Не тільки нафта. Звідки Росія братиме гроші на війну в 2025 році

У новому бюджеті-2025 Росії передбачено зростання обсягів фінансування війни. Як порівняти із 2021 роком, оборонні видатки зросли і становлять 32% бюджету, тоді як до повномасштабної війни цей показник тримався 14,5%. Про це повідомляє у соцмережі Х Міністерство оборони Великої Британії. Фокус запитав у експертів, що дає змогу Росії витрачати мільярди на війну, яка роль експорту нафти і газу у фінансуванні її військових потреб, а також, які країни допомагають РФ в її агресії проти України.

Попит продовжує випереджати пропозицію: скільки Росія витратить на війну 2025 року

Як зазначає Міноборони Британії, наприкінці вересня російський уряд подав до Держдуми проєкт бюджету на 2025 рік, який передбачає зростання видатків на 5% до 41,5 трлн рублів (447 млрд доларів).

Запропонований бюджет передбачає приблизно 25% зростання оборонних видатків у 2025 році, як порівняти з бюджетом на 2024 рік, що демонструє пріоритет фінансуванню війни над внутрішніми пріоритетами, вважають у британському відомстві, зазначаючи, що, наприклад, соціальні видатки скоротяться на 16% у 2025 році.

"Попит продовжує випереджати пропозицію в російській економіці, і збільшення бюджету на 2025 рік, найімовірніше, погіршить цю ситуацію. Це майже напевно посилить інфляційний тиск, який залишається ключовою проблемою, оскільки рівень інфляції в серпні 2024 року становив приблизно 9%", — йдеться у звіті британського Міноборони.

Попри санкції: хто допомагає РФ воювати

Сира нафта та нафтопродукти становлять велику частку доходів Росії від викопного палива. Продаж нафти навіть в Європу, чому сприяє успішне обходження західних нафтових санкцій, дають змогу Росії поповнювати свій бюджет та військову скарбницю, підтримуючи прийнятний рівень життя.

Росія продовжує заробляти колосальні гроші на продажі нафти через тіньовий танкерний флот, який дає РФ гроші на вбивство українців.

Так, за інформацією виконавчого директора та співзасновника аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолія Амеліна, російський тіньовий флот додав 2,6 млрд євро лише за два тижні на фінансування війни проти України.

"А санкцій стосовно власників, які керують цим флотом, немає, як немає і стосовно власників компаній, які володіють нафтою, що перевозиться. Немає їх і до портів, де цю нафту перевалюють. Немає від Європи та США, але, головне, немає від України (!!!) Ми навіть кримінальні справи щодо фінансування тероризму не відкрили", — зазначив Амелін на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

Український політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко також зазначив, що тіньовий танкерний флот допомагає Росії пристосуватися до цінової стелі на нафту і нафтопродукти та обходити обмеження Заходу.

"Так, є обмеження — страхові санкції щодо ціни російської нафти. Для того, щоб обходити ці санкції, Росія використовує тіньовий танкерний флот. Окрім цього, є і пряма торгівля з використанням своїх танкерів, або танкерів окремих країн, а саме Китаю і Індії. З більшою частиною країн торгівля здійснюється через Чорне і Балтійське море. Це, до речі, є потенційною загрозою для Заходу, зокрема екологічною. Проте такий флот дозволяє РФ обходити санкції. Якщо компанія все одно перебуває під санкціями, їй немає що втрачати. Вона буде брати участь у такій торгівлі. Проте, якщо компанія хоче працювати зі США і Європою легально, тоді їй не варто торгувати з РФ", — зазначив експерт у коментарі Фокусу.

Проте зауважив, що існує більш глобальна проблема, адже Росія сформувала цілу систему обходу санкцій проти торгівлі нафтою, а тіньовий танкерний флот — це лише інструмент для досягнення мети.

"Існують ще і різні способи, форми співпраці і обходу санкцій. Наприклад, перезавантаження нафти, змішування російської нафти з нафтою іншого походження. А далі вже її можна продавати і в ЄС. Врешті-решт та сама російська нафта потрапляє до Європи просто через посередників або Туреччину. Була навіть інформація про те, що американські військові фактично використовують російські нафтопродукти, які до них потрапляли через Туреччину, а також Марокко. Існують цілі хаби, де відбувається перезавантаження, змішування нафти, а також хаби, через які працює тіньовий танкерний флот. Але головна проблема не в цьому. Є величезні покупці російської нафти — це Китай і Індія", — зазначив Фесенко у коментарі Фокусу.

Проте дружба Росії і Китаю почалася не під час російсько-української війни. У цих держав існують двосторонні взаємини в різних сферах, не лише в економіці, але й у військово-технічній галузі. І головне підґрунтя цієї співпраці, окрім економічної вигоди, особливо для Китаю, а зараз і для РФ, — наявність спільного ворога, а саме — США.

"Але якщо для РФ зараз США — це системний противник майже в усіх сферах, враховуючи санкції, то з Китаєм інша ситуація. КНР є конкурентом Сполучених Штатів в геополітичному сенсі. Проте економічно між Китаєм і США існує взаємозалежність: великі обсяги торгівлі, які є більшими, ніж з РФ. І саме тому, наприклад, китайські великі фінансові компанії, банки, які працюють з Америкою, не беруть участь в торгівлі з РФ. Саме тому виникла криза платежів, яка стала для росіян великою проблемою. Вони не можуть отримати гроші від своїх китайських партнерів, тому що більшість великих китайських банків відмовляються працювати з РФ. Як наслідок, вони зацікавлені працювати в США, тому що не хочуть потрапити під санкції", — пояснив Фесенко.

Крім нафтових доходів: що дає змогу Росії витрачати мільярди на війну

Економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран додає: крім нафтових доходів, росіяни активно використовують так звані неофіційні резерви — кошти, які їхні держбанки та державні компанії і олігархат вивезли з РФ.

"За моїми оцінками, вони не менші, ніж ті, що зараз знерухомлені на Заході. Поки світова спільнота на чолі з Україною не почне полювання на ці фонди, думаю, Путін продовжить ще 2–3 роки фінансувати війну", — пояснив Фокусу Шапран.

Водночас роль газу у поповненні бюджету РФ сьогодні мінімальна, зазначає експерт.

"Можливе припинення транзиту газу через Україну взагалі може вбити Газпром, адже КНР не викуповує весь газ Газпрому, а Ірану ні газ, ні нафта з РФ не потрібні — в них своїх енергоносіїв вистачає", — додав Шапран.

З експертом погоджується і директор та співзасновник аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін. У коментарі Фокусу він зазначив, що газ набагато складніше транспортувати інакше, ніж трубопровідним шляхом, а з наявної газотранспортної системи ЄС РФ потроху виштовхують США та інші постачальники.

"Так, газ для бюджету Росії важить значно менше, ніж нафта", — додав Амелін.

Питання номер один: чи допомагатиме Піднебесна Росії

Дружба КНР з Росією буде тривати, допоки вона вигідна для китайської сторони, вважає Віталій Шапран.

"Після того, як США та ЄС почали тиснути на КНР в торгових переговорах та санкціях, відносини між Росією і КНР стали менш теплими. Україна, США та ЄС мають продовжувати тиснути на КНР в питаннях співпраці з Росією не тільки у військовій сфері, а й у торгівлі. Кожен юань, відправлений в РФ, може використовуватись для фінансування військових злочинів в Україні. Тож КНР має підтримувати санкції проти Росії, а не розширювати з нею торгівлю. США та ЄС домоглися вагомих результатів в галузі санкційної політики в банківській сфері, китайські банки вже більше пів року як загальмували обслуговування клієнтів з РФ, втім, в галузі торгівлі нафтою та газом успіхи не такі добрі, тому є куди далі розвивати процес", — зазначив економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран.