Шкідливі звички. Скільки в Україні тіньового пального, алкоголю і сигарет й що з цим робити

В перший рік російського повномасштабного вторгнення Україну заполонили нелегальні сигарети, які виготовляються та реалізуються без сплати податків. Бюро економічної безпеки доволі часто повідомляло про тіньові структури та їх активну роботу в різних куточках країни. Наприклад, у квітня БЕБ відрапортувало, що детективи Бюро викрили підпільне промислове виробництво тютюнових виробів у місті Білгород-Дністровський Одеської області, там кілька громадян України організували незаконне виробництво цигарок без марок акцизного податку, а реалізація контрафакту відбувалася у тіньовому секторі, що призвело до ухилення від сплати акцизного податку в особливо великих розмірах.

Фокус дослідив, скільки втрачає держава через тіньовий сектор підакцизної продукції.

Шалене зростання. Скільки тіньового тютюну в Україні та як змінювалась його частка

На думку Альони Шуліми, партнерки Pragma Consulting Group, відносно нелегального ринку тютюнової продукції найбільш надійним джерелом інформації, на яке, зокрема, орієнтуються органи державної влади, є "Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні", яке проводить компанія "Кантар Україна" на систематичній основі.

За даними їх дослідження, середньорічний показник обсягу нелегального ринку сигарет в Україні змінювався наступним чином:

• 2014 рік: 1,7%;
• 2015 рік: 1,1%;
• 2016 рік: 1,3%
• 2017 рік: 2,3;
• 2018 рік: 4,4%;
• 2019 рік: 6,6%;
• 2020 рік: 6,9%
• 2021 рік: 16,9%;
• 2022 рік: 19,9%;
• лютий 2023: 20,2%

В лютому 2023 року, відповідно до даних "Кантар Україна", структура нелегального ринку сигарет була наступною:

• підроблена продукція: 7,9%;
• Duty free або експорт, що нелегально реалізується в Україні: 10,8%
• контрабанда: 1,5%.

За оцінками експертів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), ринок алкогольної продукції знаходиться в тіні в межах 40%, а втрати бюджету від цього становлять 9 млрд грн щорічно. Щодо тютюнової продукції в ЄБА розділяють бачення дослідження "KANTAR Україна", відповідно до якого рівень нелегальної продукції сягає 20,2%, а втрати бюджету — 22 млрд грн щорічно.

Крім цього, власне дослідження тіньового сектору за результатами 2022 року презентувала "Економічна експертна платформа". Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, з яким поспілкувався Фокус, наводить наступні дані відносно частки та динаміки тіньового ринку підакцизної продукції:

• пальне: 11% (-15% з 2020 року), що відповідає втратам держбюджету близько 10 млрд грн на рік в порівнянні з майже 20 млрд грн в 2020 році;
• тютюн: 20% (+15% з 2020 року), що відповідає втратам бюджету 19 млрд грн на рік;
• алкогольна продукція: 36% (+2% з 2020 року), втрати в межах 11-12 млрд грн на рік.

За словами Олега Гетмана, ці дані базуються на економічному розрахунку на основі статистики відносно зміни обсягів продажів пального, сигарет і алкоголю. До 2023 року дослідники тільки починають приглядатись, але вже зазначають, що є позитивні тенденції в сегменті тютюну, де за попередніми оцінками рівень тіні має зменшитись до 18%.

Крім наведених прямих втрат держбюджету, Альона Шуліма вказує на наступні негативні наслідки тінізації ринків підакцизної продукції:

• відсутність контролю за якістю й шкідливий вплив на здоров’я людей та навколишнє середовище;
• спотворення конкуренції на ринку та витіснення легального бізнесу;
• підживлення корупції, адже без зв’язків на різних рівнях такі ринки навряд чи могли б успішно функціонувати.

"Питання боротьби з тінню має бути пріоритетом в контексті економічного відновлення, — підсумовує Ганна Дерев’янко, виконавча директорка ЄБА. — Бо коли, з одного боку, бачиш відсутність результатів у боротьби з тінню, а з іншого чуєш в бізнес-колах інформацію про посилення тиску правоохоронних органів саме на прозорий бізнес – виникає багато риторичних питань, чого Україна може досягти, слідуючи такому курсу. Зокрема, залучити нові інвестиції це навряд чи допоможе".

Співрозмовниця Фокусу окремо наголошує, що ситуація з тіньовим ринком прямо впливає на репутацію України, і тому жодним чином не можна допустити, аби вона погіршилась, особливо зараз.

Скористалися війною. Чому тіньовий сектор розквітає під час повномасштабного вторгнення

Для зростання частки тіньової підакцизної продукції в Україні під час війни склалися певні передумови.

"Війна зумовила економічну кризу і різке падіння купівельної спроможності населення. Споживачі шукають, де дешевше, і свідомо або ні переходять на нелегальний продукт, — коментує Альона Шуліма. — Крім того, нелегальні ринки скористалися проблемами легальних компаній, і прикладом тому є ситуація на ринку пального, коли в умовах дефіциту навіть дуже свідомі споживачі, які ніколи не заправлялись на підпільних колонках, на якийсь час стали їх клієнтами, оскільки це був чи не єдиний вихід".

Співрозмовниця Фокусу додає, що в Україні й раніше система протидії тіньовим ринкам не була достатньо ефективною, а війна ще більше поглибила цю проблему. І хоча, за словами Шуліми, на початку повномасштабного вторгнення така боротьба відійшла на другий план, настає час до активної реалізації системних державних заходів в цій сфері.

"Оскільки нафтогазова група імпортується, там діють достатньо жорсткі умови стосовно сплати ПДВ відразу при імпорті, й там складніше маніпулювати через те, що все прослідковується через Систему електронного адміністрування ПДВ. Тоді як сигарети майже всі виробляються в Україні й в умовах війни, коли правоохоронці, в першу чергу, займаються воєнними питаннями, дуже легко продавати тіньові сигарети через чорні маленькі точки. Й обидві сторони — тисячі торговців і вісім виробників, яких ми вирахували, — знайшли один одного", — розповідає Олег Гетман.

Співрозмовник Фокусу уточнює, що для розрахунків брали кількість тонн сировини, яку всі українські виробники сигарет замовляють за рік, й порівнювали з обсягом сплачених податків. Як з’ясувалося, білі виробники з тонни сплачують приблизно 3-5 млн грн податків, тоді як деякі інші, наприклад, лише по 13 грн. Завдяки цим простим розрахункам вдалося виявити серед 40 досліджених виробників вісьмох "чорнушників" й передати інформацію про них тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України. Мова про наступні компанії:

• ТОВ "Табако Дім": 8 тис. грн податків з тонни;
• ТОВ "Українське Тютюнове виробництво": 26 тис. грн податків з тонни;
• ТОВ "Винниківська тютюнова фабрика": 1,31 млн грн податків з тонни;
• ТОВ "Ферментаційний завод "Тобако": 13 грн податків з тонни;
• ТОВ "Імперіал Голд Тобако": 0 грн податків з тонни;
• ТОВ "Потестас": 35 грн податків з тонни;
• ТОВ "Імперія.Табак. Лтд": 157 тис. грн податків з тонни;
• ТОВ "Юнайтед Табако": 2 тис. грн податків з тонни.

Те, що ці гравці ринку відчували повну безкарність, Олег Гетман пояснює тим, що раніше ніхто, у тому числі в податківців, чомусь не проводив подібну аналітичну роботу й не порівнював кількість перероблених тон сировини зі сплаченими податками.

Випробування політичної волі. Що треба для подолання тіньового ринку підакцизних товарів

Опитаних Фокусом експертів втішає, що після тривалого застою в боротьбі з нелегальними ринками підакцизної продукції в Україні в цьому напрямку спостерігається деяке пожвавлення. Зокрема, Альона Шуліма вказує на те, що нещодавно МВС провело чергову хвилю операції "Акциз", а на базі Офісу Генерального прокурора України створили спеціальну робочу групу з координації роботи правоохоронних органів в боротьбі з тіньовою продукцією. Крім цього, питання нелегальних ринків підакцизних товарів включили до плану роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (ТСК), про яку вже йшла мова вище, а парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики нещодавно розглянув ситуацію на своєму засіданні.

Олег Гетман підтверджує розгляд питання на ТСК за участі всіх керівників правоохоронних органів — Національної поліції, Бюро економічної безпеки, СБУ, де всі отримали певні задачі й до наступного засідання ТСК, яке відбудеться 6 червня, мають провести комплексні перевірки вищезгаданих вісьмох виробників й біля 300 чорних торгових точок й доповісти про ці заходи.

Великим виробникам, на думку Олега Гетмана, загрожує те, що вже трапилося з одним з найбільших тіньових виробників сигарет — підприємством у Жовтих Водах (ТОВ "Юнайтед Табако"), де ще восени 2022 року виробництво зупинили, а виробничі лінії відвезли на склад зберігання. Тим часом, на роздрібні торгові точки очікує відкликання ліцензії, якщо вона взагалі була, а якщо торгівля велася повністю в чорну — штраф 17 тис. грн й вилучення всієї продукції.

Опитані Фокусом експерти очікують продовження рішучої боротьби із тінню на найвищому рівні.

На думку Альони Шуліми, для ефективної протидії тіньовим ринкам підакцизної продукції необхідна політична воля на рівні Президента, Парламенту та Уряду й розробка комплексних стратегій боротьби з тіньовими ринками підакцизної продукції, що будуть координувати роботу контролюючих та правоохоронних органів, внесення змін до законодавства, залучення свідомого суспільства, громадськості, медіа, легального бізнесу.

І хоча, на думку співрозмовниці Фокусу, внесення змін до законодавства саме по собі проблему не вирішить, доречними будуть наступні ініціативи:

• криміналізація контрабанди підакцизних товарів;
• посилення контролю за обладнанням й виробництвом продукції для продажу в магазинах безмитної торгівлі (дьюті фрі);
• запровадження контролю за вирощуванням тютюну в Україні.

В контексті ринку алкогольної продукції в ЄБА називають наступний перелік можливих заходів:

• запровадження прозорих та рівних умов торгівлі алкогольними напоями в мережі інтернет;
• на всіх етапах забезпечити прозорість процедур поводження із конфіскованими алкогольними напоями;
• оперативно завершити Програму реформування та розвитку спиртової галузі на 2020-2023 роки, зокрема приватизацію державних спиртзаводів.

"Для всіх трьох типів підакцизної продукції — пального, алкоголю і сигарет — варто ввести механізм стимулювання покупця до перевірки фіскальних чеків у вигляді фінансової лотереї або кешбеку, що вже працює в багатьох країнах Європи. Таким чином споживач мотивується вимагати чек й перевірити, чи не є він псевдофіскальним", — продовжує Олег Гетман. За інформацією співрозмовника Фокусу, законопроект з подібними пропозиціями вже кілька місяців лежить в податковому комітеті Верховної Ради.

Крім цього, Олег Гетман вважає що, на період воєнного часу варто заборонити в дьюті фрі продавати продукцію, яка виробляється на українському ринку, або вимагати її продажу з повною сплатою акцизу. Бо абсолютна більшість чорної продукції, що потрапляє на внутрішній ринок, виготовляється сірими підприємствами начебто для дьюті фрі, куди, насправді, не потрапляє. Відповідний законопроєкт, за інформацією депутата Ярослава Железняка, вже направлений в Верховну Раду.

Проте, окремі ініціативи, які зараз обговорюються, викликають у експертів певні побоювання.

"Бізнес категорично проти запровадження будь-яких інструментів, спрямованих на облік кожної окремої пляшки алкогольного напою на всіх етапах руху товару. Оскільки підприємці працюють з партіями, а не пляшками, відповідно і відслідковування в ланцюжку поставок кожної пляшки потребуватиме значного додаткового людського, технічного і фінансового ресурсу, тоді як на сьогодні вже існує достатня кількість процедур і інструментів виявлення нелегальних алкогольних напоїв на ринку" — виражає позицію ЄБА Анна Дерев’янко.

Нагадаємо, йдеться про законодавчі ініціативи №8286, №8287 стосовно забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів й рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за які у першому читанні Верховна Рада проголосувала 12 січня.

Крім цього, критику викликає ідея, яка, за інформацією Фокусу, має деяких прихильників у Офісі президента — а саме пропозиція заборони продажу підакцизної продукції за готівку. На думку Олега Гетмана, це ніяк не допоможе у боротьбі з тінню, адже ті, хто продавали в чорну, будуть ігнорувати й ці вимоги законодавства.

Опитані Фокусом експерти попереджають про ризики збільшення податкового навантаження на таку продукцію, на що в умовах війни теоретично може піти влада для збільшення податкових надходжень.

"Підняття податків у цій сфері в більшості випадків комунікується як збільшення надходжень до бюджету, а на практиці це часто спрацьовує навпаки, оскільки саме в умовах високого рівня оподаткування такі ринки є вигідними для тінізації", — розмірковує Альона Шуліма.