Ефект "меншого зла": як підвищення цін на світло для бізнесу вдарить по гаманцях українців

Граничні ціни на електроенергію в Україні було переглянуто Національною комісією з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Формально ці зміни не стосуються платіжок побутових споживачів, адже йдеться про ринки, де електроенергію закуповує бізнес. Водночас будь-яке зростання витрат для підприємств зрештою позначається на вартості товарів і послуг для кінцевих споживачів. Фокус разом з експертами розібрався, чи варто українцям очікувати нової хвилі подорожчання.

Що зміниться з 1 травня на ринку електроенергії

За рішенням НКРЕКП, із 1 травня змінюються так звані прайс-кепи — граничні ціни на ринку електроенергії, за якими електроенергію купує бізнес. Це стосуватиметься трьох напрямів:

• на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (ВДР) максимальна ціна зросте до 15 000 грн/МВт·год, тоді як мінімальна становитиме 10 грн/МВт·год;
• на балансуючому ринку верхню межу підвищать до 17 000 грн/МВт·год, а мінімальна ціна залишиться — 0,01 грн/МВт·год.

Керуючий партнер АО EvrikaLaw, голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков у коментарі Фокусу розповів, що держава таким рішенням не встановлює нову фіксовану ціну для бізнесу, а лише дозволяє ринку торгувати у ширшому ціновому коридорі.

"Юридично держава не встановлює фіксовану ціну, а лише піднімає "стелю", до якої можуть зростати ціни під час торгів. Це вимушене рішення в умовах воєнного стану та дефіциту генерації через обстріли. Попередні, нижчі прайс-кепи робили комерційний імпорт електроенергії з ЄС збитковим, через що енергосистема стикалася з браком потужності", — пояснив експерт.

За його словами, підвищення граничних цін має дати підприємствам можливість легально купувати дорожчу імпортну електроенергію. Це, своєю чергою, може зменшити ризики аварійних і планових відключень.

Адвокат Валерій Шаповал додав, що реальна ціна залежатиме від попиту, пропозиції та ситуації в енергосистемі.

"Скасування погодинної диференціації прайс-кепів має вирівняти цінові обмеження протягом доби. Однак, це не означає, що нічні ціни автоматично зростуть до максимального рівня, але підвищує ймовірність їхнього збільшення у разі дефіциту", — розповів фахівець у коментарі Фокусу.

Підвищення стелі цін на електроенергію — чи вплине це на вартість продукції для споживачів

Попри те, що тариф на світло для населення напряму не змінюється, підвищення граничних цін на електроенергію для бізнесу все одно може відчути кожен українець.

"Так, рішення НКРЕКП неминуче призведе до зростання цін на товари та послуги", — розповів Андрій Шабельніков.

Він пояснив, що електроенергія є ключовою статтею витрат для більшості видів бізнесу. Особливо це стосується харчової промисловості, металургії, ритейлу із холодильним обладнанням, сільського господарства тощо. Збільшення тарифів для непобутових споживачів автоматично закладається у собівартість виробництва.

"Бізнес не зможе довго покривати різницю з власних прибутків, тому зростання витрат на енергоресурси пропорційно відобразиться на цінниках у магазинах. Насамперед це стосуватиметься товарів повсякденного попиту, хлібобулочних виробів, молочної продукції тощо", — додав експерт.

За словами Валерія Шаповала, для таких підприємств подорожчання електроенергії може призвести до зростання цін приблизно на 3–7%, залежно від ситуації на ринку.

"Холодильне обладнання на складах і в супермаркетах працює цілодобово, тому зміни цін на електроенергію відчують і ритейлери. Якщо нічна електроенергія стане дорожчою, це збільшить витрати магазинів у нічні години. Частину цих витрат бізнес може закласти у ціни на продукти, які потребують постійного охолодження.

Для невеликих офісів чи кав’ярень вплив буде менш відчутним, але через загальне зростання витрат ціни можуть підвищуватися поступово, без різких стрибків", — зазначив адвокат, додавши, що різкого стрибка цін може не бути.

Чому рішення НКРЕКП це ефект "меншого зла"

Андрій Шабельніков розповів, що рішення щодо підвищення граничних цін на електроенергію неприємне, але воно вимушене. Оскільки альтернатива для бізнесу може бути дорожчою.

"Якщо не підвищувати прайс-кепи та не стимулювати імпорт, бізнес зіткнеться з відключеннями. Робота на дизельних чи бензинових генераторах обходиться підприємствам у 2–3 рази дорожче, ніж навіть імпортна електроенергія. Крім того, простої ліній, псування продукції в холодильниках та зрив контрактів призвели б до ще стрімкішого стрибка цін і дефіциту товарів", — пояснив він.

З юридичної погляду, держава послаблює цінові обмеження, щоб ринок міг швидше реагувати на дефіцит електроенергії та покривати його за рахунок імпорту. Це має допомогти збалансувати попит і пропозицію та зменшити ризик відключень для підприємств.

Для населення це має непрямий ефект. Тариф на світло у платіжках від цього рішення безпосередньо не зміниться, однак дорожча електроенергія для бізнесу поступово може перейти у вартість товарів і послуг.

"Для звичайних споживачів це означатиме приховану інфляцію — тарифи на світло у платіжках населення безпосередньо від цього рішення не зміняться, однак за дорожчу електроенергію для бізнесу українці заплатять через вищу вартість товарів та послуг на полицях магазинів. Але це єдина дієва можливість зберегти енергосистему та економіку в робочому стані", — додав Андрій Шабельніков.

Ціна на електроенергію 2026 — який тариф на світло для населення

Для побутових споживачів тариф на світло 2026 залишається без змін. Кабінет Міністрів продовжив дію чинного тарифу на електроенергію для населення — 4,32 грн за кВт·год — до 31 жовтня 2026 року.

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що для домогосподарств з електроопаленням у період з 1 жовтня до 30 квітня зберігається пільгова ціна — 2,64 грн за кВт·год за умови споживання до 2 000 кВт·год на місяць. Якщо обсяг перевищує ліміт застосовується тариф 4,32 грн за кВт·год.

Раніше Фокус писав, що в Україні після 30 квітня завершується дія пільгових умов оплати електроенергії для населення.