Нові зарплати українців: що відбувається з доходами і чи встигнуть вони за цінами восени

Державна служба статистики України оприлюднила нові економічні дані, що характеризують поточні тенденції в економіці.Середня зарплата українців продовжує зростати, однак промисловість поки не показує стійкого відновлення, а ціни виробників залишаються високими. Фокус розбирався, про що свідчать останні дані та чого очікувати від економіки найближчими місяцями.

Зарплати продовжують зростати

За даними Держстату, середня номінальна заробітна плата штатних працівників у травні 2026 року становила 30 961 грн, що на 1,5% більше, ніж у квітні.

Крім того, статистика демонструє суттєву різницю як між регіонами, так і між окремими галузями економіки.

Середня номінальна зарплата в Україні — 30 961 грн (+1,5% порівняно з квітнем 2026 року).

Регіони з найвищими зарплатами:

• Київ — 47 115 грн;
• Київська область — 32 374 грн.

Регіони з найнижчими зарплатами:

• Чернівецька область — 22 354 грн;
• Кіровоградська область — 22 336 грн.

Найоплачуваніша галузь — інформація та телекомунікації: 76 997 грн.

Найнижче оплачувана галузь — охорона здоров'я та надання соціальної допомоги: 21 554 грн.

Втім, саме собою зростання середньої номінальної зарплати ще не означає, що українці стали жити заможніше.

Економіст Олег Пендзин в коментарі Фокусу пояснює, що головною причиною нинішнього підвищення зарплат є не інфляція, а ситуація на ринку праці: "Не треба все складати в одну купу. Інфляція і зростання зарплат пов'язані між собою, але причини підвищення зарплат сьогодні інші".

За словами експерта, український ринок праці характеризується структурним дисбалансом. В одних професіях спостерігається надлишок кандидатів, тоді як в інших роботодавці гостро відчувають нестачу працівників.

"Сьогодні непросто знайти роботу журналісту, юристу чи економісту. Водночас катастрофічно не вистачає станочників, інженерів, водіїв великовантажного транспорту, будівельників. У таких умовах роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб залучити або втримати працівників", — зазначає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Він додає, що до повномасштабної війни головним чинником зростання середньої зарплати було підвищення мінімальної зарплати державою. Зараз вирішальну роль відіграє саме дефіцит кадрів, а також система бронювання працівників.

Промисловість залишається близькою до торішнього рівня

За даними Держстату, індекс промислового виробництва у квітні становив 101,2% порівняно з аналогічним місяцем минулого року.

Водночас за підсумками січня–квітня показник становив 99,6% до відповідного періоду 2025 року. Це свідчить, що промислове виробництво загалом залишається близьким до рівня минулого року без вираженої позитивної динаміки.

Чому дорожчає виробництво і чи відчують це українці

Ще одним важливим індикатором є індекс цін виробників промислової продукції. У травні він зріс на 1,2% порівняно з квітнем. У річному вимірі показник становив 145,2%, що свідчить про суттєве зростання виробничих витрат у промисловості.

За словами Пендзина, цей показник є одним із чинників, що впливають на інфляцію, однак прямої залежності між цінами виробників і цінами для споживачів немає.

"Якщо ціни виробників зросли на 30–40%, це не означає, що інфляція також становитиме 30–40%. Так це не працює", — каже він.

Економіст пояснює, що на споживчі ціни також впливають державне регулювання тарифів, спеціальні механізми ціноутворення та конкуренція з імпортною продукцією.

"Коли у виробника зростають витрати, він рано чи пізно буде змушений перекладати їх у кінцеву ціну продукції. Тому індекс цін виробників є одним із драйверів інфляції".

Чого чекати від інфляції восени

Давати точні прогнози щодо інфляції на осінь зараз зарано, переконаний Пендзин. За його словами, багато залежатиме від врожаю та безпекової ситуації: "Половина витрат українських домогосподарств припадає на продукти харчування. Якщо буде хороший врожай, це стримуватиме інфляцію. Якщо врожай буде слабким, саме продукти можуть стати одним із головних драйверів зростання цін".

Ще одним ризиком експерт називає можливі атаки на енергетичну інфраструктуру напередодні опалювального сезону. Якщо вони призведуть до зростання витрат бізнесу, це також може позначитися на вартості товарів і послуг.

"Базова цифра, яку заклав Національний банк України, — близько 10% інфляції. Чи вдасться її досягти, зараз сказати важко. Ми не знаємо, яким буде врожай, якою буде ситуація з енергетикою і як розвиватимуться події під час війни", — зазначив експерт.

Тож поки що економічна статистика демонструє суперечливу картину: зарплати продовжують зростати, однак основним драйвером цього процесу залишається дефіцит кадрів. Водночас високі ціни виробників можуть і надалі тиснути на інфляцію, хоча її реальні темпи восени значною мірою залежатимуть від врожаю, енергетичної ситуації та безпекових ризиків.

Раніше Фокус писав про те, що ціни на продукти в Україні продовжують змінюватися, і тенденція залишається нерівномірною. У липні вартість окремих товарів коливається залежно від категорії: якщо яйця подешевшали, то хліб, навпаки, продовжує дорожчати.