Розділи
Матеріали

Чи платитимуть українські біженці податки в Україні: пояснюють юристи

Марія Бабенко
Якщо професія дозволяє працювати дистанційно, українські біженці продовжують працювати на своїх українських роботодавців

Тимчасовий прихисток в ЄС і дистанційна робота на українського роботодавця — такою є реальність для частини українських біженців. Чи доведеться їм в такій ситуації сплачувати податки двічі?

Громадяни України, багато з яких вже понад рік перебувають в ЄС, вже набули податкового резидентства країни що приймає. Й це означає, що саме там відтепер вони мають сплачувати податки. Багато хто з них не розуміє, як при цьому бути з доходами, з яких вже вирахували податки в Україні, зокрема, з зарплатою. Адже дехто і досі намагається дистанційно працювати на роботодавця з України. У своєму новому огляді "Двічі винні. Чи доводиться біженцям сплачувати податки в Україні і за кордоном" Фокус поставив це питання податковим консультантам і юристам.

Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, у коментарі Фокусу пояснила, що подвійне оподаткування не загрожує українським біженцям в ЄС лише у випадку, якщо вони постійно мігрують між країнами і в жодній з них не перебувають більш ніж 183 дні. Але, як зауважує співрозмовниця Фокусу, для жінок з дітьми, що навчаються у школі, це занадто складно.

Навчання дитини біженців у школі в ЄС означає, що їх центр життєвих інтересів змістився в країну тимчасового захисту й саме там потрібно сплачувати податки
Фото: Pexels

Нагадаємо, відповідно до дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС) більшість вимушених переселенців (59,3%) виїхали з України за кордон із неповнолітніми дітьми. А 83,4% дорослих мігрантів складають саме жінки, адже військовозобов’язані чоловіки не можуть перетинати кордони України.

Ігор Ясько, керівний партнер юридичної компанії Winner, підтверджує, що подвійне оподаткування стає для українських біженців реальністю, якщо податкова служба країни перебування починає вважати їх своїми податковими резидентами, проте з податкового резидентства України особа не виходить, довідку про сплату податків в іншій країні не надає й, відповідно, буде змушена платити податки і в Україні, і в країні перебування.

Ясько уточнює, що більшість країн ЄС підписали з Україною договори, угоди або конвенції про уникнення подвійного оподаткування й в українському Мінфіні вказують, що відповідно до цих двосторонніх міжнародних договорів має вирішуватися питання оподаткування доходів українських біженців. Але на практиці запропоновані механізми не надають українським громадянам, що вимушено знаходяться за кордоном, однозначного розв’язання питання.

Ольга Черевко, керівна партнерка юридичної компанії GLS уточнює, що зазвичай, країна, що визнала громадянина України своїм податковим резидентом, не враховує утримані в Україні податки та вважає їх сплаченими добровільно, тоді як досі залишається невідомим, чи буде Україна під час воєнного часу повертати сплачені податки українцям, що стали податковими резидентами інших країн.

В такій ситуації Олександра Томашевська радить співвітчизникам ретельно вивчати норми міжнародних законів, щоб розуміти, якими можуть бути наслідки недекларування доходів з України у країні перебування.

Раніше Фокус писав, що у 2024 році повинен запрацювати автоматичний обмін інформацією між податковою України та податковими ЄС й аналізував, якими можуть бути наслідки цього нововведення для українських біженців.

Також Фокус вивчав, як погіршення демографічної ситуації в Україні через виїзд мільйонів українців за кордон впливатиме на економіку, пенсійну систему і ринок праці.