На тлі критики Києва: Сеул постачає до Росії дизельне паливо, — The Guardian

Аналіз портових записів та даних про відстеження суден, проведений виданням The Guardian, показав, що в липні та серпні в кількох південнокорейських портах на сім танкерів, які здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу, було завантажено понад 176 000 тонн палива, переважно дизельного.

Три з цих суден перебували під санкціями Великої Британії та ЄС, а одне прийняло вантаж шляхом перевантаження з судна на судно у водах Південної Кореї — метод, який дозволяє приховати походження вантажу та уникнути заходу суден у портові термінали.

"Шокує той факт, що танкери, на які накладено санкції ЄС, завантажували паливо в південнокорейських портах і перевозили його до Росії. Це підриває режим санкцій та підтримку України з боку Південної Кореї", — заявив Ісаак Леві, аналітик фінського аналітичного центру CREA (Центр досліджень енергетики та чистого повітря).

Сеул надіслав Україні гуманітарну допомогу та нелетальне військове спорядження, таке як шоломи, бронежилети та машини для розмінування, а в 2023 році пообіцяв надати підтримку на суму 2,3 млрд доларів, більша частина якої була надана у вигляді кредитів.

Однак Південна Корея тривалий час намагалася знайти баланс між підтримкою України та бажанням поліпшити відносини з Росією. Протягом усієї війни Сеул виключав прямі поставки зброї Україні, дотримуючись своєї практики не постачати летальну зброю країнам, що перебувають у стані війни. Москва висловила зацікавленість у відновленні відносин із Південною Кореєю, зокрема торговельних зв’язків.

Хоча торгівля паливом здійснюється суднами, на які накладено санкції з боку деяких західних партнерів Сеула, вона, судячи з усього, не порушує південнокорейське законодавство. Власні заходи Південної Кореї проти Росії в основному ґрунтуються на експортному контролі таких товарів, як промислове обладнання, електроніка та транспортні засоби.

Однак ці поставки можуть поставити Сеул у невигідне світло як слабку ланку в зусиллях Заходу щодо чинення тиску на Росію, оскільки відносини з Києвом загострюються через передачу двох північнокорейських військовополонених до Південної Кореї, яка, за словами Сеула, мала залишитися в таємниці.

Незрозуміло, кому належало паливо або хто його продавав, оскільки у південнокорейських портових записах це не вказано.

Найбільший танкер, що перебуває під санкціями, "Лейла", здійснив два рейси з південно-східного порту Ульсан до Владивостока 19 липня та 10 серпня, перевезши загалом 57 000 тонн дизельного палива. У першому рейсі він повідомив південнокорейським властям, що його пункт призначення — Владивосток, а в другому заявив, що прямує до Ніїгати в Японії.

Ще один танкер, на який накладено санкції Австралії, — "Astoria" під російським прапором, — 1 серпня завантажив в Ульсані майже 11 000 тонн палива, вказавши Японію як пункт призначення, після чого вирушив до Владивостока.

Третій танкер, на який були накладені санкції, "Чончхон", так і не пришвартувався. На початку серпня він поповнив запаси палива приблизно на 26 000 тонн від танкера "Селесте I", на який санкції не поширювалися, на якірній стоянці біля південнокорейського порту Йосу, а потім попрямував до Владивостока, вказавши Сінгапур як пункт призначення.

Російські нафтопереробні потужності зазнали серйозних збитків внаслідок українських атак. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у червні пропускна здатність нафтопереробних заводів впала до найнижчого рівня за понад 20 років, а виробництво дизельного палива скоротилося майже на 30% порівняно з минулим роком.

Українська військова розвідка (ГУР) заявляє, що Москва змушена імпортувати паливо для забезпечення "російської військової машини".

Згідно з даними аналітичної компанії Kpler, що спеціалізується на морській галузі, серед покупців були "Роснефть", російська державна нафтова компанія, що перебуває під санкціями Великої Британії, США, ЄС та Австралії, та ННК — російська нафтова група, власник якої, Едуард Худайнатов, та одна з її компаній, ННК-Ойл, перебувають під санкціями Великої Британії.

У серпні Росія імпортувала морським шляхом 368 000 тонн нафтопродуктів, що більш ніж у сім разів перевищує показник попереднього місяця і є найвищим місячним показником з моменту повномасштабного вторгнення в Україну, згідно з даними Kpler, проаналізованим CREA. На Південну Корею припало 112 000 тонн, або 31% від цього обсягу, вона поступається лише Індії.

У липні обсяги відвантажень у південнокорейських портах різко зросли саме в той момент, коли президент країни Лі Чже Мен на саміті НАТО в Туреччині пообіцяв виділити 100 мільйонів доларів на відновлення України.

Опитування торговельних асоціацій, проведене у 2025 році, показало, що майже 80 % південнокорейських компаній, які припинили експорт до Росії з початку війни, готові відновити торгівлю.

У березні, коли війна з Іраном призвела до закриття Ормузької протоки, Південна Корея обмежила експорт деяких видів палива та імпорт російської нафти в рамках винятку з американських санкцій.

1 жовтня Велика Британія тимчасово звільнила Південну Корею від дії заборони на морські перевезення російського СПГ, яка набере чинності в січні 2027 року, в рамках чинних газових контрактів.

У відповідь на запит міністерство закордонних справ Південної Кореї не прокоментувало питання щодо поставок або танкерів, які перебувають під санкціями. У своїй заяві міністерство зазначило, що, будучи "відповідальним членом міжнародної спільноти, уряд підтримує та активно бере участь у міжнародних зусиллях, спрямованих на сприяння припиненню війни в Україні та мирному відновленню".

У заяві зазначено, що відомство розширило експортний контроль щодо Росії відповідно до Закону про зовнішню торгівлю "за межі стратегічних товарів, включивши до нього 1402 нестратегічних товари з високим потенціалом перенаправлення на військові потреби", та "суворо дотримується" цих заходів.

У міністерстві заявили, що уряд "продовжує стежити за виконанням заходів експортного контролю щодо Росії та, за необхідності, вживає заходів відповідно до чинних законів і нормативних актів".

Міністерство закордонних справ Великої Британії не відповіло на запитання щодо танкерів, які перебувають під британськими санкціями та користуються південнокорейськими портами, а також не повідомило, чи обговорювалися ці поставки з Сеулом.

Представник заявив: "Велика Британія, як і раніше, твердо віддана ефективному моніторингу наших санкцій та співпраці з міжнародними партнерами з метою посилення економічного тиску на Росію та скорочення доходів, які фінансують її незаконну війну проти України".

Раніше "Фокус" повідомляв про те, що Південна Корея вимагає від України вибачень у зв’язку з передачею полонених із КНДР. У Сеулі вважають, що такі дії можуть завдати шкоди двостороннім відносинам.

Тим часом у Сеулі розпочалися акції протесту проти чинного президента. Народ обурений відсутністю реакції на встановлення КНДР мін на кордоні та тим, що на них підірвалися троє південнокорейських солдатів.