Борги не простять. Кому українці заборгували мільярди та які наслідки неповернення боргів

Минулоріч виконавчі служби України стягнули з боржників понад 25 млрд грн з 435,4 млрд грн загальної заборгованості. Це рекорд за останні 5 років. Для порівняння: у 2022 стягнули 10,2 млрд грн за загальної суми боргу 207 млрд грн, у 2021-му — 19,8 млрд грн з 389,7 млрд грн. Які механізми примусового стягнення боргів, скільки часу може тривати справа про борг в судах та як саме виконавцям все ж таки вдається добитися сплати боргу? Відповіді на ці та інші актуальні запитання — у матеріалі Фокусу.

Боржників багато, платників мало: що відбувається з боргами українців

Загалом Державною виконавчою службою та приватними виконавцями у 2023 році було виконано майже 2 млн виконавчих документів. Наразі майже 60% від загальної кількості виконавчих проваджень реалізуються — це досить високий показник. Водночас суми стягнень маленькі: лише 6% від загальної суми, яку мали отримати від боржників. За даними Опендатабот, загалом в Україні стягується лише 6 копійок з кожної гривні боргу, і ці цифри важко назвати задовільними.

"Судове стягнення боргів значно покращилось завдяки появі інституту приватних виконавців та автоматичному блокуванню рахунків, — прокоментував цифри Олексій Іванкін, керівник Опендатаботу. — Проте ситуація ускладнюється стрімким зростанням кількості боржників через війну та недостатнім інформуванням по штрафах за порушення ПДР, які наразі складають майже 20% від усіх боргів в країні".

Як розповіли Фокусу у Опендатабот, найбільше нестягнених боргів у березні 2024 зафіксовано за наступними категоріями:

• 1 520 733 боргів — стягнення коштів на користь держави;
• 960 992 — стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
• 944 138 — стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення;
• 726 159 — стягнення штрафів у сфері безпеки дорожнього руху у справах про адміністративні правопорушення;
• 699 845 — стягнення у справах про адміністративні правопорушення (крім безпеки дорожнього руху);
• 679 906 — стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг;
• 635 456 — документ, що не підпадає під згадані категорії;
• 444 096 — стягнення судового збору;
• 439 546 — інші стягнення на користь державного бюджету (санкції, платежі, штрафи);
• 204 564 — стягнення аліментів.

"Нові механізми стягнення боргу можна обговорювати, але застосувати їх можна буде тільки після війни, — зазначив у розмові з Фокусом аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. — Наразі в Україні слабо розвинена процедура стягнення боргів — мабуть, найгірше, ніж в будь-якій пострадянській країні. Ефективність низька, відпрацьованої процедури банкрутства немає, виконавча служба працює погано — вона не має потрібної швидкості виявлення активів та їх реалізації".

Водночас, каже експерт, посилювати процедуру стягнення боргів під час війни або відключати боржників від комунальних послуг, коли люди втрачають гроші, роботу та майно, досить дивно та негуманно. І якщо все ж таки вдаватися до змін, має бути чітка сегментація боржників та диференційований підхід: незаможним надавати державну допомогу, а до тих, хто може платити, застосовувати більш жорсткі заходи.

Радикальні заходи: блокування рахунків для прискорення сплати боргу

Про існуючі механізми примусового стягнення боргів та нюанси роботи приватних виконавців Фокус дізнався у юристів.

"Примусове виконання рішення суду на сьогодні є одним із механізмів, створеним для дієвості судової гілки влади у питанні виконання судових рішень, — каже адвокат MORIS Соломія Йосипенко. — До появи інституту приватних виконавців система органів державної виконавчої служби повною мірою не виконувала покладені на неї завдання, а частка фактично виконаних судових рішень була дуже низькою. Ці та інші фактори зумовили прийняття Верховною Радою України у 2016 році Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Із запровадженням інституту приватних виконавців зменшилося навантаження на органи державної виконавчої служби, бо стягувачі мають вибір, до кого звертатися для примусового виконання рішення – державного виконавця чи приватного виконавця. Відтак, терміни примусового виконання судових рішень скоротилися, а якість виконання — підвищилася".

За словами юристки, механізм виконавчого провадження доволі простий: кредитор звертається до суду та визнає борг за боржником. Судове рішення є підставою для видання виконавчого документа (лист, наказ) зі стягнення цього боргу. Після цього стягувач звертається до виконавчої служби та пред’являє такий документ до виконання. Це регулюється Законом "Про виконавче провадження", Законом "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Цивільним кодексом України тощо.

"Так звані "боргові справи" часто розглядаються у рамках наказного провадження, — зауважив у коментарі Фокусу керуючий партнер ЮК Winner адвокат Ігор Ясько. — Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, — протягом 5 днів з дня отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи — боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ. Тому весь процес може займати досить мало часу".

Виконавці забезпечують накладання арешту на рахунки боржників, наприклад, при несплаті ЄСВ, непогашених кредитів зі сплати аліментів, штрафів чи комунальних платежів, продовжує юрист. Арешт накладається на підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, а постанова виноситься на підставі рішення суду або судового наказу, за виконавчими документами.

"Поки діє режим воєнного стану в Україні, боржники, на кошти яких накладено арешт, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця, не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня, — пояснює Ігор Ясько. — Для цього боржник має звернутися до виконавця із заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій. Коли постанова надсилається до банків, арештовуються всі кошти боржника. Якщо банк, отримавши постанову, бачить, що рахунок має спеціальний режим використання або на нього надходять кошти, на які заборонено накладати стягнення, то повідомляє державному виконавцю". Відповідно, коли боржник бачить, що всі кошти заблоковані, а звертатися до суду немає сенсу (є такі випадки), то швидше оплачує борги, щоб розблокувати рахунки.

Борги за комуналку: пеня та припинення обслуговування

Борги за комунальні послуги в Україні зашкалюють: станом на 1 січня 2024 року вони перевищили 43 млрд грн. Постачальники вже давно попереджали, що відключатимуть боржників від послуг, а першими від слів до справи перейшли в YASNO. В компанії нагадали, що станом на 1 січня 2024 року протермінована заборгованість жителів Києва та Дніпропетровської області, яким постачають електроенергію компанії під брендом YASNO, складає 1,3 млрд грн, та попередили, що з 29 січня почали відключати електроенергію боржникам.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на споживача покладається зобов’язання сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі про надання житлово-комунальних послуг, каже Соломія Йосипенко. Окрім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 цього ж Закону, постачальник комунальних послуг має право припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати в неповному обсязі.

"У період з 5 березня 2022 року по 29 грудня 2023 року існувала заборона постачальникам комунальних послуг припиняти боржникам надання комунальних послуг, а також нараховувати пеню, інфляційні втрати, 3% річних відповідно до Постанови Кабміну №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", — нагадує юристка. — Проте станом на сьогодні, відповідний мораторій на відключення та нарахування пені зберігся лише для жителів територій, де ведуться бойові дії, та тимчасово окупованих територій. Крім того, заборонено припиняти надання комунальних послуг споживачам, будинки яких були пошкоджені внаслідок бойових дій. Це стосується і виконавчих проваджень".

Зі скасуванням Постанови Кабміну №206 "Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" судова практика повернулася до довоєнного періоду, пояснює Соломія Йосипенко. І додає: водночас постачальники комунальних послуг розпочали активно звертатися до суду з метою стягнення таких заборгованостей. "Тут потрібно звернути увагу, що пеня, інфляційні втрати та 3% річних не нараховуються на заборгованість, що виникла у період дії згаданої вище Постанови, проте на інші періоди це не впливає", — зазначає юристка.

Ігор Ясько звертає увагу на те, що у законодавстві не визначений розмір боргу, за якого абоненту можуть припинити постачання послуг. "Частіше за все борги до 3 років розглядаються в порядку наказного провадження. Виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, примусовим виконанням постанов та наказів. Виконавець може арештувати майно боржника, арештувати всі банківські рахунки, з яких списуватиметься сума для погашення поточної заборгованості. Майно боржника, зокрема нерухомість, опиниться під загрозою, якщо борг перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 142000 грн, але тільки у тому разі, якщо немає достатніх фінансових коштів або рухомого майна", — каже юрист.

Якщо в квартирі чи будинку зареєстровані неповнолітні або люди з інвалідністю, для виселення та продажу квартири знадобиться дозвіл органів опіки та піклування або відповідне рішення суду, уточнює юрист. Та рекомендує боржникам у випадку великої суми боргу звертатися до компанії за реструктуризацією цього боргу ще до того, як комунальники звернуться до суду.