Гроші Кремля — для України. У США підтримали передачу Україні заморожених російських мільярдів
Нещодавно адміністрація президента Джо Байдена підтримала законопроєкт про передачу заморожених російських активів Україні. Йдеться про суму понад 300 млрд доларів. Що може завадити процесу передачі коштів та яким і коли буде остаточне рішення щодо заморожених активів Росії та її олігархів.
Адміністрація президента США Джо Байдена підтримала законопроєкт, що дозволить конфіскувати близько 300 мільярдів доларів із заморожених російських активів і направити ці кошти на відбудову України. Тепер виконавчій владі у США мають надати повноваження для конфіскації коштів. Очікується, що суверенні російські активи частково компенсують збитки, яких завдала РФ Україні. За минулорічними оцінками Світового банку, вони сягають щонайменше 411 мільярдів доларів. Авторами "закону про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців" є конгресмени республіканець Джим Ріш та демократ Шелдон Вайтхаус. Сама підтримка документу з'явилася на тлі блокування республіканцями в Конгресі виділення Україні допомоги у сумі понад 60 мільярдів доларів. Фокус дослідив, чи реально Україні отримати кошти від заморожених російських активів вже у 2024 році.
Передача російських активів: попереду – зустріч лідерів країн G7
Втім, перед ухваленням адміністрація президента Джо Байдена хоче узгодити конфіскацію активів РФ із союзниками по "Великій сімці" (G7), особливо в Європі. Саме там зберігають близько 200 мільярдів доларів заморожених активів Кремля.
Як уточнив помічник держсекретаря у справах Європи і Євразії Джеймс О’Браєн у коментарі виданню Bloomberg, Сполучені Штати працюють над законодавством, що дозволить країні вилучати та використовувати російські активи у юрисдикції США. Рішення про те, чи робити це і як їх використовувати, не прийняте та буде вже розроблятися спільно з партнерами з "Великої сімки", каже він.
"Лідери G7 заявили, що заморожені активи Росії за кордоном не будуть повернуті, доки Росія не заплатить… Потім вони доручили G7 почати працювати над практичними питаннями щодо того, як ці заморожені активи можуть бути використані для авансових платежів Росії Україні. Отже, це те, над чим ми працюватимемо з нашими партнерами і, очевидно, з Україною", — повідомив О’Браєн.
Тему передачі активів Україні порушать під час зустрічі лідерів країн G7 до річниці вторгнення Росії в україну у лютому
"Разом з нашими партнерами з G7 ми вивчаємо всі варіанти, які відповідають нашим відповідним правовим системам і міжнародному праву, щоб допомогти Україні отримати компенсацію від Росії", – йдеться в заяві Держдепу США, яку цитує Bloomberg.
Від законопроєкту до конфіскації: скільки кроків попереду
Демократи і республіканці в комітеті розходяться в двох ключових частинах документу. Запропонований закон вимагає від Байдена координації з G7 для арешту активів, але не потребує їхнього схвалення, що, може дозволити США вжити заходів в односторонньому порядку.
Він також містить формулювання, спрямовані на те, щоб Росія не оскаржила конфіскацію в судах Сполучених Штатів, які можуть бути потенційно вразливими для конституційних викликів.
Білий дім спочатку неоднозначно поставився до введення вимоги координації з G7, але згодом наголосив на необхідності діяти разом із союзниками. Тож попереду – узгодження.
Але питання ухвалення конфіскації – більш політичне, вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
"Тут основний ризик в тому, що дії Штатів можуть суттєво підірвати надійність долара як світової валюти. Простіше кажучи, якщо я не впевнений в збереженні своїх коштів (особливо якщо я поганець), то я не буду тримати кошти в доларах чи в странах яки можуть мої активи заблокувати. Тому виникає геополітичне питання, чи готові піти США на такий крок заради України, або готові вони піти на це заради збереження за собою статусу такого собі поліцейського, який слідкує за всіми поганцями. При цьому потрібно буде витримати сильний відтік інвесторів з американських цінних паперів та банків. А чи витримають вони такий тиск при поточному рівні заборгованості? Чи не призведе це до суттєвого економічного падіння?" – зазначає Шевчишин у розмові з Фокусом.
На його думку, розподілення надлишків із заморожених коштів, доходів, а не конфіскація основної суми, — простіший спосіб передачі Україні російських коштів.
"Також інша справа, якщо таке рішення одноголосно буде підтримано ООН або усіма країнами, за виключенням, авжеж, РФ. Або ж буде рішення міжнародного суду, яке визнають більшість країн. Тобто світове визнання такого права, як одне з покарань РФ за агресію. Але ми розуміємо, що поки це виглядає лише гіпотетичним рішенням", – додає Шевчишин.
Віталій Шапран, економіст, член товариства фінансових аналітиків, ексчлен Ради НБУ, вважає, що встановленого законом строку немає і все залежатиме від політичних диспутів. Проте надія на те, що у 2024 році рішення буде ухвалене, все ще є.
У США цього року мають ухвалити рішення щодо двох законопроєктів: один пов'язаний із суверенними активами РФ, а інший — із замороженими коштами російських олігархів
"Не думаю, що строк вийде за рамки 2024 року, оскільки обидва законопроєкти є двопартійними. Швидкість прийняття H.R.4175, який стосується конфіскації суверенних активів РФ, буде вищою", – каже фахівець.
Випадки процесу початку конфіскації приватних російських активів окремих олігархів вже були. Зокрема, Віталій Шапран нагадав, що законопроєкт щодо конфіскації активів російських олігархів Asset Seizure for Ukraine Reconstruction Act тільки був представлений 29 листопада 2023 року. Водночас конфіскація активів, зокрема, російського олігарха Костянтина Малофєєва започаткувала цей процес.
"Прийняття двох законопроєктів тільки підсилить правовий режим передачі і знизить ризики судових баталії з боку РФ. Тому, думаю, ми побачимо найближчим часом продовження тенденції з конфіскації, але вже з суверенними активами РФ", – пояснює Віталій Шапран.
А якою буде процедура передавання активів, чи "живими" коштами або ж частиною активів США для фінансування військової і гуманітарної допомоги Україні, це вже технічне питання. На думку Шапрана, активів російських олігархів та суверенних активів на території США більш ніж достатньо для фінансування обох напрямків.
До речі, автори законопроєктів про конфіскацію активів РФ передбачили запобіжники для майбутніх міжнародних судів, до яких звертатиметься Росія. Тобто обидва документа підсилять позиції США у судах. "Тим більше, що Іран який вів судові баталії за свої заморожені резерви з 1980 років ХХ ст., фактично їх програв, чим створив важливий для США та ЄС прецедент", – додає Шапран.
Довготривала юридична гра: якою є позиція ЄС щодо заморожених російських активів
У Євросоюзі внаслідок санкцій, накладених на РФ через повномасштабне вторгнення в Україну, вже заблокували левову частку зарубіжних активів і Центробанку РФ, і олігархів режиму Путіна. Проте там досі триває дискусія щодо подальшої долі заморожених російських капіталів.
Лідери "Великої сімки" розглядають можливість об'єднання пов'язаних із РФ заблокованих активів на рівні Євросоюзу або на міжнародному рівні з метою отримання прибутку, який можна було б використати для фінансування відновлення України.
Йдеться не про передачу Україні конфіскованих коштів агресора, а лише направлення відсоткового доходу від таких активів
На додаток декілька держав Європейського союзу взагалі не підтримали висунуту Іспанією пропозицію використати для допомоги Україні прибуток із заморожених російських активів. Опитані Фокусом експерти схиляються до думки, що Євросоюз буде затягувати із вирішенням питання передачі Україні російських активів.
"У ЄС, де суверенних активів РФ більше, навколо цього питання є дискусія. Політичне рішення вже є, але ще тривають консультації з ЄЦБ (центральним банком ЄС), позиція якого і гальмує процес. Щодо впливу Угорщини, то він був мінімальний і його можна здолати", – зауважив Фокусу Віталій Шапран.
У питанні заморожених російських активів для ЄЦБ головні побоювання у так званому "підриві довіри до євро". ЄЦБ вважає, що це може стати поганим сигналом для світових ринків. Крім того, таке рішення спонукає центральні банки країн, які мають великі грошові резерви, "відвернутися" від євро, особливо якщо Євросоюз діятиме в односторонньому порядку без участі інших країн G7. "Немає жодних розбіжностей у тому, що це правильно з моральної точки зору, але дуже важко зрозуміти, як це зробити. Не можна просто оминути закон. І навіть якщо знайдеться якесь юридичне обґрунтування, то неочевидно, які будуть наслідки для статусу євро, як світової валюти", – прокоментував виданню FT позицію Європейського центробанку європейський дипломат.