Буде, як в ЄС: навіщо українцям роумінговий безвіз та чи зростуть тарифи мобільних операторів

Клієнтам українських мобільних операторів обіцяють "роумінговий безвіз" з Євросоюзом. Уточнимо, що міжнародним роумінгом називають надання послуг стільникового зв'язку протягом періоду, коли абонент є зареєстрованим в мережі закордонного оператора.

Як повідомив нещодавно прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, Кабмін затвердив документ, який дозволить Україні укласти угоду про приєднання до "роумінгового безвізу" з Європейським Союзом вже у 2023 році. За словами Шмигаля, приєднання до роумінгового простору ЄС — не просто скасування плати за дзвінки, але і сучасні, прозорі європейські правила у сфері телекомунікацій.

Тепер варто відповісти на поширене питання, що таке роумінговий безвіз?

"З 2017 року в ЄС мобільні оператори не стягують з абонентів окрему плату за послуги, надані в інших країнах-членах ЄС. Тобто послуги в міжнародному роумінгу надаються за тими самими тарифами, що й в домашній мережі", — пояснює Роман Хіміч, експерт телекомунікаційного ринку.

Співрозмовник Фокусу уточнює, що такий режим обслуговування, відомий як Roaming Like At Home (RLAH) був запроваджений з наступною метою:

• захисту прав споживачів, які часто потерпали від надмірних й непрогнозованих витрат, що могли сягати десятків тисяч євро;
• прибрати чергові бар'єри на шляху створення єдиного ринку капіталу, товарів та послуг.

Тобто, завдяки RLAH європейці більше не мусять обмежувати себе в користування стільниковим зв'язком в будь-якій точці Євросоюзу. Але, як зауважує Хіміч, в ЄС відсутність плати за роумінг не є безумовним обов’язком операторів — деякі з них, особливо зі Східної Європи, довели неможливість надавати роумінгові послуги на таких умовах й отримали право на виключення з загального правила.

"Від початку обговорень до можливості користуватись єдиним роумінгом в Європі за наявності єдиного законодавчого поля в ЄС процес впровадження єдиної роумінгової зони тривав три роки, — розповів Фокусу Андрій Отрощенко, директор з маркетингу Vodafone Україна. — Ми наразі не маємо єдиного законодавчого поля, отже нам належить пройти шлях численних узгоджень: технічних, юридичних, комерційних".

Діалог з Україною про "роумінговий безвіз" стартував після початку повномасштабного російського вторгнення, коли на територію ЄС від війни втекли мільйони українців.

"Після початку війни й необхідності підтримувати в ЄС українських біженців, вітчизняні та європейські оператори за сприяння Єврокомісії реалізували "роумінговий безвіз" в певних межах, — продовжує Роман Хіміч. — Перші місяці українські SIM-картки обслуговувалися за домашніми тарифами без обмежень. Але з часом українські оператори були змушені дещо обмежити обсяг послуг, які можна отримати за кордоном без додаткової оплати".

Роман Хіміч уточнює, що ці обмеження обумовлені економічними чинниками, адже, щоб RLAH працював, взаєморозрахунки між операторами мусять знаходитися в певних межах, які встановлені законодавчо. Бо, за словами експерта, українці за кордоном споживають набагато більше послуг, аніж іноземці в Україні й тому взаєморозрахунки потребують зовнішнього регулювання, інакше шанси досягти компромісу наближаються до нуля.

Цікаво, що в вищезгаданому повідомленні Кабміну йдеться про те, що "цього року ця сфера буде "пілотом" по повній юридичній інтеграції України у внутрішньо-європейське регулювання".

"Угода між Україною та Євросоюзом передбачає інтеграцію законодавства ЄС у багатьох галузях і процеси адаптації відбуваються паралельно, щоб Україна могла стати частиною ЄС якомога швидше. Але оскільки регулятор телеком-сектору (НКЕК) досягнув найбільшого прогресу у співпраці з ЄС щодо адаптації українського законодавства у сфері телекомунікацій, уряд визначив, що запровадження єдиного роумінгового простору буде пілотним напрямком та прикладом для інших галузей економіки", — пояснили в пресслужбі компанії "Київстар".

"По суті, ми разом створюємо прецедент: країна, яка наразі не є членом ЄС, приєднується до єдиної роумінг-зони Європейського Союзу, — додає Андрій Отрощенко. — Це вперше не тільки для України, а й для ЄС. В результаті з‘являться українські тарифи, які діятимуть і всередині України, і в Європі без будь-яких обмежень, умов або доплат".

За словами Романа Хіміча з боку операторів все готове і давно працює, залишається вирішити виключно регуляторні питання й деталі взаєморозрахунків між операторами України та ЄС.

"Для Київстар подальші кроки стосуватимуться більше технічних та юридичних питань, які мають відношення до взаємодії з європейськими операторами, — уточнюють в пресслужбі компанії "Київстар". — Це пункти, які не впливають прямо на формування тарифів для клієнтів, а можуть вплинути, наприклад, на правила інформування. Це також технічні моменти, які потребують інвестицій і зараз ми оцінюємо, які фінансові вкладення необхідні будуть додатково".

В "Київстар" уточнюють, що подальші зміни будуть швидше технічними і юридичними, тобто будуть більше впливати на міжоператорську взаємодію, а не на тарифи, а що стосується ринку в цілому, буде відбуватися вирівнювання умов всіх операторів до приблизно однієї механіки.

"Користувачі матимуть змогу обрати один з універсальних тарифів, що діятиме в Україні та в Європі, і користуватись послугами зв'язку в будь-якій європейській країні так само, як вдома. Це буде зручно, адже можна буде просто забути про необхідність підключати роумінг", — продовжує Андрій Отрощенко.

Отрощенко додає, що для приєдннання до єдиного роумінгового простору з ЄС треба виконати цілу низку вимог (юридичного, технічного та організаційного характеру) й цей процес вимагатиме від операторів додаткових витрат. В компанії Vodafon сподіваються пройти цей шлях швидко, адже стрімкі зміни та робота в турбо-режимі вже стали звичними для українців.

Раніше Фокус повідомляв, що мобільному телефону у квітні вже виповнилося 50 років.