Податки, ФОПи і бюджет: що стоїть за новою угодою з МВФ і чи є час підготуватися до змін

Наприкінці 2025 року Україна перебуває у режимі постійної співпраці з Міжнародним валютним фондом щодо нової угоди. Війна утримує державні фінанси в стані хронічного дефіциту: 2026 року він оцінюється на рівні близько 19,6% ВВП, або майже 45 млрд доларів на рік. Власних ресурсів для покриття цієї нестачі бракує, а доступ до зовнішніх грошей напряму залежить від рішень МВФ.

Є час підготуватися

Саме в цій реальності наприкінці листопада Київ і Фонд погодили на рівні персоналу нову чотирирічну програму Extended Fund Facility (EFF) обсягом 8,1–8,2 млрд доларів. Формально вона ще не запущена, адже остаточне рішення має ухвалити рада директорів МВФ на початку наступного року. Однак де-факто програма вже задає рамки бюджетної та податкової політики: від правил для ФОПів і можливого запровадження ПДВ для бізнесу з оборотом понад 1 млн грн до логіки формування бюджету на 2026–2027 роки. Саме цей період, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, має стати перехідним.

Міністр фінансів Сергій Марченко підтвердив, що уникнути змін в спрощеній системі оподаткування не є можливим, але час підготуватися є.

"І дискусія щодо цього була досить непроста. Час підготуватися є — буде перехідний період до 2027 року, максимальне роз'яснення логіки і причин такого кроку", — зазначав Марченко на початку грудня.

Репараційний кредит чи позика від ЄС для України: що відомо про фінансування 2026 року

Паралельно з новою угодою з МВФ обговорюють репараційний кредит Європейського союзу. Це потенційний механізм фінансування обсягом орієнтовно 140-165 млрд євро під майбутні доходи від заморожених російських активів. Тож його доля не визначена, а жодних затверджених параметрів механізму наразі не існує. Втім, 19 грудня стало відомо, що ЄС погодив фінансову підтримку Україні на 90 млрд євро впродовж 2026–2027 років, про що заявив голова Європейської ради Антоніу Кошта. Йдеться про позику з бюджету ЄС, яка стане альтернативою кредиту під заморожені російські активи.

"У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки розміром 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки схвалено. Ми взяли на себе зобов’язання — і виконали їх", — написав Кошта.

Водночас зауважимо, що репараційний кредит не є і не розглядався як альтернатива програмі МВФ. Європейський Союз прямо прив’язує можливість такого фінансування до наявності чинної програми Extended Fund Facility, а без її схвалення репараційний механізм блокуватимуть окремі країни-члени. У цій конструкції саме МВФ залишається фінансовим "якорем" для понад 50 млрд доларів підтримки з боку ЄС і країн G7, тоді як репараційний інструмент потенційно може працювати лише як додаток для покриття бюджетного дефіциту у 2026-2027 роках.

А щодо долі заморожених російських активів, то як заявили лідери ЄС, російські активи в ЄС, а це загалом 210 млрд євро, залишатимуться такими, доки Москва не виплатить Україні воєнні репарації. Якщо ж Росія цього не зробить, Україна зможе використати ці гроші для погашення кредиту.

"Дуже добре, що в ЄС змогли ухвалити остаточне рішення про надання критично важливої фінансової лінії для України. Даний кредит від ЄС повинен покрити дефіцит українського бюджету на найближчі два роки. Попередня ідея з репараційною позикою була відхилена і тепер замінена на пряму позику від країн ЄС. В широкому сенсі, заморожені активи РФ залишаються в ЄС і вони і досі будуть виступати певною гарантією, що кошти які ЄС зараз виділять будуть повернені за рахунок РФ", — прокоментував ситуацію директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

У Національному банку неодноразово наголошували: для збереження макрофінансової стабільності Україні критично потрібні обидва інструменти — але починати доводиться саме з МВФ.

Що таке програма EFF і чому Україна знову йде до МВФ

Extended Fund Facility — це не швидкий кредит, а довгострокова програма для країн із глибокими структурними проблемами. Її логіка проста: Фонд дає гроші не одразу й не безумовно, а поетапно. Натомість очікує реформ, які мають зробити українську економіку більш стійкою та передбачуваною.

Україна співпрацює з МВФ від 1992 року і за цей час пройшла понад 30 програм. Найбільш показовими стали EFF 2015 року на 17,5 млрд доларів після анексії Криму та кризи, а також програма 2023 року на 15,6 млрд доларів — уже в умовах повномасштабної війни. Саме вона дозволила перекривати 20-30% річного дефіциту бюджету та стабілізувати фінансову систему у 2022-2025 роках.

Нова програма EFF на 8,1-8,2 млрд доларів має замінити попередню. Її погодили 25-26 листопада 2025 року на рівні персоналу МВФ, але для запуску ще потрібні попередні дії з боку України, гарантії фінансування від партнерів та схвалення Виконавчої ради Фонду.

Навіщо ця угода Україні під час війни

Через хронічний дефіцит бюджету, а 2026 року Україні потрібно близько 45 млрд доларів зовнішнього фінансування лише для покриття нестачі між доходами та видатками, власних податків і запозичень буде замало.

Економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Максим Самойлюк пояснює, чому навіть відносно невелика програма МВФ має критичне значення.

"Вкрай важливо, що ми маємо шанс отримати її — адже її ще має схвалити Рада директорів МВФ — бо вона стане цеглинкою у залученні більшого обсягу фінансування, яке нам дуже потрібне. За офіційними оцінками, нам потрібні $45 млрд на покриття дефіциту", — пояснює експерт.

За його словами, самі кошти МВФ — це лише частина пазлу. Із 8,1 млрд доларів більшість піде на погашення старих боргів перед Фондом. Але без цієї програми Україна не зможе розраховувати на ширшу допомогу — зокрема, на великі пакети від ЄС, які напряму прив’язані до співпраці з МВФ.

За що доведеться платити: логіка вимог Фонду

Умови нової програми не є несподіванкою. МВФ наполягає на тому, щоб держава поступово відмовлялася від податкових винятків, розширювала податкову базу та зменшувала тіньову економіку. Наголошується на реформі спрощеної системи оподаткування, яка роками використовувалася не лише мікробізнесом, а й великими компаніями для мінімізації податків.

Серед ключових зобов’язань:

• скасування податкових пільг і винятків;
• обов’язкова реєстрація платниками ПДВ ФОПів 2–3 груп із річним оборотом понад 1 млн грн;
• ухвалення збалансованого бюджету на 2026 рік;
• реформа управління державними підприємствами;
• посилення детінізації.

Міністр фінансів Сергій Марченко у публічних заявах на початку та в середині грудня підкреслював, що різкого "обриву" не буде. Додамо, що станом на 18 грудня 2025 року жодні нові податкові правила не закладені в ухвалений бюджет-2026. Це означає, що від 1 січня 2026 року податкової революції не відбудеться.

"Відомо точно, що з 1 січня 2026 року податки не зростуть", — додає економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

Як це змінить життя бізнесу та самозайнятих

Найболючішою тема угоди залишається для малого бізнесу та ФОПів. За різними оцінками, під посилення фіскального контролю можуть потрапити від 170 до 250 тисяч підприємців.

Консультантка з оподаткування Олександра Томашевська наголошує: "Одна з ключових умов програми — скасування винятків для реєстрації платниками ПДВ ФОП 2-ї та 3-ї груп у разі доходу понад 1 млн грн на рік".

"Перше, що треба розуміти — чи реальними є ці вимоги. На думку деяких експертів, МВФ прямо не вимагає запровадження порогу для реєстрації платником ПДВ від 1 млн грн, але вказує на недолік існуючої податкової системи, усунення якого дозволить збільшити надходження до бюджету", — вважає Томашевська.

Водночас вона сумнівається, що держава зможе швидко адмініструвати ПДВ для мікробізнесу.

"Особисто я вважаю, що ПДВ для мікро-субʼєктів введуть, тільки пізніше. Загальна тенденція — це посилення бюрократії, моніторингів, ускладнення документообігу і адміністрування податків, і вона збережеться", — додає експертка.

Окремим елементом стає оподаткування доходів із цифрових платформ. Законопроєкт №14025, який передбачає 5% пільгову ставку, уряд схвалив ще у серпні–вересні 2025 року, але Верховна Рада його досі не прийняла.

"2026 рік буде роком податків з цифрових платформ. Повинні прийняти проєкт 14025, який "наробить шороху" серед тих, хто заробляє в Інтернеті. Коли виведуть з тіні доходи з платформ, з введенням ПДВ будуть почувати себе впевненіше", — прогнозує Томашевська.

"Можна очікувати, що обговорення продовжуватимуться і з прогресом переговорів про нову програму співпраці з МВФ ми матимемо краще розуміння, як конкретно виглядатимуть нові податкові пропозиції, які терміни тощо. На мою думку, 1 млн грн як ліміт для платників ПДВ серед ФОП є критично малим і треба говорити про його збільшення. Також важливо розуміти, чи буде адміністрування ПДВ для ФОПів зручним і необтяжливим. Відповідей на ці питання ми ще не маємо", — додає економіст ЦЕС.

Що отримає держава і українці

Для більшості громадян угода з МВФ не означає негайних змін у платіжках чи податках. Її головний ефект — макрофінансовий. Програма дозволяє утримувати стабільність гривні, фінансувати соціальні виплати, зокрема, пенсії, субсидії, оборону та критичні видатки без друку грошей чи дефолту.