Нові контракти ЗСУ і демобілізація: адвокат розповів про ризик проведення реформи армії
Реформа мобілізації і зміни в армії можуть по-новому визначити правила служби для мобілізованих і контрактників. Але чи не призведе реформа армії до нерівності між військовими, які виконують однакові бойові завдання? Фокус запитав у експертки з права.
В Україні готують одні з найсуттєвіших змін в армії. Йдеться не лише про підвищення зарплат військовим, а й новий підхід до проходження служби. Зокрема, нові контракти ЗСУ можуть дати мобілізованим можливість укласти договір із гарантованою демобілізацією та відстрочкою до наступного призову, а чинним контрактникам переоформити свої домовленості з державою на нових умовах.
Як пише Українська правда з посиланням на джерела серед чиновників, попередній строк служби не зараховуватиметься до нового контракту. Водночас він може впливати на тривалість відстрочки, яку планують визначати окремо для кожного військового.
За словами одного з посадовців, який обізнаний із пропозиціями уряду та військового командування, військові й надалі матимуть право не підписувати контракт. Однак для тих, хто погодиться на контрактну форму служби, мають з’явитися чіткі строки:
- 10 місяців — для чинних військових на бойових посадах;
- 14 місяців — для новобранців, які претендують на бойові посади;
- 2 роки — для всіх інших посад.Це стосуватиметься як чинних військовослужбовців, так і новобранців.
Крім того, контрактникам можуть дозволити самостійно обирати посади — як бойові, так і тилові.
Хоча реформа армії поки не затверджена, навколо неї вже виникає чимало запитань. Одне з головних — чи не призведуть нові правила до нерівності між контрактниками та мобілізованими, які не підпишуть контракт. Щоб з’ясувати це, Фокус звернувся до адвоката.
Нові контракти для військових — чи не створить реформа нерівність між захисниками
Запропоновані зміни в армії щодо контрактів, підвищених виплат і поетапної демобілізації станом на 11 травня 2026 року ще не мають вигляд як повністю завершена законодавча модель. Адвокат Ігор Тарасенко висловився: за відкритою інформацією у ЗМІ, йдеться про реформу, за якою мобілізованим можуть запропонувати укласти контракт із визначеним строком служби. Для окремих бойових посад також можуть передбачити підвищені виплати — орієнтовно від 250 до 400 тис. грн залежно від виконання бойових завдань.
Водночас за словами юриста, нові правила можуть створити ризик нерівності між контрактниками та мобілізованими, які не підпишуть контракт.
Нові правила можуть створити ризик нерівності між контрактниками та мобілізованими, які не підпишуть контракт
“Так, такий ризик є. Якщо держава надасть контрактникам чіткий строк служби, вищі виплати, можливість обирати посаду та гарантовану демобілізацію, а мобілізовані без контракту залишаться без таких гарантій, це може створити фактичну різницю у правовому становищі осіб, які виконують однакові або подібні бойові завдання”, — повідомив адвокат у коментарі Фокусу.
Різниця між контрактниками та мобілізованими може бути допустимою лише за наявності об’єктивного і розумного обґрунтування
Ігор Тарасенко наголосив, що з правової точки зору така різниця може бути допустимою лише за наявності об’єктивного і розумного обґрунтування. Наприклад, якщо йдеться про інший обсяг зобов’язань за контрактом, конкретний строк служби, особливі бойові посади або додаткові ризики.
“Але якщо два військовослужбовці перебувають в однакових умовах, на одній позиції, виконують однакові завдання, а різниця у виплатах або праві на звільнення залежить лише від формального підписання контракту, це може породити спори про дискримінаційний або несправедливий підхід”, — додав він.
Раніше Фокус писав, що в Україні розглядається можливість суттєво збільшити виплати військовим. Зокрема, базова щомісячна виплата може зрости до 30 тис. грн.