Тисяча гривень – кожному. Чи вистачить Україні коштів на пенсії та оборону і звідки гроші на виплати

Українці невдовзі отримають фінансову допомогу від держави у розмірі 1 тис гривень. Як повідомив прем’єр Денис Шмигаль, це — частина комплексного пакету зимової підтримки родин. "Перший крок уже ініційований президентом Володимиром Зеленським. Це програма зимової єПідтримки. Кожен українець та кожна українка отримають тисячу гривень для оплати українських послуг та деяких українських товарів", — зазначив Денис Шмигаль. Чи допоможе дотація від держави українцям і економіці країни та які кошти Україна готується отримати від країн-партнерів, щоб закрити питання бюджетного дефіциту, дослідив Фокус.

Тисяча гривень Зеленського. Чи потрібно роздавати гроші під час війни — що кажуть експерти

Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев нещодавно прокоментував тему джерела виплат населенню 1 000 гривень. За його словами, це кошти, які є в наявних програмах. "Ми переспрямовуємо з тих програм Мінекономіки та інших міністерств, з яких виділені кошти на цей рік не встигають освоїти до кінця року", — каже Соболев. Водночас, за його словами, кошти були виділені донорами (міжнародними фінансовими організаціями, країнами-партнерами), і там є умова невикористання на військові потреби.

Кошти на підтримку родин — важливий крок, кажуть деякі експерти. Насамперед через очікуваний ефект пожвавлення споживання, необхідний вітчизняній економіці. "Технічно безумовний дохід пожвавлює споживання. Для нас важливо, щоб стимулювалось споживання саме в сегменті товарів та послуг які виробляються в Україні. Далі такі інструменти можна ускладнювати і стимулювати розвиток різних галузей. Коли тисяча гривень полишає наші рахунки — вона стає частиною виторгу вітчизняної компанії, яка сплачує з/п, податки, наймає працівників. Цей інструмент застосовується в Фінляндії, КНР, країнах Близького Сходу", — каже Віталій Шапран, ексчлен Ради НБУ. На його думку, загалом для споживчого ринку ефект буде короткостроковим.

"До 30 млрд точно піде в комунальну галузь за послуги ЖКХ. Враховуючи, що заборгованість за послуги ЖКХ була більше 200 млрд грн, така галузева ін’єкція є необхідною для операційної спроможності галузі та ще й у розпал опалювального сезону", — каже експерт.

Виконавчий директор CASE Ukraine Дмитро Боярчук вважає, що видача по тисячі гривень матиме певний економічний ефект, бо це додатковий попит на певні види товарів/ послуг. Та не все так просто. "Проблема в тому, що це за рахунок іноземних платників податків і явна програма політичного наповнення. Якщо є невикористані кошти, то є безліч невійськових напрямів, на що ці кошти можна було б використати і це теж було б стимулювання попиту. А фактично виходить, що за рахунок міжнародної підтримки фінансується "гелікоптерна" роздача грошей. Цей випадок будуть однозначно демонструвати в аргументації, чому потрібно зменшувати підтримку України, або і взагалі її припинити", — попереджає економічний експерт.

Про те, що економічного ефекту видача тисячі гривень не дасть, Фокусу розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. "Я вважаю, що це більше допомога, ніж стимулювання попиту. Ба більше, для багатьох вона може виявитись недосяжною. Відповідно, економічного ефекту це не дасть. А от спекуляції на темі будуть, та й для партнерів не дуже зрозуміло, на що йдуть їх кошти. А якщо кошти не партнерів, то чому ми їх не відправляємо на оборону? Щодо стимулювання попиту, можна навести такий приклад: родина з 3 людей може отримати 3 тис грн, які вона спрямує на оплату комуналки. Відповідно, в сімейному бюджеті з’являться вільні 3 тисячі, які можуть піти на споживання. Але сказати, скільки буде таких споживачів, доволі важко", — пояснив Андрій Шевчишин.

Ще один момент, який мотивує подумати про доцільність роздачі грошей, — це видача допомоги в той час, як парламент затвердив підвищення податків. За словами економіста ЦЕС Максима Самойлюка, ця програма (видача тисячі гривень) зараз є недоречною, зважаючи на те, що у президента на підписі лежить законопроєкт про підвищення податків. "Тобто йдеться про те, щоб зібрати з людей більші податки (як справедливо заявляли — для покриття важливих воєнних видатків), але тут же витратити співставні суми на роздачу 1 000 грн усім громадянам України", — каже економіст.

Експерт додає: є певні напрями, куди можна було б спрямувати наявні на рахунках держави кошти, зокрема, на кредитування бізнесу. "Програма "5-7-9%" є вже перевіреним способом підтримки економіки, бізнесу, тож спрямування коштів на підтримку її надійної роботи не викликало б жодних питань", — зазначив Максим Самойлюк.

Дайте ще. На які транші від партнерів очікує влада у 2024 році та що буде з фінансуванням в 2025-му

Міністерство фінансів розраховує отримати від партнерів у листопаді-грудні 2024 року 15 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба міністерства за підсумками щорічних зборів МВФ та Світового банку у Вашингтоні.

Фокус звернувся до експертів, щоб з’ясувати, звідки Україна отримає фінансову підтримку цього року. Дмитро Боярчук каже, що від Світового банку надійде кредит США на 3,9 млрд. доларів, ще 4,5 млрд доларів — від ЄС за програмою Ukraine Facility. МВФ перерахує транш на 1,1 млрд доларів, а Японія надасть 2,2 млрд доларів. "Можливо, до цього ще є очікування по перших коштах в межах ERA ($50 млрд) за рахунок доходів від російських активів", — пояснив Дмитро Боярчук.

"Щодо питань іноземного фінансування, особливо на короткостроковий період, Мінфін завжди дає адекватну оцінку. Я не маю приводів сумніватися, що їхня впевненість в отриманні цих $15 млрд до кінця року підкріплена відповідними домовленостями з країнами-партнерами. Така сума є цілком реалістичною", — вважає Максим Самойлюк. Проте не всі експерти впевнені у тому, що Україна отримає всі 15 млрд доларів до кінця року. "Загалом для західних партнерів стійкість — основний пріоритет. Але на тлі популістичних рішень, то можуть і пригальмувати, щоб продемонструвати, що так поводитись не можна", — каже Дмитро Боярчук.

На думку ж Андрія Шевчишина, частина надходжень буде залежати від проходження всіх структурних маяків та виконання Україною вимог МВФ. "Тож, не вся сума, але її частина може бути відтермінована та перейде на 2025 рік. Втім, як видно з голосувань в Раді, законодавці будуть робити все необхідне, щоб із їхнього боку все було виконано. Як будуть проходити інші структурні маяки, важко сказати. Також, щодо Штатів, можливі ризики у зв’язку з виборами", — каже Андрій Шевчишин.

Стосовно ж головних донорів України, то наразі найбільші транші допомоги країна отримує від Євросоюзу, США та МВФ, і в 2025 році це залишиться незмінним, кажуть опитані Фокусом економічні експерти. У проєкті держбюджету на 2025 рік Мінфін заклав потребу у зовнішньому фінансуванні на рівні $38,4 млрд. Проте, каже Дмитро Боярчук, з огляду на ухвалення ERA (ініціатива G7 "Надзвичайні кредити для прискорення доходів України" (ERA) передбачає виділення до $50 млрд із подальшим погашенням доходами від знерухомлених російських активів) ця сума може збільшитись.