Кінець єдиного податку. Коли в Україні можуть скасувати спрощену систему для ФОПів

Ще наприкінці 2023 року Кабмін затвердив документ "Національна стратегія доходів до 2030 року". У ньому йдеться про плани уряду реформувати податкову і митну систему таким чином, щоб забезпечити стабільні надходження до державного бюджету. Окрім того, на створенні плану наполягали ревізори МВФ, які також хочуть бути впевнені, що у України буде достатньо коштів, аби розрахуватися за зовнішніми кредитами. "Нацстратегія віддзеркалює наміри України щодо інтеграції у світову економіку у якості надійної податкової юрисдикції, інтеграцію українських підприємств у міжнародні ланцюги постачання товарів. Також Нацстратегія є одним зі структурних маяків передбачених програмою Механізму розширеного фінансування (EFF) МВФ, виконання якого забезпечує Україну підтримкою міжнародних партнерів, дає чітку картину для всіх зацікавлених осіб щодо потреб України у вдосконаленні податкового та митного законодавства, процесів адміністрування", — йдеться у повідомленні Міністерства фінансів. "Основна мета стратегії – презентація значного ефекту зростання податкових і митних надходжень", — каже податкова консультантка Олександра Томашевська. Фокус опитав експертів щодо майбутніх змін податкового законодавства та долі спрощеної системи оподаткування.

Змінити спрощену систему: чому в уряді впевнені, що залишити нинішню систему для ФОПів неможливо

У Нацстратегії фахівці Мінфіну зазначили, що режим спрощеної системи ставить під загрозу податкові надходження і впливає на прийняття бізнес-рішень, а необов’язковість системи означає, що саме платники податків з найбільшими прибутками мають найбільший стимул обирати цю систему, що де-факто призводить до зменшення їхніх податкових зобов’язань.

"Можливості заниження податкових зобов’язань у поєднанні із практичною відсутністю обліку руху товарів, високим рівнем готівкових розрахунків при незастосуванні РРО та необов’язковістю документального підтвердження їх походження товарів, що реалізуються через спрощену систему, є сильними стимулами для різних типів платників податків приховувати обсяги оборотів або певні види діяльності під контурами цієї системи з метою реалізації нелегально ввезених або вироблених товарів, а також реальні обсяги готівкових розрахунків з кінцевими споживачами таких товарів", — йдеться у документі. Фактично, в уряді вирішили змінити існуючу спрощену систему, адже побачили у ній певну загрозу для надходжень податків.

Що саме лякає представників Мінфіну в існуючій спрощеній системі:

• використання одразу декількох суб'єктів господарювання (юридичних осіб / ФОПів), що дозволяє бенефіціарам не перевищувати встановлені ліміти перебування на спрощеній системі, сплачувати мінімальні податки, не реєструватися платниками ПДВ та, як наслідок, отримувати неконкурентні переваги;
• невідображення надходжень (доходів) у разі оплати готівкою, що зменшує податкові надходження;
• підміна трудових відносин цивільно-правовими, що дозволяє істотно "економити" на зарплатних податках.

Проте опитані Фокусом експерти схиляються до думки, що масштаб зловживань, про які наголошують фахівці уряду в Нацстратегії, явно перебільшений.

"Під загрозу податкових надходжень ставлять, радше, окремі практики, які існують на ринку, аніж сама спрощена система оподаткування (ССО) в нинішньому її вигляді. Для подолання цих практик (зловживань) не потрібно змінювати спрощену систему так, як це пропонує Мінфін. Достатньо лише впровадити відповідні інструменти боротьби із цими практиками та підсилити спроможність податкових органів доведення своєї позиції у суді. Гадаю, реформування ССО обумовлене насамперед дефіцитом бюджету, значним державним боргом, очікуваним зменшенням міжнародної допомоги, та, як наслідок, необхідністю збільшення податкових надходжень", — розповів Фокусу Денис Ерсой, старший юрист практики податків/транзакційного та міжнародного оподаткування юридичної компанії Arzinger.

На думку Андрія Шабельникова, керівного партнера АО EVRIKA, спрощенка зручна для малого бізнесу та користується популярністю. Але через відсутність належного контролю велика кількість підприємств систематично приховує свої обороти, і, як наслідок, це спотворює конкуренцію.

"Від цього страждають добросовісні ФОПи та, власне, бюджет недоотримує відповідного фінансування. Тож, існування спрощеної системи у сучасному вигляді дійсно створює безліч нелегальних схем. Але її повна ліквідація, на нашу думку, є шкідливою, насамперед, для малих підприємців", — зазначив Шабельников.

А старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський зауважив Фокусу, що, дійсно, є зловживання спрощеною системою, і є певні великі бізнеси, які так оптимізують податки, але масштаби зловживань завищені.

"Це звична стратегія тих, хто стоїть за великими схемами з ухилення від сплати податків, що вони зосереджують усю увагу на спрощенці. Вся спрощенка становить аж 9% від ВВП зараз – це разом з оцінкою прихованих доходів. Це масштаб, що співставний з оборотом контрабанди, порушенням митних правил. На спрощенці працює близько 2 млн осіб, водночас 3 млн осіб працюють повністю неофіційно. Зловживання є, і нормальна податкова служба могла б це унеможливити шляхом перевірки великих бізнесів, адже усім відомо, хто займається оборудками, це легко знайти, питання лише у професійності та добросовісності податківців", — каже Володимир Дубровський.

Він впевнений: знищення спрощеної системи вигідно податківцям, яким важливо "обілечувати" дрібний бізнес.

"Малий бізнес не здатний чинити юридичний спротив, суди це дорого і складно, простіше відкупитися, і це на руку податківцям. Що стосується зловживань, коли працівників оформлюють, як спрощенців, то такі схеми є, це приблизно 1% від тих людей, які працюють повністю неофіційно, приблизно 40 тисяч осіб. З точки зору збитків для бюджету – це 10-12 млрд гривень. Водночас Мінфін пручається законопроєкту щодо самозайнятих та їх оподаткуванню 6%, вони кажуть "це розширення спрощенки, а ми не підемо на розширення, нехай вони в тіні працюють, а ми намагатимемось обкласти їх 18% податком". Хоча така компромісна детінізація додала б у бюджет 10 млрд грн", — вважає експерт.

Реформа моделі для ФОПів: як уряд хоче змінити спрощену систему та єдиний податок

Повна ліквідація спрощеної системи Нацстратегією не передбачена, проте йдеться про серйозне реформування. Зокрема, передбачається, що оновлена спрощена система значно зменшить розмір та сферу її застосування.

"Цього буде досягнуто завдяки комплексу законодавчих змін, які будуть поетапно впроваджуватися в періоді з 2025 до 2027 року. Однак, такі зміни до законодавства будуть запроваджені не раніше року наступного за тим, в якому будуть вважатися виконаними заходи, визначені підрозділом 4.2.3(b) "Безпека використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках", — повідомляють автори Нацстратегії.

Також йдеться про план скасувати взагалі реєстрацію ФОП, натомість статус фізичної особи – підприємця буде набуватись фізичною особою автоматично за заявочним принципом шляхом відкриття в банківській установі рахунку із статусом "для ведення підприємницької діяльності". Із закриттям такого рахунку його власник автоматично буде втрачати статус підприємця та право оподатковувати певну частину своїх доходів від ведення бізнесу за правилами та ставками передбаченими для підприємницької діяльності.

Також в уряді планують запровадити перехідний період три роки, коли для юридичних осіб третьої групи ставки єдиного податку будуть поступово збільшуватися до значення, яке буде еквівалентним розміру звичайної ставки податку ПнП (18% від обсягу прибутку до оподаткування), передбаченої Податковим кодексом України. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування.

В межах реформи другу та третю групи ФОПів будуть об’єднані в одну групу (об’єднана друга група), і всі платники податку, які перебуватимуть на цій об’єднаній системі, сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Ця шкала буде передбачати мінімальну ставку в розмірі 3% для торговельної діяльності та міститиме градацію ставок до 17% для низки послуг.

Також, відповідно до Нацстратегії, планують скоротити перелік видів діяльності, які зможуть перебувати на першій групі спрощенки – кажуть, є потреба скоротити їх за рахунок високомаржинальних видів бізнесів, проте яких саме, не вказується. РРО буде обов’язковим для платників об’єднаної другої групи. А ще серед нововведень — поріг реєстрації платником ПДВ буде ефективно застосовуватися до всіх платників ССО, що забезпечить реєстрацію всіх платників першої групи та об’єднаної другої групи ССО в системі оподаткування ПДВ у разі досягнення такого порогу.

Також Нацстратегією передбачено, що будуть скасовані виключення стосовно можливості ведення господарської діяльності без обов’язку здійснювати облік та документально підтверджувати походження товарів, що знаходяться в реалізації. Тобто, фактично, ФОПи матимуть зобов’язання щодо первинних документів, що значно ускладнить їх роботу та потребуватиме додаткового часу та, можливо, навіть залучення додаткових кадрів для обліку товарів та контролю над усією документацією.

Вбивство спрощенки: як експерти оцінили ініціативи уряду реформувати систему для ФОПів

Запропоноване у Нацстратегії скасування реєстрації ФОП створить додаткові непорозуміння, кажуть опитані Фокусом експерти. "Наразі фізична особа-підприємець стає на облік в податковій за місцем своєї реєстрації та здійснює відповідні розрахунки з бюджетом, подає звітності. Обсяги надходжень, відповідно, фіксуються на її рахунку. Але є і готівкові розрахунки, від яких повністю відмовитися неможливо. Тож, як буде здійснюватися синхронізація щодо податкової заборгованості, звітності та контролю між банківською установою і податковою наразі не зрозуміло", — каже Андрій Шабельников.

На думку Олександри Томашевської, скасування реєстрації ФОП – нереалістична ідея.

"У нормальному світі, по-перше, при набутті статусу ФОП особа не платить якісь інші податки, тобто ставка податку для фізичної особи і фізичної особи, що веде бізнес, однакова. І ця ставка застосовується до прибутку, тобто підприємець має право зменшити доходи на суму бізнес-витрат. І оскільки діє принцип нарахування, не має значення, скільки і яких рахунків відкриває ця особа, тому що ведеться облік по документах, а не по рахунках. А тим паче, ніде банки не відбирають гроші клієнтів для сплати податків, відповідальність за декларування і оплату податків лежить на громадянах. Тому ніхто у Європі не "смикається", якщо гроші прийшли на рахунок громадянина, а не ФОП, та в одній країні чи в іншій. За цією концепцією ми будуємо бізнес-гетто, у якому ніхто не схоче працювати", — вважає Томашевська.

Непокоїть експертів і план уряду збільшити податкове навантаження через зміну ставок єдиного податку.

"Тут важливо знати, які саме сфери за якою ставкою планують оподатковувати. Але якщо брати Польщу, як приклад, там податки за максимальною ставкою сплачують підприємці-одноосібники, які не використовують найманих працівників. Тобто, фактично це такі ж фізичні особи – консультанти ("інтернет-професії" типу таргетологів), нотаріуси, адвокати, тощо. Тому у результаті ведення такої діяльності не буде відрізнятися під оподаткування фізосіб на загальній системі, що означає не добровільний, а радше добровільно-примусовий перехід. Крім того, у Польщі податок на прибуток також можна обрати залежно від виду господарської діяльності. Це може бути або паушальний податок з фіксованим розміром, який нараховується на дохід без урахування витрат (це те, що пропонують як реформу спрощенки), або податкова карта із заздалегідь визначеним розміром податку, або за податковою шкалою залежно від суми отриманого прибутку підприємцем, або так званий лінійний податок. Такі реформи під час воєнного стану будуть дуже болісними і призведуть до зубожіння населення", — вважає Ігор Ясько керівний партнер ЮК Winner.

На його думку, через заплановані реформи влада посилює контроль і звужує межі для ведення бізнесу, але такі реформи вдарять не тільки по діяльності недоброчесних підприємців, а по усіх спрощенцях.

"Це небажання врегулювати прогалину через добре відому усім нам корупцію. У той же час, відбувається тиск МВФ щодо реформ, і тому наразі ми бачимо подібні стратегії", — пояснює Ігор Ясько.

Окремо проблемним питанням запланованих змін експерти називають намагання звинуватити ФОПів у продажі контрабандних товарів та в майбутньому посилити контроль через вимогу обліку товарів та первинної документації. Андрій Шабельников вважає, що теза Нацстратегії щодо вимушеного використання добросовісним бізнесом спрощеної системи оподаткування через торгівлю іншими ФОПами контрабандними товарами є значно перебільшеною. А на думку Олександри Томашевської, вимога зберігати усі документи зробить дорогим бухгалтерське обслуговування ФОП, адже зараз багато підприємців ведуть свій облік, рахують свої доходи і платять податки самостійно.

"Якщо запровадять вимоги вести повний облік по документах, ряд ФОП просто згорнуть діяльність через вартість послуг бухгалтера та складність підрахунку досить високих податків. Державі треба визначитися, чи потрібні їй підприємці взагалі, чи нехай працюють лише великі компанії", — каже експертка.

Тим часом, на думку Володимира Дубровського, під словами про контрабанду через мережу ФОПів приховане бажання свідомо прикрити великі схеми.

"Це говорять з метою перекласти все на ФОПів і уникнути перевантаження Митної служби. Окрім платників єдиного податку, є ще два канали збуту контрабанди – це повна тінь і фальшиві документи. Такі документи у промислових масштабів застосовують великі продуктові мережі. Ринок алкоголю – у нас 40% ринку міцного алкоголю в тіні. Тобто, алкоголь йде по підроблених документах. Є "конверти", які виписують фальшиві документи. Єдине, чого можуть домогтися цими заходами, то щоб ФОПи почали торгувати із підробленими документами або щоб контрабанда більше йшла через великі мережі із підробленими документами. Питання – що простіше проконтролювати – кілька десятків пунктів на кордоні чи кілька десятків тисяч точок продажу? Аргумент щодо контрабанди блюзнірський, неодноразово спростований, на спростування нічого не відповіли, але домоглися тотальної фіскалізації, а зараз хочуть домогтися первинних документів. А це ускладнення для спрощенців, до того ж, це можливість для податківців прийти і причепитися", — вважає Володимир Дубровський.

Ризики вбачають експерти і в плані влади застосовувати поріг реєстрації платником ПДВ до всіх спрощенців.

"В загальному вигляді відповідні зміни, на мій погляд, призведуть до здороження товарів та послуг, що, відповідно, відобразиться на купівельній спроможності нас з вами. Таким чином вартість послуг та товарів малого бізнесу зросте, деякі малі підприємства припинять свою діяльність або перейдуть на тіньову сторону економіки", — повідомив у коментарі Фокусу Дмитро Лазебний, адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери". З такою думкою погоджується Олександра Томашевська. "Ідея отримувати більше доходів бюджету від ПДВ не дає спокою Міністерству фінансів. Послуги бухгалтера для малого бізнесу будуть коштувати по ціні польоту у космос, що відобразиться на цінах товарів", — впевнена експертка.

В цілому опитані Фокусом експерти схиляються до думки, що багато параметрів реформи спрощенки, радше, зашкодять, аніж принесуть позитивний результат.

"На мою думку, влада радше хоче донести, що у країні значний дефіцит бюджету, а отже, потрібно шукати нові шляхи його поповнення", — каже Денис Ерсой. А на думку Андрія Шабельникова, заявлена реформа спрощеної системи оподаткування більше направлена на посилення контролю за мікробізнесом, який було зручно вести саме на цій системі, враховуючи складність податкового законодавства. А от затверджена Національна стратегія доходів більшою мірою враховує інтереси держави, ставлячи на другий план зайнятість населення, каже експерт.

Врешті зміни, які пропонує Національна стратегія доходів, наблизять спрощену систему за змістом до загальної системи оподаткування, що може призвести до того, що малий бізнес буде змушені нести додатковий тягар не лише підвищеної ставки податку, але й вести облік, запроваджувати РРО, вважає радник юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Олександр Руденко. "Це несе в собі ризики звуження обсягів бізнесу та зменшення темпів розвитку відповідних галузей економіки", — резюмував експерт.