Їжа дорожчатиме через спеку та Ель-Ніньйо: як аномальна погода вдарить по гаманцях українців

Світові ціни на їжу вже зростають, спека й Ель-Ніньйо погіршують прогнози врожаїв, тоді як в Україні очікується відносно непоганий урожай. Але це ще не означає, що продукти не здорожчають. Про це попереджає економіст, виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін. Тож Фокус розбирався, чи варто українцям готуватися до нової хвилі подорожчання харчів.

Світові ціни на продукти знову зростають

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), у травні 2026 року індекс світових цін на продовольство становив 130,8 пункту. Це майже не змінилося порівняно з квітнем, але на 2,9% перевищує показник річної давності.

Найбільше занепокоєння викликає зерновий ринок. У FAO зазначають, що світові ціни на пшеницю зростають уже четвертий місяць поспіль. Причиною стали очікування слабших урожаїв у ключових країнах-експортерах, насамперед у США, Європейському Союзі та Росії, а також дорожчання пального й добрив.

Водночас ціни на цукор лише за травень підскочили на 7,5%, досягнувши найвищого рівня з жовтня 2025 року. В організації пояснюють це побоюваннями, що погодне явище Ель-Ніньйо може негативно вплинути на врожаї цукрової тростини в Індії та Таїланді.

Дорожчають також рис, окремі види м'яса, а соняшникова олія залишається дорогою через обмежену пропозицію, зокрема з України.

"Світовий урожай пшениці 2026 FAO оцінює у 820 млн т, на 1,7% менше торішнього — спека й посуха підрізають ЄС, США і Росію. І все це лягає поверх уже розігрітого ринку: війна в Перській затоці, дорогий газ, дорогі добрива, заблокований Ормузький пролив. Ель-Ніньйо тут не перша іскра, а друга — у вже сухому лісі", — пояснює Амелін.

Чому всі говорять про Ель-Ніньйо

Одним із головних ризиків для світового продовольчого ринку цього року експерти дійсно називають кліматичне явище Ель-Ніньйо, яке змінює погодні умови в багатьох регіонах світу.

Згідно з дослідженням економістів Пола Кешина, Каміара Мохаддеса та Мехді Раїссі, Ель-Ніньо пояснює близько 20% коливань світових цін на сировину. Автори також дійшли висновку, що сильні епізоди цього явища здатні підвищувати ціни на сировинні товари приблизно на 3-4%, одночасно посилюючи інфляцію у багатьох країнах.

У роботі наголошується, що погодні аномалії не лише безпосередньо впливають на врожаї, а й запускають ланцюгову реакцію через світову торгівлю, транспорт і енергетичні ринки.

Європа ризикує втратити частину врожаю

Додатковим фактором залишається погіршення прогнозів урожаю в Європі.

За прогнозом Європейської комісії (Short-term outlook for EU agricultural markets), виробництво зернових у ЄС у сезоні 2026-2027 рр очікується на рівні близько 278 млн тонн, що приблизно на 3,2% менше, ніж роком раніше. Виробництво м'якої пшениці прогнозується на 6,2% нижчим за торішній рівень.

При цьому прогноз складався ще до рекордної хвилі спеки, яка накрила Західну Європу наприкінці червня-початку липня. Якщо високі температури збережуться, врожайність окремих культур може виявитися нижчою за нинішні оцінки.

Україна поки що виглядає краще

Попри несприятливу ситуацію у світі, в Україні поки не очікують катастрофічного падіння врожаю.

Економіст вертає увагу, що цьогорічні прогнози залишаються досить оптимістичними.

"Наш урожай-2026 — пристойний. Українська зернова асоціація рахує 83,6 млн тонн зерна й олійних проти 80 торік, кукурудза навіть краща за торішню завдяки погоді, соняшник — плюс 20%", — написав він.

За прогнозом Української зернової асоціації, загальний урожай зернових та олійних культур у 2026 році може зрости до 83,6 млн тонн, тоді як торік він становив близько 80 млн тонн.

Прогноз урожаю УЗА

• Пшениця — 22,5 млн т; прогноз — 22,8 млн т;
• Кукурудза — 31,1 млн т, прогноз — 32,1 млн т;
• Ячмінь — 4,9 млн т; прогноз — 5,2 млн т;
• Соняшник — 11,1 млн т; прогноз — 13,3 млн т;
• Соя — 5,0 млн т; прогноз — 4,9 млн т.

У разі реалізації такого сценарію експорт зернових та олійних може зрости до 50,8 млн тонн проти приблизно 42,3 млн тонн цього сезону.

Втім, самі аграрії наголошують: цей прогноз можливий лише за умови стабільної логістики.

"Наш ризик — не Тихий океан, а логістика Чорного моря і нові квоти ЄС, які підрізають експорт", — наголосив Амелін.

Мінекономіки оцінює ситуацію стриманіше

Водночас Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства налаштоване дещо обережніше.

Перший заступник міністра Тарас Висоцький прогнозує урожай зернових на рівні 60,4 млн тонн, що приблизно на 1% менше, ніж торік.

За його словами, найбільші ризики зараз пов'язані саме з кукурудзою.

"Погодні ризики зараз стосуються кукурудзи, оскільки ця культура найбільш залежить від строків сівби, температурного режиму та рівня вологи під час вегетації", — зазначив Висоцький.

Ще одним фактором стала холодна й дощова весна.

"Цьогорічна весняна кампанія проходить складніше через холодну весну та перезволоження ґрунтів, що призвело до затримки сівби пізніх культур", — пояснив він.

Водночас він наголосив, що прогноз щодо пшениці та ячменю залишається достатнім для забезпечення продовольчого балансу країни.

Чому продукти все одно дорожчатимуть

Навіть якщо український урожай буде хорошим, уникнути впливу світових тенденцій навряд чи вдасться.

За прогнозом Світового банку, у базовому сценарії ціни на продовольство цього року можуть зрости приблизно на 2%. Водночас загальний індекс сировинних товарів прогнозується на 16% вищим, а добрива — майже на 31% дорожчими.

Анатолій Амелін вважає, що для українців такий сценарій буде відчутнішим, ніж для мешканців багатших країн.

"Для нас це болючіше, ніж для німця. Чим більша частка їжі в споживчому кошику — тим сильніше відчувається удар", — зазначає економіст.

За його словами, наслідки можуть проявитися не відразу.

"НБУ не зможе так вільно знижувати ставку, як хотілося б: імпортована продовольча інфляція прийде з лагом у пів року-рік", — прогнозує Амелін.

Де Україна може навіть виграти

Попри ризики для споживачів, для аграрного сектору ситуація може мати й позитивний бік.

"Як великий експортер зерна й соняшнику, на дорожчій їжі ми радше в плюсі — вища світова ціна означає вищу експортну виручку", — зазначає Амелін.

Водночас ключовою умовою залишається можливість безперешкодно вивозити врожай.

У матеріалі галузевого видання Grain Central звертають увагу, що російські удари по чорноморських портах, залізниці та енергетичній інфраструктурі залишаються головною загрозою для українського експорту. Якщо логістика погіршиться, фермери можуть зіткнутися зі зниженням внутрішніх цін через накопичення великих запасів зерна, а економіка — втратити значну частину валютної виручки.

Що чекає на українців

Поки що підстав говорити про різкий стрибок цін на продукти в Україні немає. Однак світовий ринок уже входить у період підвищеної турбулентності. Адже дорожчають зернові, цукор, добрива та енергоносії, а погодні ризики лише посилюються.

За словами експерта, для України ключовим фактором залишатиметься не лише власний урожай, а й можливість безперешкодно експортувати його через чорноморські порти. Саме від цього залежатиме, чи зможе країна скористатися високими світовими цінами, чи натомість зіткнеться з новими економічними викликами.

Нагадаємо, раніше Держстат надав нові економічні дані, що характеризують поточні тенденції в економіці. Середня зарплата українців продовжує зростати, проте промисловість поки не показує ознак відновлення. Ціни ж виробників залишаються високими.