Розділи
Матеріали

"Не чекати на швидку перемогу": навіщо влада говорить про довгу війну в Україні

Серафима Таран
Фото: Міністерство оборони України | Фото ілюстративне. Динаміка фронту постійно змінюється, і відповідно до цього змінюються воєнні прогнози

Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук впевнена, що українцям потрібно готуватися до довгої війни. Експерти розповідають, чому влада намагається знизити очікування швидкої перемоги, що існують у суспільстві.

Глава мінреінтеграції Ірина Верещук попередила, що розраховувати на швидку перемогу не варто. Війна буде довгою та важкою. Тому потрібно зібрати волю в кулак і налаштувати себе на "марафон", а не спринт. Фокус попросив експертів пояснити, навіщо влада занижує очікування українців щодо швидкої перемоги та як прийняти сценарій, у якому війна не закінчиться "завтра".

Треба прийняти свою роль

"Завдання кожної влади — налякати, так простіше керувати народом. Зараз потрібно було дати інформацію, щоб люди усвідомили. Я цей пост сприйняв із вдячністю, тому що, коли тобі кажуть, що все погано, мозок малює неприємні картинки. Коли дають конкретику — наприклад, потрібно готуватися до марафону, то мозок починає адаптуватися та мобілізувати ресурси, щоб знайти шляхи вирішення. Ірина Верещук взяла на себе удар, але хтось повинен був сказати, що [Олексій] Арестович був неправий", — каже Фокусу військовий психолог Андрій Козінчук.

За словами експерта, українці повинні навчитися жити не очікуваннями швидкої перемоги, а розумінням, як організувати свою повсякденність в умовах довгої війни. Кожному потрібно прийняти свою роль у тому, що відбувається, не відключати емоції, але додати раціональності. У 2022 році ми вчилися виживати, і більшість пройшли стадію заперечення, прийнявши той факт, що війна триває. Зараз, на думку експерта, суспільство перебуває на стадії агресії. І для стабілізації психологічного стану краще дізнатися вже в серпні, що це гра в довгу, бути готовими й усвідомити, що всі ми учасники війни.

"Усі злі через те, що війна не закінчується. Але водночас потрібно планувати життя. Як прийняти цю думку? Спочатку нічого не робити. Вдихнути, видихнути, сприйняти інформацію, відпочити. Далі засукати рукави та розподілити ролі. Запитати себе, що в мене є, що я можу зробити. Буде потрібно багато дисципліни", — додає експерт.

Козінчук зазначає, що суспільство легше сприйняло б інформацію про довгу війну, якби за констатацією факту влада дала конкретику щодо підготовки до "марафону". Наприклад, додали, що пункти незламності готові, укриття перевірені, а генератори, щоб пережити важку зиму, закуплені.

Це політика, а не військовий прогноз

Слова про довгу війну також можна розцінювати не як військовий прогноз, а як заяви, покликані знизити суспільні очікування. Адже тривалий час українці жили надією про "два-три тижні" до перемоги, думками про "швидку" відпустку в деокупованому Криму й успіхи літнього контрнаступу.

"Політтехнологи, ймовірно, прорахували, що краще занижувати очікування суспільства, ніж завищувати. Ми довго жили із завищеними очікуваннями, нам говорили, що за кілька тижнів-місяців російський фронт розсиплеться. Із різних політичних міркувань це дало змогу мобілізувати суспільство всередині країни та переконати наших партнерів надати Україні допомогу. Але ці чинники більше не працюють. Нова порція брехні може сильніше дестабілізувати, ніж гірка правда", — говорить Фокусу експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.

Він також додає, що гостра фаза війни не триватиме роками. Те, що відбувається зараз, не закінчиться найближчими місяцями, але нинішній російський фронт так чи інакше розвалиться, "просто не за два тижні". Водночас Україні, можливо, доведеться бути готовою до життя за ізраїльським сценарієм — із періодичною загрозою обстрілів, терористичними атаками та боротьбою за території.

Інший співрозмовник Фокусу, координатор групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначає — динаміка фронту постійно змінюється, і відповідно до цього змінюються воєнні прогнози, а перемога не обов'язково означає повне завершення бойових дій.

"Ми можемо здобути перемогу навесні 2024 року, а може, у 2025 чи 2026 році. Коли кажуть "перемога" — це не про все одразу. Це може бути звільнення Запорізької області, вихід до тимчасово окупованого півострова Крим, інші успішні результати контрнаступу. Ірина Верещук сказала те, що відповідає реальності. У 2023 році все не закінчиться, нехай люди готуються до 2024", — додає експерт.

Фокус писав 30 липня, що 30% українців згодні на завершення війни за будь-яку ціну. Такі результати показало соцопитування. Водночас більша частина громадян, як і раніше, вірить у перемогу та вигнання російських окупантів на кордони станом на січень 2022 року.