Жінки ідуть у ЗСУ. Що з військовим обліком і кого з українок мобілізують уже у 2024 році

В Україні планують змінити правила мобілізації, і у Верховній Раді вже 31 січня з'явився новий урядовий законопроєкт №10449. Фокус дослідив юридичний бік питання мобілізації жінок в Україні та з'ясував, які саме жінки можуть отримати повістки та хто з українок має право на відстрочку від призову, а також чи можуть жінки, які стоять на військовому обліку, виїжджати за кордон.

Лікарі та фармацевти: які спеціальності є підставою для обов’язкового військового обліку

Питання призову жінок на військову службу врегульоване Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".

"Частина 11 статті 1 Закону встановлює, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти й здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних", — зазначає партнерка DixiLex Олена Бірюч.

Юристи, опитані Фокусом, наголошують: постановка на військовий облік для жінок-медиків не означає їх мобілізацію. Це лише для реалізації законодавчих змін і обліку наявного резерву фахівців медичної сфери в державі.

"Наразі військовий облік для жінок в України є добровільним, однак уже з 1 жовтня 2023 року всі жінки-медики, такі як лікарі, медсестри, стоматологи, акушерки, фармацевтки, віком від 18 до 60 років будуть зобов'язані стати на військовий облік. Спеціальність враховується як за дипломом, так і за фактичним місцем роботи. Новий порядок військового обліку для жінок 2023 року регулюється указом Міністерства оборони України №35", — розповідає юристка Gracers Law Firm Анастасія Цибулько.

За її словами, жінки з іншими спеціальностями та професіями, що споріднені з відповідними військово-обліковими спеціальностями, також можуть стати на облік за власним бажанням, а перелік спеціальностей і професій, споріднених із відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, і Перелік спеціальностей, споріднених із відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 №313.

Цікаво, що законодавство розділяє жінок, які мають спеціальність і/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, і які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти й здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

"Жінка-медик або фармацевт (із дипломом), яка придатна до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних, тобто обов’язково. А от жінка зі спеціальністю, спорідненою з відповідною військово-обліковою спеціальністю (окрім медичної та фармацевтичної), та яка придатна до проходження військової служби за станом здоров’я й віком, береться на військовий облік військовозобов’язаних за її бажанням, як зазначено в ч.11 статті 1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", — зауважила Валерія Гудій, адвокатка, партнерка юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

Відповідно до Наказу Міноборони №313, у переліку споріднених спеціальностей і професій — фізична терапія, психологія, поліграфія, хімія, харчові технології, перекладачі, метеорологи, кухарі, банківська справа, металургія, журналістика, теплоенергетика й інші. Проте всі ці професії та спеціальності не зобов’язують жінок ставати на військовий облік, робити це жінки зі спорідненими спеціальностями та професіями можуть лише за власним бажанням.

Анастасія Цибулько нагадала: відповідно до ч. 12 ст. 1 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу", жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу або залучені для виконання завдань із забезпечення оборони держави у воєнний час або ж піти на службу добровільно, підписавши контракт.

"Такі жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством із питань охорони материнства й дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі). Розділення умов проходження служби військовозобов’язаними жінками та чоловіками законодавством не передбачено. Станом на сьогодні обов’язкова мобілізація жінок не здійснюється", — каже юристка.

Повістка на роботі чи в університеті: чи потрібно військовозобов’язаним жінкам іти в ТЦК

Юристи кажуть, що самостійно звертатися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік жінкам немає потреби, окрім випадків, коли йдеться про непрацевлаштованих.

"Обов'язок повідомлення даних про військовозобов'язаних жінок (які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю) покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (пункт 51 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487). Також зобов'язано заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за два місяці до завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою подавати список щодо таких жінок до ТЦК та СП", — розповіла Фокусу Олена Бірюч.

Далі за вказаними списками жінкам оформлюють тимчасове посвідчення військовозобов’язаного (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов’язку та відмітки про взяття на облік), і вносяться відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов’язаного (із строком дії 30 діб), повинні в семиденний строк із дня отримання таких посвідчень прибути до ТЦК та СП за місцем проживання для взяття на військовий облік. Узяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів із подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа.

До речі, жінкам надали час для зміни своєї професії, щоб вони мали можливість не потрапляти до категорії військовозобов’язаних.

"У випадку, якщо жінка, яка здобула освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю й не перебувала на військовому обліку (не отримувала військово-обліковий документ) до затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, вона може працевлаштовуватися як невійськовозобов’язана до кінця 2026 року, але після працевлаштування керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій мають повідомити відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про таку жінку", — зазначає Валерія Гудій.

Виїзд за кордон під час війни: які можливості мають військовозобов’язані жінки

Хоча з 1 жовтня 2023 року постановлення на військовий облік жінок відповідних спеціальностей стало обов'язковим, поки що не ухвалювали будь-які нормативно-правові акти, які б обмежували право виїзду за кордон щодо них, пояснила Олена Бірюч. Вона додає: у випадку мобілізації та набуття статусу саме військовослужбовця на жінку покладаються відповідні обов'язки, можливість притягнення до відповідальності, зокрема й кримінальної, за порушення несення служби. Тож у разі наміру виїхати за кордон жінка-військовослужбовець має надати документи, що підтверджують правові підстави для її виїзду.

Тобто фактично існують невирішені питання. Із одного боку, вже з жовтня жінки певних спеціальностей мають ставати на облік, і логічно, вони тоді втрачають право виїзду, а з іншого, затвердженої процедури щодо пропуску жінок через кордон немає. Тобто поки що неясно, чи вимагатимуть прикордонники з 1 жовтня від усіх жінок документ із ТЦК про те, що жінка не перебуває на обліку.

"Керуючись чинним законодавством, жінки, які стали на військовий облік, мають аналогічні з військовозобов'язаними чоловіками обмеження щодо виїзду закордон під час воєнного стану. Наразі в Україні відсутні жодні обмеження для військовозобов’язаних жінок щодо виїзду за кордон. Зокрема, відсутня офіційна затверджена процедура перевірки документів щодо наявності здобутої спеціальності (медичної або фармацевтичної), професії та/або перебування на військовому обліку військовозобов’язаних жінок, які перетинають державний кордон України", — каже Анастасія Цибулько.

А за словами Валерії Гудій, на сьогодні не існує закону, який би забороняв / обмежував виїзд за кордон військовозобов’язаній жінці, а створення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів було ініційовано ще у 2017 році, і по сьогодні на законодавчому рівні не визначено повноважень отримання інформації з нього працівниками Державної прикордонної служби України.

"Можна припустити, що для перетину державного кордону задля уникнення непорозуміння з прикордонниками жінка має мати із собою документи в підтвердження не віднесення до категорії військовозобов’язаних, а військовозобов’язана жінка — документи, що вона не підлягає мобілізації", — зазначає адвокатка.

Відстрочка від мобілізації: як і чому законодавство звільняє жінок від мобілізації

Право на відстрочку від мобілізації жінки мають на тих же умовах, що й чоловіки, і таке право закріплено статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тобто жінки, які є військовозобов'язаними, мають право на відстрочку:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час у порядку, встановленому КМУ;
• визнані особами з інвалідністю або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (вагітні жінки визнаються непридатними до військової служби незалежно від терміну та перебігу вагітності);
• на утриманні яких перебувають троє та більше дітей віком до 18 років;
• самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років (також зазначається перелік захворювань, на які хворіє дитина, що є також підставою для відстрочки);
• на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• які мають чоловіка з числа осіб із інвалідністю і/або одного із своїх батьків чи батьків чоловіка з числа осіб із інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
• які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка, який проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" тощо.

"Також не підлягають мобілізації жінки-здобувачки професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентки-стажистки, аспірантки й докторантки, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, і наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники. Як окрему підставу, за якої жінки (на рівні з чоловіками) не підлягають мобілізації, законодавець також виокремив випадки, коли близькі родичі (чоловік, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції, під час забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану", — пояснила Олена Бірюч.

Посилення мобілізації: які шанси на зміну законодавства щодо призову жінок

Отже, підсумовуючи, військовозобов’язані жінки в Україні — це особи у віці від 18 до 60 років, які мають певну спеціальність (медичну або фармацевтичну) та які перебувають на військовому обліку, а отже, можуть бути мобілізовані за потреби, якщо вони не мають права на відстрочку та якщо стан здоров’я дозволяє їх призов до війська. У майбутньому не виключені внесення змін до законів і підзаконних актів стосовно призову на службу жінок.

Проте наразі ні про які нові зміни не йдеться, адже в поданому до парламенту Кабміном законопроєкті №10449 немає нічого нового в питанні мобілізації або військового обліку жінок.

"Усі обговорення щодо необхідності внесення змін у закон про мобілізацію в Україні створюють напругу та панічні настрої в суспільстві. Йдеться про те, що в чинне законодавство можуть внести зміни, які дозволять обов’язково мобілізувати жінок. Такі зміни щодо збільшення переліку тих, хто має стати на облік і хто може бути мобілізований за повісткою, можливо, і принесуть практичний результат для Збройних сил України, але чи стане такий крок корисним для громадян — велике питання", — розмірковує Анастасія Цибулько.

А за словами Олени Бірюч, в опублікованому урядовому законопроєкті №10378 від 25.12.2023 року, який було відкликано, пропонувалося, зокрема, внесення змін до частини 12 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в частині того, що жінки-військовозобов'язані можуть бути мобілізовані під час дії воєнного стану лише добровільно. Тобто фактично законопроєктом пропонувалося покращення правового становища таких жінок. Але цей проєкт так і не потрапив до сесійної зали.

"Наразі відсутні обґрунтовані підстави вважати, що мобілізація саме щодо жінок із боку держави буде посилена", — резюмує Олена Бірюч.