Відкрити рахунок стане складніше: в Україні говорять про нові вимоги для громадян – думки експертів (Оновлено)

Навколо урядового законопроєкту №14327 точаться дискусії. Він передбачає не лише приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), а й нові вимоги до звичайних громадян під час відкриття банківських рахунків. Зокрема, йдеться про обов’язкове підтвердження фактичного місця проживання та джерел доходів, а також створення реєстру банківських рахунків і сейфів. Фокус з'ясував, чи варто українцям хвилюватися через новий законопроєкт.

Україна на шляху до SEPA — що відомо про законопроєкт №14327

У Міністерстві фінансів пояснили, що доєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) є стратегічним кроком до інтеграції у фінансовий простір Європи. Пакет законопроєктів, які були ухвалені урядом, мають привести українські правила фінансового контролю у відповідність до стандартів ЄС FATF, що є частиною курсу України на євроінтеграцію.

Ключові норми, які передбачають законопроєкти:

• створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб під управлінням Мінфіну. У ньому буде лише базова інформація: номер рахунку (IBAN), ім’я власника та назва банку. Даних про суми коштів, рух грошей, вміст сейфів або дати відкриття і закриття рахунків у реєстрі не буде. Водночас деякі норми запрацюють лише після вступу України до ЄС;
• збереження банківської таємниці. Реєстр міститиме лише невелику частину інформації, яка взагалі вважається банківською таємницею за статтею 60 ЗУ "Про банки і банківську діяльність";
• доступ до реєстру матимуть виключно уповноважені державні органи і лише через захищені канали в межах розслідування тяжких злочинів;
• запровадження реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів;
• удосконалення перевірки кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, нові санкції відповідно до стандартів AML/CFT;
• посилення захисту викривачів і розширення кола установ та осіб, що зобов’язані відстежувати підозрілі операції;
• контроль за прозорістю власників фінансових установ.

За оцінками Мінфіну, Україна щороку зможе економити до 100 млн євро на комісіях, а для малого та середнього бізнесу вигода може становити приблизно 4 тис. євро на компанію на рік.

Приєднання України до SEPA: що може змінитися для українців

Однією з ключових змін для українців у разі ухвалення законопроєкту №14327 стане обов’язок підтверджувати своє фактичне місце проживання під час відкриття банківського рахунку. Крім паспорта та ідентифікаційного коду, банк зможе попросити договір оренди житла або квитанції за комунальні послуги.

Також обов’язковим стане підтвердження джерела доходу:

• податкова декларація;
• трудовий контракт;
• виписки з рахунків або інші документи.

Водночас банки вимагатимуть повне розкриття структури власності та кінцевих бенефіціарів від юридичних осіб.

Окрему увагу нові правила фінансового моніторингу приділяють податковому резидентству. Банки тепер будуть з’ясовувати, в якій країні клієнт є податковим резидентом. Для цього вони зможуть вимагати підтвердження фактичного місця проживання, податкові довідки, документи про доходи та інформацію про реєстрацію в іноземних податкових органах.

Фінмоніторинг і податки? Які зміни чекають на клієнтів банків – реакція на законопроєкт

Ідея створення реєстру всіх банківських рахунків та сейфів українців у межах SEPA вже викликала чимало обговорень. У 2025 році подібний законопроєкт вносили до Верховної Ради, але після зміни уряду його відкликали. Тепер Кабмін знову схвалив пакет змін до законодавства щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Однак і зараз не всі депутати підтримують ініціативу. Днями у Раді розкритикували законопроєкт №14327 за "драконівські" норми, які ускладнять життя звичайним громадянам. Зокрема, нардеп Максим Бужанський у соцмережах висловився щодо штрафів, які передбачені за порушення правил. Він зазначив, що для звичайних громадян умови будуть значно суворішими, ніж для PEP (політично впливових осіб, депутатів та міністрів).

Також, на його думку, ініціатива є непопулярною і несвоєчасною.

Старший економіст CASE Україна та головний експерт групи з податкової реформи Економічно-експертної платформи Володимир Дубровський у коментарі Фокусу наголосив, що в Україні є проблеми з інституційною спроможністю, і навіть не у контролі над корупцією, а саме у верховенстві права. За індикаторами Світового Банку країна значно відстає від ЄС. За його словами, у таких умовах будь-яке подальше ускладнення регулювання потребує особливої обережності, адже такі дії можуть й погіршити стан інституцій.

"З цього випливає, що брати на себе зобов'язання щодо подальшого ускладнення регуляцій треба дуже і дуже обережно, бо вони можуть не лише виявитися марними, але й надалі погіршити стан інституцій. У будь-якому разі, спершу треба налагодити оптимальну для споживачів та чесну роботу нинішнього фінмоніторингу. Нагадаю, він створює численні проблеми для простих громадян, але "прогледів" пачки готівки від Міндіча. Ймовірно через його "перезавантаження". А потім, коли буде впевненість, що він працює як належно — можна розглядати додаткові навантаження", — вважає Дубровський.

Лише після цього, на його думку, можна говорити про додаткові регуляторні навантаження.

Водночас податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська заспокоїла, наголосивши, що для громадян немає потенційних ризиків від законопроєкту №14327.

"Не бачу тут постраждалих. Це справді крок до євроінтеграції, і ухвалення законопроєкту спростить перекази грошей у євро", — зазначила вона у коментарі.

Олександра Томашевська також пояснила, що інформація про житло, яке здається в оренду, не пов’язана з приєднанням до SEPA. Законопроєкт №14327 не відкриває даних про доходи власників рахунків і не використовується для податкового контролю.

"Здавання українцями житла в оренду не повʼязане з приєднанням до Єдиної зони платежів у євро. Взагалі приєднання до SEPA не відкриває жодної інформації про доходи, власників рахунків, не повʼязане ні з оподаткуванням і моніторингом", — коментує Олександра Томашевська.

Контроль доходів від здавання житла планується окремо, через законопроєкт №14025, який регулює оподаткування цифрових платформ. Якщо ж квартира здається безпосередньо, без платформи, визначити фактичні доходи надзвичайно складно.

"Під час відкриття рахунку може вимагатися більше інформації про доходи власника. Але її і так вимагають. І будуть вимагати. Це закон не про фінмоніторинг і не про податки", — пояснила експертка.

Законопроєкт №14327 відправили на доопрацювання

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 2 лютого після майже годинної дискусії урядовий законопроєкт не прийняв. Законопроєкт №14327 зняли з розгляду та відправили на допрацювання нової версії.

Народний депутат Ярослав Железняк пропонує альтернативний законопроєкт №14327-1. У ньому спочатку пропонується перезавантаження чинної системи фінмоніторингу, а такі норми, як створення реєстру рахунків, мають запрацювати лише після вступу України до ЄС.

Загалом документ викликав жваву дискусію через норми, які передбачають посилення фінансового моніторингу рахунків українців.

У 2023 році Фокус писав про плани Національного банку України щодо ініцювання приєднати країну до SEPA. Голова НБУ Андрій Пишний пояснював, що це потрібно для того, щоб національна система регулювання та нагляду за фінансовими послугами відповідала європейським нормам і стандартам через впровадження відповідного законодавства ЄС.