Нові податки для українців. Скільки тепер доведеться сплачувати бізнесу і громадянам
Фокус проаналізував зміни після ухвалення законопроєкту №11416д для фізичних осіб-підприємців, розмір військового збору і його вплив на загальне податкове навантаження.
Нещодавно Верховна Рада України ухвалила законопроєкт 11416д, який передбачає істотні зміни в податковому законодавстві. Ключовим моментом є підвищення ставки військового збору та включення ФОПів до платників цього податку. Фокус дізнався, чому цей закон вважають суперечливим як юристи, так і економісти і як новації вплинуть на бізнес.
Історичне збільшення податків: що саме ухвалили в парламенті
15 жовтня 2024 року раніше ухвалений за основу проєкт закону №11416д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану, було направлено на підпис президенту України.
Цим законом передбачено внесення змін до Податкового кодексу України та, зокрема, підвищення податків. З 1 жовтня 2024 року передбачається збільшення військового збору із заробітних плат фізичних осіб з 1,5% до 5% (включно з тими, хто працює в режимі "Дія.Сіті").
"Крім того, з 1 січня 2025 року військовий збір на інші доходи громадян (крім зарплат) також збільшиться з 1,5% до 5%", — нагадав Фокусу адвокат, керівний партнер АО Winner Partners Сергій Литвиненко.
з 1 січня 2025 року військовий збір на інші доходи громадян (крім зарплат) також збільшиться з 1,5% до 5%
Зазначимо, що, за даними Держстату, середня заробітна плата за підсумками другого кварталу 2024 року становила 20 964 грн. Тобто кожен працівник платив у середньому 3 773,52 грн ПДФО (18%) та 314,46 військового збору (1,5%). За новою ставкою за тією ж зарплатою військовий збір зросте до 1048,2 грн.
Додамо, що військовий збір не збільшать для грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, СБУ, ГУР, Нацгвардії та інших силових структур. Військовослужбовці, які перебувають у зоні бойових дій, взагалі сплачувати військовий збір не мають.
А от підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування, стануть платниками військового збору, хоча досі платили його лише із зарплат найманих працівників. Для них норма набуде чинності з 1 жовтня. Звісно, якщо президент підпише ухвалений законопроєкт (станом на ранок 23 жовтня проєкт не підписаний Володимиром Зеленським).
Тож, що зміниться для ФОПів 1, 2 та 4 груп? Для таких підприємців запровадили військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 число звітного місяця, тобто розмір збору з жовтня 2024 року становить 800 грн на місяць.
Для ФОПів 1, 2 та 4 груп запровадили військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 число звітного місяця, тобто розмір збору з жовтня 2024 року становить 800 грн на місяць
ФОПи 3 групи сплачуватимуть 1% від доходу у вигляді військового збору. Наприклад, якщо за звітній період дохід підприємця становить 300 тис. грн, то необхідно сплатити 3000 грн військового збору. А щомісячна звітність щодо ПДФО, військового збору та ЄСВ почнеться від 1 січня 2025-го. Це потрібно для впровадження "економічного бронювання", про долю якого Фокус писав раніше.
"Також слід звернути увагу, що ФОП 1, 2 та 4 груп повинні будуть сплатити військовий збір не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Отже, запровадження військового збору суттєво збільшить податкове навантаження на громадян", — додає керівний партнер АО EvrikaLaw Андрій Шабельніков.
Податкове навантаження: чи виправдані зміни
Як зазначив у коментарі Фокусу директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін, збільшення податкового навантаження є вимушеним кроком, уникнути якого було майже неможливо через великий дефіцит держбюджету.
Проте, якщо йдеться про підвищення податків на тлі дефіциту коштів на мобілізацію, то лише змінами податків проблему вирішити неможливо.
Якщо йдеться про підвищення податків на тлі дефіциту коштів на мобілізацію, то лише змінами податків проблему вирішити неможливо
Економіст, експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин у коментарі Фокусу зазначив: окрім того, що податки стануть значним навантаженням для споживачів, держава не покриє цими коштами видатки на армію.
"Таке підвищення податків відчутно вдарить по кишенях громадян. А ситуацію, на мій погляд, не врятує жодним чином. Тож сенс цього процесу незрозумілий… Якщо ми хочемо додатково мобілізувати 300 тис. осіб, нам потрібно 400 млрд грн. На сьогодні за 30 млрд додаткових податків ми мобілізуємо лише 30 тис. людей" — наголосив Пендзин у коментарі Фокусу.
Із Олегом Пендзиним погоджується старший економіст CASE Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи Володимир Дубровський, який вважає, що підвищення податків фактично означатиме зниження доходів громадян.
"Фактично це означає підвищення податків на доходи громадян, тобто їхнє зниження — того, що працівники отримують на руки "чистими", а у підприємців залишається "на себе". Зниження, прямо скажемо, не супер критичне, але все ж…“ — сказав економіст.
Дубровський наголошує: окрім підвищення податкового навантаження на громадян, яке має бути тимчасовим, потрібно отримати результати від реформ Бюро економічної безпеки України, митниці та податкової. Саме це має вплинути на дохідну частину державної казни.
"Ці реформи можуть істотно посунути "тіньовий" ринок і принести в бюджет сотні мільярдів, ніяк не зачіпаючи законослухняних громадян, і навіть навпаки — усуваючи нечесну конкуренцію "білому" бізнесу. Коли це станеться, потрібно не забути домогтися скасування будь-яких надбавок, а, можливо, і зниження ставок податків, насамперед — податків і зборів на зарплати", — зазначив Дубровський.
ВажливоТим часом, як свідчить дослідження ЦЕС, податкові надходження до державного бюджету в серпні 2024 року становили 149,4 млрд грн, і вони зросли на 28%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. Зростання відбулось завдяки податку на прибуток підприємств (передусім оподаткування банків за ставкою 25%), ПДФО (передавання "військового" ПДФО з місцевих бюджетів) та акцизів (краще адміністрування). Із ухваленням законопроєкту №11416-д про податкові зміни уряд має розраховувати на додаткові 58 млрд грн у 2024 році та плюс 137 млрд — до держбюджету 2025 року.