Бізнес проти примусово доставляти працівників до ТЦК, просить доопрацювати проєкт №10449

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) не погоджується з проєктом закону про мобілізацію, який депутати Верховної Ради підтримали в першому читанні 7 лютого. Про це йде мова у повідомленні, яке з'явилося на сайті Асоціації.

Зазначається, зокрема, що парламентарі не врахували позицію бізнесу, до того ж документ є таким, що порушує Конституцію України. Законопроєкт, як вважають в ЄБА, негативно вплине на економіку країни.

Найбільше ж бізнес непокоять такі норми законопроєкту, як:

• реєстрація в електронному кабінеті призовника не має бути обов’язком, оскільки не всі громадяни України мають технічні засоби та доступ до інтернету;
• днем вручення повістки, є не день її отримання, а день її відправки (до прикладу, в електронний кабінет призовника), тобто фактично будь-кого можна буде звинуватити в ухилянстві без надання реальних доказів;
• вводиться обов’язковий військовий облік громадян, які постійно проживають закордоном, без пояснення мети та механізмів реалізації такого обліку;
• вводиться обов’язок уточнити протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації (тобто після 24 лютого 2022 року) свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника;
• вводиться обов’язок керівників підприємств забезпечити доставку працівників-військовозобов’язаних до ТЦК для уточнення даних – тож питання у бізнесу, яким чином це має бути зроблено, адже бізнес має повноваження до інформування, але не до примусу;
• вводяться додаткові повноваження поліції, територіальних органів влади, в частині мобілізації та перевірки військово-облікових документів тощо, що покладе на працівників додаткове навантаження та невластиві функції, а також матиме високі корупційні ризики, зокрема щодо тиску на бізнес, тощо.

У ЄБА зауважують, що бізнес спільнота надавала свої пропозиції, серед яких найважливішими є:

• дозволити на законодавчому рівні бронювати працівників на рік, щоб синхронізувати його з рішенням щодо критичності такого підприємства для національної економіки;
• військовозобов'язані мають отримати дозвіл дозволити на оновлення своїх облікових даних після рішення про бронювання без втрати броні;
• заходи впливу потрібно переосмислити, бо наразі, видається, вони матимуть корупційну та каральну складову, натомість відсутня мотиваційна складова.

Тож Європейська Бізнес Асоціація виступає з ініціативою про створення робочої групи, яка доопрацює проєкт до другого читання. У складі групи мають бути й представники від бізнесу.

"У протилежному випадку наслідки впливу на економіку та загалом на країну можуть бути непоправними і великим питанням є, хто за них буде відповідати", — йдеться у повідомленні.

Законопроєкт про мобілізацію: деталі

Законопроєкт №10449 — другий варіант документа, у якому пропонується змінити низку законів, щодо мобілізації та служби у ЗСУ. Перший варіант був поданий на розгляд парламенту Кабміном в грудні 2023 року, але був відхилений у зв'язку з великою кількістю зауважень.

Новації, запропоновані урядовцями та військовими, торкнуться віку мобілізації, причин для отримання відстрочки, терміну служби під час війни, можливості демобілізації. Також планується запровадити електронні кабінети військовозобов'язаних та посилити відповідальність за ухилення від отримання повісток.

Зазначимо, що уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449 має низку суперечливих норм. Зауваження до законопроєкту про мобілізацію зайняли дев'ять сторінок.