Небезпечне для гаманця Різдво. Як уникнути зайвих витрат під час зимових свят

Грудень — найнебезпечніший місяць для гаманця. Озирнутися не встигнеш, як вже став володарем третьої соковижималки за гарною ціною та кількох чергових чарівних "пилозбірників". Річ у тому, що в грудневі дні до головного слова шопоголиків всього світу "розпродаж" додаються "чарівні". Знижки та акції зі звичайних перетворюються на "передноворічні", а звичайна атмосфера стає "святковою" та "казковою". Фокус розбирався, чи можна позбавитися від бажання купувати все, що бачиш, і як це зробити.

У пошуках особливого стану: бігаємо торговим центром, щоб не бігати всередині себе

Досить часто люди купують річ не заради неї самої, а для того, щоб покращити самопочуття, заспокоїтися, розслабитися. Тобто замість того, щоб контактувати з неприємними переживаннями в реальному житті, людина обирає спосіб отримувати задоволення легшим шляхом, безпосередньо тут і зараз.

Психологиня Олександра Алексєєва пояснює: будь-яка невірна покупка — від помади та туфельок до автомобіля чи будинку — обумовлена бажанням людини потрапити у новий стан. Людина відчуває якесь неясне томлення: мовляв, зараз мені не дуже добре, але я шукаю доступний варіант, щоб стало краще. І вона йде і щось купує. Але, на жаль, нічого не виходить, неясне томлення не розсіюється, а іноді стає тільки гіршим: мало того, що потреба не задоволена (а як її задовольнити точно, якщо вона навіть не позначена?), так ще й гроші витрачені.

"Деякі люди помічають, що у великих торгових центрах їм стає погано, вони починають відчувати втому і виснаження, — продовжує психологиня. — Не виключено, що це відбувається саме через те, що безпосередньо поруч блукає безліч людей із неясними цілями. Вони перебувають у "зім'ятих почуттях", не розуміючи, куди їх розмістити — чи нові туфельки купити, чи піцу піти поїсти".

На думку експертки, перше, що потрібно зробити, виявивши себе в незрозумілому стані, запитати себе: в який стан хочу потрапити? Якщо, наприклад, жінка хоче купити шпильки, щоб виглядати чарівно, не виключено, що туфельки прийдуть, а чарівність — ні. "А ці туфлі можуть коштувати пів зарплати, адже дорогі брендові речі дають нам доступ до особливого стану — відчувати свою приналежність до певної касти, — зазначила Олександра Алексєєва у коментарі Фокусу. — Купуючи дорогі речі, людина задовольняє матеріальну потребу, а емоційну — найчастіше ні. І чим цей розрив більше, то більше людина намагається заповнити його непотрібними речами, і це може бути будь-що: годинники, автомобілі, косметичні процедури тощо. І це не любов до годинників або машин, а пошук того самого стану, якому сама людина не може підібрати визначення".

А ще для людей це спосіб піти від себе — у роботу, у шопінг. Адже якщо перестанеш бігати торговим центром, почнеш "бігати" всередині себе, і невідомо ще, що там знайдеш.

"Треба навчитися відокремлювати енергетичну складову від матеріальної, — каже Олександра Алексєєва. — Є потреби, які не закриваються матеріальними благами, і не треба створювати імітацію, не треба наділяти речі сторонніми сенсами та покладати на них якісь надії. Якщо всередині у людини "все рівно", річ додасть їй кайфу. Якщо всередині нестерпно, річ нічого не виправить".

Правда життя: не знаємо, що в нас є і чого ми хочемо

Часто люди купують зайві речі просто тому, що не знають, чим насправді володіють. Анекдоти про жінок, яким одночасно нема чого надіти і нікуди складати речі, — це правда життя. Але якщо скласти повний перелік наявних речей, потяг до купівлі нових може ослабнути.

Ще корисніше розділити речі на кілька категорій: необхідні (використовуються дуже часто, без них важко обійтися), потрібні (використовуються час від часу), для радості (без них можна обійтися, але вони приносять задоволення), мотлох (незрозуміло, коли і навіщо їх купили, людина не пам'ятає, коли ними користувалася).

Тепер найкраще, що можна зробити — це розпрощатися з мотлохом, але перед цим корисно буде порахувати, в яку суму він обійшовся. Запишіть суму на стікер і покладіть у гаманець, щоб вона вам потрапляла на очі час від часу, коли рука потягнеться за грошима чи карткою.

Олександра Алексєєва додає: люди часто не знають не лише про те, що вони мають, а й про те, чого вони хочуть. "В анекдоті "Мамо, я що змерз? — Ні, ти хочеш їсти" насправді закладена неприємна правда: багато хто з нас не знає, чого хоче. Люди керуються хибними бажаннями, а потім опиняються перед фактом: здається, для щастя все є, а щастя немає. А все тому, що це були взагалі не ваші бажання. Тому, повертаючись до шпильок, подумайте: може вам насправді потрібні кеди?", — каже Олександра Алексєєва.

Подарунки близьким: не варто накопичувати емоції цілий рік

Окрема розмова — подарунки напередодні свят. У грудні споживачі ніби отримують індульгенцію на покупки, заспокоюючи себе: "Це ж не мені! Просто потрібно всім купити презенти!".

"Напередодні різдвяно-новорічних свят бажання купити якнайбільше і всіх обдарувати подарунками справді виявляється найбільш сильним, — каже Олександра Алексєєва. — Є чимало травмованих різною мірою людей, яким важко висловити кохання близьким щоденними знаками уваги. Всі ці невиражені за рік почуття простіше "упакувати" у гроші, вкласти їх у цінну річ і в такий спосіб показати свою любов. Часто це бувають надмірно дорогі подарунки дитині, які вона не оцінить, натомість батьки мають можливість продемонструвати свої почуття. І, звісно, стати трохи чарівниками".

У цій ситуації психологиня проводить аналогію з фразою "Не чіпай, це на Новий рік", яка була настільки популярною, що стала мемом. Ось так, як свого часу наші мами чинили із зеленим горошком та майонезом, відкладаючи на свято, так багато хто чинить з емоціями: скупимося цілий рік, щоб на свято все зібрати і подарувати.

Стратегія: не забороняти, а домовитись із собою

Способів боротьби з власним надмірним споживанням існує чимало.

Можна тимчасово відсторонитися від передсвяткової метушні, наприклад, поїхавши за місто. Якщо ще й відключитись хоча б на кілька днів від гаджетів, це допоможе вирватись із рутини, дасть можливість провести переоцінення цінностей.

Крім того, можна розробити власні критерії оцінювання потреби. Реклама може переконувати споживача, що нова посудомийна машина зробить його сім'ю щасливою, а нова кавоварка стимулює чоловіка приносити каву в ліжко, і часто їй це вдається. Але розробивши свої критерії, людина перестане йти на поводі у реклами. Для цього можна поставити собі кілька простих запитань:

• Це запланована покупка?
• Що станеться, якщо я це куплю?
• Що станеться, якщо я це не куплю?
• Чи не поповнить ця річ у найближчому майбутньому категорію мотлоху?
• Де я поставлю покупку? Скільки коштуватиме її утримання та обслуговування?
• Скільки годин або днів свого життя я витратив, щоб заробити на цю річ?
• Що я хочу отримати від цієї речі насправді?

Дуже дієва порада — не поспішати. Клієнт, що поспішає, мало цікавиться якістю речі та її характеристиками. Саме тому реклама нас часто квапить, запевняючи, що до кінця акції залишилися лічені хвилини. Важливо навчитися брати паузу, причому що дорожча річ, то триваліша вона має бути. Давши собі час, людина отримує перепочинок, можливість охолонути, заспокоїтися і переконатися, що це їй справді необхідно.

"Не треба собі нічого забороняти, із собою треба домовлятися, — додає Олександра Алексєєва. — Якщо ви розумієте, що, блукаючи магазинами, займаєтеся нісенітницею, але відмовити собі в цьому не можете, вбудовуйте це у своє життя, щоб завдати собі мінімальної шкоди. Варіанти можуть бути різними — намітити шопінг на незручний день, коли мало часу, або на вечір після роботи, коли втомився. Або взяти із собою дуже обмежену суму грошей. Або спробувати переконати себе, що ці 100 євро краще відкласти на відпочинок. І принагідно намагатися розібратися: що таке нестерпне зі мною відбувається, що мені просто зараз потрібно спустити ці гроші? Чому мені так погано? Звичайно, простіше займатися вибором туфельок і кофтинок, ніж усвідомити, наприклад, що людину розчарувало материнство. Розібратися із такими глобальними проблемами складно, але це дає довгострокові результати".