Таємницю збережено: у банках пояснили, чому НБУ запросив інформацію про платежі клієнтів
Нещодавній лист НБУ до банків із вимогою підготувати звітність по транзакціям пов'язаний з контролем за операціями юридичних осіб, а про стеження за переказами конкретних фізичних осіб не йдеться, кажуть у банках.
Національний банк України у листі № 25-0005/38228 банкам запитав збір інформації про розрахунки фізичних осіб, але, як вже пояснили в НБУ, внаслідок цього не відбудеться персоніфікованого збору даних щодо кожного громадянина України та його платежів. Натомість з метою посилення нагляду НБУ на періодичній основі отримує узагальнену інформацію від банків-еквайєрів виключно щодо суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг – юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції. Тобто, йдеться про контроль операцій саме юридичних осіб.
Анна Довгальська, заступниця голови правління Глобус Банку, розповіла Фокусу, що ще наприкінці минулого року Національний банк України запровадив нову форму звітності по транзакційним сервісам банків. А черговий лист НБУ про надання інформації №25-0005 /38228 від 01.06.2023 передбачає надання додаткової інформації в щотижневому звіті банків.
"Детальна та періодична звітність банків по транзакційних сервісах необхідна Національному банку України для всебічного спостереження за учасниками транзакційного ринку України (банками, надавачами платіжних послуг), розуміння хто є партнерами/мерчантами банку, виявлення можливих незаконних платежів та міскодингу в операціях з використанням ЕПЗ (електронних платіжних засобів)", — повідомила Анна Довгальська. За її словами, цей лист Нацбанку не має прямого стосунку до фізичних осіб та їх транзакцій, оскільки несе за собою вимогу до банків про надання звітності в розрізі партнерів-суб’єктів господарювання/ надавачів платіжних послуг.
В іншому банку експерт повідомив, що такі запити Нацбанку почастішали ще минулого року, і це напряму пов’язано із нелегальною ігоркою, під час розслідування щодо якої регулятор побачив масштабні схеми міскодингу, що використовував зокрема й банк, який зрештою було ліквідовано. Як раніше повідомляв Фокус, у березні НБУ вирішив ліквідувати "Айбокс Банк" у зв’язку із систематичним порушення банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
"У грудні минулого року подібний запит (від НБУ) вже надходив до банків, проте в ньому Нацбанк не вимагав додатково розділяти статистику по карткових операціях окремих сайтів у випадках, коли платежі на їх користь проходили через агрегатора. Тепер НБУ прямо вимагає надавати й таку інформацію. Про відслідковування операцій кожної окремої людини не йдеться. Ймовірно, у разі суттєвих підозр, регулятор може запросити більш детальну інформацію по якомусь конкретному мерчанту (юридичній особі, що приймає карткові платежі від клієнтів), але базово таку інформацію регулятор надавати не просить", — повідомили Фокусу експерти одного з банків.
Нагадаємо, українські банки, на вимогу Нацбанку, повідомлятимуть про оплати своїх клієнтів в інтернеті, а також про всі перекази між фізособами та компаніями.
Як пояснили в НБУ, отриману від фінустанов інформацію згодом використовують виключно з наглядовою метою. За допомогою цих даних відбувається, зокрема посилення контролю над дотриманням банками українських законів; виявлення проблематики використання послуг; припинення незаконної та нелегальної комерційної діяльності; припинення фінансування тероризму тощо.