Заробити тисячу доларів. Як зростають зарплати в Україні та кого зараз шукають компанії

Повномасштабне вторгнення спровокувало рекордний рівень безробіття в Україні в 2022 році. За підрахунками НБУ, він становив 25-26% або 3,2 млн осіб (без закордонних мігрантів). Зараз ситуація на ринку праці точно краща. Кількість вакансій, за даними Державного центру зайнятості, станом на 1 червня склала 41 322. Водночас статус безробітного мають майже 120 тис. осіб. Рік тому вакансій було менше — 25, 3 тисячі, а безробітних — значно більше — майже 311 тисяч. Про те, що тиск претендентів на одне робоче місце знижується, свідчать і дані порталу для пошуку роботи Work.ua. "У травні конкуренція вийшла на рівень, що спостерігався у лютому 2022 року, ще до повномасштабного вторгнення", — йдеться у дослідженні.

Загалом в останній місяць весни компанії розмістили 90 023 вакансії, тоді як у лютому минулого року — приблизно 100 тис. Ринок роботодавця перетворився на ринок кандидата, констатує експертка з ринку праці Тетяна Пашкіна. При цьому конкуренція за працівника в західних областях сильніша, ніж у східних. Це пояснюється міграцією населення зі східних та південних регіонів на захід країни у зв’язку з безпековими ризиками. Фокус опитав представників бізнесу, як вони закривають вакансії і чи готові підвищувати зарплати.

Роботодавці виходять на полювання: що пропонують кандидатам компанії

Посилення конкуренції за працівника супроводжується готовністю роботодавців потроху підвищувати зарплати. Це позначається на стабільній тенденції росту середньої зарплати в Україні: за рік вона збільшилася на 10% і у травні склала 16 500 грн. У столиці показник традиційно найвищий — 18 200 грн на місяць.

"У Києві пропозицій більше, тому й зарплата вища, — пояснює операційна директорка компанії GRC Наталья Слинько. — Тим часом у прифронтових регіонах — з Харкова й по Миколаїв — вона навіть у два рази нижча, у західних і центральних — приблизно 80-90% від київської".

Найбільше останнім часом зросли зарплати секретарів, юристів, медіа-працівників, ейчарів.

За даними Work.ua, серед категорій з найвищою зарплатою зберігається стабільність. Лідирує "Нерухомість" і "Топменеджмент, керівництво вищої ланки", де пропонують 30 тис. грн. У категорії "Транспорт, автобізнес" середня зарплата складає 20,5 тис. грн, в сегменті "Продажі, закупівлі" — 20 тис. грн, а в розділі "Маркетинг, реклама, PR" — 19 тис. грн.

"У травні приріст вакансій був більший, ніж у квітні. Найбільше зросло пропозицій роботи серед фахівців, які працюють офлайн: у сфері будівництва, дозвілля, виробництва, обслуговування, логістики", — кажуть експерти Work.ua.

Кар’єра — на другому плані: чому бізнесу складно залучати кваліфікований персонал

За даними Work.ua, найбільший приріст вакансій спостерігається для персоналу в категоріях "Водій екскаватора" (+47%), "Маляр" (+45%), "Виконроб" (+42%), "Покоївка" (+41%). Також зросла кількість пропозицій для різноробочих, будівельників, сантехніків, піцайоло, керуючих мережі магазинів. Однак нині бракує і менеджерів вищої ланки, каже Тетяна Пашкіна. Це пояснюється, з одного боку, міграцією великої кількості кваліфікованих досвідчених кадрів за кордон, і з іншого — приєднанням частини населення до лав ЗСУ. Тому закривати вакансії кваліфікованих фахівців стало складно у всіх галузях.

Зарплатні пропозиції для деяких спеціалістів в Україні*

• менеджер банківського відділення (Київ): 14-23 тис. грн
• менеджер з продажу (Київ): 15-30 тис. грн
• менеджер по роботі з клієнтами — 20-100 тис. грн
• архітектор — 20-41 тис. грн
• юрист — 15-45 тис.грн
• спеціаліст зі страхування — 15-25 тис. грн
• HR спеціаліст — 20-30 тис. грн
• ІТ-спеціаліст, інженер-програміст — 25-45 тис. грн

*дані work.ua станом на 19 червня 2023 року

За словами Світлани Тихоненко, керівниці управління з розвитку бренду роботодавця банку ПУМБ, HR-сайти та сайти з працевлаштування досі не вийшли на довоєнний рівень за кількістю профільних резюме, тож переважну більшість вакансій закривають за допомогою рекомендацій співробітників, а ще 20% — внутрішніми кандидатами.

"Потребуємо широкого спектру спеціалістів — від початківців до сильних ІТ-спеціалістів та кваліфікованих банківських співробітників. Тривалість пошуку залежить від профілю кандидата. У середньому він займає 15-40 робочих днів", — зауважила Світлана Тихоненко.

Банки в Україні шукають працівників відділень, аналітиків, ІТ-спеціалістів, працівників бекофісу. Про це розповіли в ОТП Банку, де кажуть, що пошук спеціалістів — процес непростий.

"Великий відсоток кандидатів шукає повністю дистанційну роботу. А через воєнні дії, нестабільну ситуацію і невизначеність значна частка населення не розглядає нові пропозиції взагалі", — пояснила директорка департаменту управління персоналом ОТП Банку Крістіна Фехер.

"Наші кваліфікаційні вимоги й без того звужують коло кандидатів, а через війну додатково маємо відтік кваліфікованих кадрів за кордон, — кажуть в Ощадбанку. — Окрім цього, кількість потенційних претендентів зменшується через неможливість запропонувати їм дистанційний або гібридний формат роботи. Враховуючи це, наступного року в Ощаді заплановано впровадження додаткових програм залучення кадрів: роботу зі студентами, вищими навчальними закладами, реферальні програми".

У телекомі особливо відчутний дефіцит спеціалістів рівня middle, тобто професіоналів з наявним досвідом роботи, каже Світлана Кончаніна, начальниця департаменту із залучення та розвитку талантів компанії "Київстар".

"Багато працездатного населення виїхало за кордон. Люди, які мають роботу, відкладають свої кар’єрні можливості на потім, адже наразі головним пріоритетом є стабільність", — пояснює вона.

Строки закриття вакансій у телекомі залежать і від регіону, продовжує Кончаніна. Наприклад, в Херсоні чи в прикордонних містах це робити особливо складно. Тож більшість вакансій закривають через прямий пошук, а основним ресурсом є Linkedin, локальні робочі сайти і телеграм-групи.

Відновили активне залучення персоналу в травні-червні 2023 року і девелопери, які через повномасштабне вторгнення вимушені були скоротити, насамперед, "білих комірців" й офісних працівників. Однак нині до директорів з маркетингу, комерційних директорів висуваються нові вимоги.

"Якщо раніше компанія могла собі дозволити умовно і "стратега", і виконавця, тобто наймала окремо "голову" й окремо "руки", які будуть втілювати ці ідеї, то зараз хочуть універсала", — зазначила керуюча партнерка спільноти девелоперів житла RED Community Тетяна Шульга–Забєльська. За її словами, таких працівників компаніям доводиться шукати декілька місяців.

Важливе питання — рівень зарплати, адже високу винагороду запропонувати можуть не всі роботодавці. Це ускладнює процес пошуку потрібних кандидатів. Так, зарплати на керівних посадах у сфері девелопменту подекуди залишаються на довоєнному рівні, топменеджерам можуть запропонувати формат партнерства.

Винагорода розробників програмного забезпечення, яка часто прив’язується до доларового чи єврового еквіваленту, практично не змінилися, порівняно з довоєнним рівнем, каже Христина Венгриняк, директорка асоціації розробників програмної продукції та постачальників ІТ-сервісів Software Ukraine. Вона пояснює: ті компанії, які платили в гривні, подекуди підвищували цьогоріч зарплати. Однак подекуди розробникам доводилося підшукувати інший проєкт на заміну закритому, щоб компенсувати втрату доходу. Тож, в галузі IT помітною є міграція спеціалістів.

У юридичній сфері зарплати теж зростають, але повільніше, ніж в інших секторах. Наразі середня зарплата юриста в Україні становить 17 тис. грн.

"Наразі ситуація із заробітними платами на юридичному ринку поступово відновлюється, але говорити про довоєнний рівень ще складно, оскільки наш сектор тісно пов’язаний із настроями інвесторів і загальним бізнес-кліматом", — зауважила Юлія Михальська, HR директорка юридичної фірми TOTUM.

Більш ніж половина промислових підприємств (60%), готова підвищувати зарплати кваліфікованому персоналу, якого бракує, кажуть в Українському союзі промисловців і підприємців. Однак за останні пів року таке підвищення відбулося лише на 5-7%. Це пов'язано із досить складною ситуацією на підприємствах, частина з яких постраждала від бойових дій, багато хто знизив обсяги виробництва через зимові блекаути, деякі компанії пережили досвід окупації, інші — витратили ресурси на релокацію із зони ведення воєнних дій в регіони поблизу західного кордону. .

Підвищення — не для всіх: що буде з вакансіями і зарплатами у липні-вересні 2023 року

Попит на працівників у другому півріччі 2023 року буде зростати, але пропозиція кадрів, які змогли б закрити наявні відкриті позиції роботодавців, не збільшиться, вважає Наталія Слинько. Зараз в Україні спостерігається структурне безробіття: є цілі групи незатребуваних професій, натомість є галузі, де бракує фахівців з досвідом, бо вони, найімовірніше, емігрували, пояснює фахівчиня.

"Можемо зробити обережний прогноз щодо розвитку ринку праці в найближчому майбутньому. Кількість пропозицій роботи, ймовірно, зростатиме, а конкуренція знижуватиметься. Тож, роботодавці переглядатимуть стратегії пошуку персоналу, звертатимуть увагу на інші категорії кандидатів, розроблятимуть програми працевлаштування ветеранів. Постане питання розвитку бренду роботодавця. Вірогідно, на ринку продовжиться й перегляд оплати праці", — кажуть експерти Work.ua.

Звісно, частково допомогти компаніям залучати потрібних спеціалістів могло б повернення в Україну жінок та чоловіків, які виїхали до країн Євросоюзу в пошуках тимчасового притулку. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), станом на 6 червня у країнах ЄС зафіксовано понад 5,93 млн українських біженців.

Однак поки, на думку опитаних Фокусом експертів, на повернення мігрантів не варто очікувати, головна причина — складна безпекова ситуація.

"Якщо у мігрантів є діти, які вчаться у школах, і вони вирішать почати новий навчальний рік там, то залишаться за кордоном ще на пів року — рік", — каже Ірина Федець, старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Ба більше — можливе збільшення звільнень працівників, які працюють з-за кордону в українських фірмах. Зокрема, через не врегульоване питання податкового резидентства.

"Якщо українці, які працюють на підприємствах з України, все ж таки ставатимуть податковими резидентами інших країн — ми ще додатково, на жаль, можемо втратити певну частину працівників. І тут хотілося б більш активних дій представників української влади, зокрема, уряду, Мінфіну, Мінекономіки. Адже зараз здається, що питання залишено на самоплив", — кажуть у Європейській Бізнес Асоціації.

Утім, щоб утримати цінні кадри, за даними Асоціації, майже 35% компаній в Україні планують збільшити рівень заробітної плати на 15–20%. Це, на думку опитаних економістів, стосуватиметься деяких категорій працівників окремих фірм.

"Щоб підвищувати зарплату, треба або збільшувати продуктивність праці, або підвищувати ціни на вироблену продукцію. Коштом власного прибутку бізнес, який і так ледь виживає, підвищувати заробітну плату не буде", — переконаний економіст Олег Пендзин.

Не мотивує до зростання зарплат і держава: мінімальна заробітна плата у 2023 році зростати не буде, каже Олег Пендзин. Нагадаємо, до 1 жовтня 2022 року мінімальна зарплата в Україні становила 6500 гривень, а після підвищення досягла 6700 гривень. Наразі тривають дискусії щодо рівня мінімалки, однак, вочевидь, наступне підвищення мінімальної зарплати відбудеться не раніше січня 2024 року.

"Зазвичай після таких криз, спричинених війною, власники бізнесу "відбивають" понесені збитки, і тільки потім підвищують зарплати. Ситуація досі дуже погана. Тож сумніваюся, що у бізнесу є ресурси, щоб збільшувати зарплати", — пояснив експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.

Він вважає, що у багатьох напрямках зарплати можуть зрости до кінця 2023 року, хоча й навряд чи більше, ніж на 5-10%.

Фактично це означає, що вже чинним працівникам зарплати у 2023 році роботодавці будуть підвищувати дуже повільно, але на нові вакансії для кваліфікованих спеціалістів із досвідом компанії частіше пропонуватимуть збільшену на 15-30% винагороду. Але, зрештою, ситуація розвиватиметься відповідно до стану економіки країни, яка веде боротьбу з агресором, та фінансових досягнень певної галузі.