового прихистку в одній із країн Євросоюзу.

У випадку оформлення статусу українці стають податковими резидентами тієї країни, де такий статус отримано. І податкова країни прихистку очікуватиме, що біженці звітуватимуть щодо всіх своїх доходів. Урешті це може вплинути на отримання біженцями соціальних виплат, але лише якщо в результаті автоматичного обміну податкова дізнається про суттєві доходи громадянина, який той отримує на рахунки в українських банках від українського платника податків.

"Соціальна допомога виплачується в разі, коли особа не має ніяких інших доходів. Якщо особа має дохід, що перевищує розмір виплати, то вона не має права отримувати такі виплати. Якщо особа отримує доходи в Україні та приховує їх від країни прихистку, то в разі викриття українцю може загрожувати повернення отриманих виплат із можливими санкціями. Але це не найстрашніше, бо в разі викриття незадекларованих доходів у країнах ЄС застосовуються суттєві штрафи та навіть кримінальна відповідальність", — зазначила Ольга Черевко.

А от на думку Олександри Томашевської, українським біженцям не варто перейматися питаннями обміну інформацією між українською та європейськими податковими.

"Громадяни України, які перебувають в іншій країні понад 183 дні, цілком обґрунтовано можуть вважатися податковими резидентами цієї країни Європи. У цьому випадку немає підстав для передачі відомостей про статки українців до податкового відомства України. Крім того, обмін не стосується дрібних сум на рахунках, мета обміну — знайти мільйони чи сотні тисяч євро", — підкреслила податкова консультантка.