"Відріж ногу, дамо групу": з чим стикаються бійці ЗСУ під час оформлення інвалідності
Військовий Дмитро Олійник, який дістав важке поранення в боях під час вторгнення росіян до Харкова, відчув на собі не найприємніше ставлення працівників МСЕК. Для отримання другої групи інвалідності йому запропонували відрізати ногу. Фокус вирішив розібратися, чому під час великої війни ті, хто прибув з фронту, змушені зазнавати подібних принижень.
Голова Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Лариса Бунічева потрапила в скандал. Харківський захисник Дмитро Олійник, який дістав важке поранення в боях із військами РФ, почув від неї грубу відмову в оформленні другої групи інвалідності.
Олійник захищав Харків у лавах тероборони з перших днів повномасштабного вторгнення ЗС РФ. Він брав участь у боях із російськими диверсантами, які прорвалися в місто і влаштували засідку в 134-й школі.
У бою військовий отримав важку травму ноги. Олійник пройшов 15 операцій. Київські клініки постановили, що його права нога втратила функціональну здатність і є біопротезом.
"Так навіщо ти залишав свою ногу, треба було, щоб її відрізали і була б 2-а група. Це так виглядає подяка людям, які стали на захист держави. Так тоді треба було і загинути в одному зі штурмів… Треба вирвати все живе з людини та єхидно сказати: "Якби була ампутація — була б 2-а група", — процитував Олійник відповідь глави МСЕК Буничевої та зажадав її звільнення.
Військовий зазначив, що МСЕК у підсумку присвоїла йому 3-тю групу інвалідності. Стаття 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" про встановлення групи інвалідності передбачає, що якщо поранення пов'язане із захистом Батьківщини, група підвищується на один ступінь, додав військовий.
"Третя група за втрату ноги чи за те, що пішов захищати Україну? Наша харківська обласна МСЕК живе за власними законами. Дай $3-4 тисячі і буде тобі нормальне рішення. Буду оскаржувати і домагатися того, що передбачено законом і совістю", — написав він у Facebook.
Фокус додзвонився до голови МСЕК Харківської області та запитав про її відповідь пораненому бійцю. Посадова особа не виявила бажання спілкуватися.
"Я не даю коментарів телефоном", — коротко сказала Бунічева і кинула слухавку.
Харківська обласна військова адміністрація (ХОВА) звернула увагу на поведінку Бунічевої та обіцяла дати об'єктивну оцінку її діям.
"Хід розслідування інциденту перебуває на контролі керівництва ХОВА та профільного департаменту", — вказали чиновники.
МСЕК скоро реформують
Кабінет Міністрів України схвалив план реформи МСЕК: з 2025 року підходи до проведення медико-соціальної експертизи та встановлення інвалідності зміняться.
МОЗ уже розпочало реформу з ліквідації МСЕК, передбачено перехід на стандарти Євросоюзу щодо осіб з інвалідністю, розповіла Фокусу нардепка від "Слуги народу", заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України Мар'яна Безугла.
"МСЕК — це спадщина радянської системи охорони здоров'я з відповідним ставленням до людей з інвалідністю. Звичайно, дискримінаційні складові залишилися. З огляду на культуру працівників цієї комісії, інцидент [із Дмитром Олійником] справді міг бути, і він абсолютно неприйнятний", — поділилася оцінкою політикиня.
Військові, які зіткнулися в мирному житті з приниженням честі та гідності, тим паче від чиновників, не повинні мовчати, додала Безугла.
Порада голови МСЕК — як мінімум не коректна поведінка голови комісії щодо військового, сказала Фокусу голова адвокатського бюро "Панфілова та Партнери" Дар'я Панфілова.
"Щодо втрати працездатності військового, щиро рекомендую йому якісно оскаржити встановлення заниженої групи інвалідності. Позитивне рішення на його користь буде додатковим доказом некоректності оцінки стану його здоров'я комісією", — порадила фахівчиня.
Останню крапку у ситуації з Дмитром Олійником має поставити суд з урахуванням усіх фактичних доказів та обставин, зауважила Панфілова.
Зловживання в МСЕК: які тарифи встановлено на групи інвалідності?
Покарати працівника МСЕК за його некоректні вимоги, висловлювання та винесені рішення доволі складно, каже Фокусу адвокат у сфері військового права Микола Максимов.
"Якщо у військкоматах працюють люди без якоїсь конкретної спеціальності, то в МСЕК становище складніше. У складі комісії — спеціальні лікарі і реформувати цю систему складно. В умовах війни ті, хто отримав поранення, потребують оформлення інвалідності, а політика МСЕК зводиться до жорстких критеріїв. Можна, у разі незгоди з рішенням комісії, написати скаргу в МОЗ, але це завжди малоефективно", — зазначив юрист.
Інша можливість, за словами Максимова, полягає в оскарженні вердикту МСЕК через суд, де буде трохи простіше з бюрократією, але ефект все одно виявиться мінімальним.
Крім цього, у разі взаємодії зі співробітниками МСЕК завжди присутня корупційна складова. Джерела Фокусу в МСЕК розповіли про негласні "тарифи" на отримання групи інвалідності. Так, за третю категорію просять $4 000, за другу — $5 000, а за 1-шу — приблизно $6 000 за наявності доказових поранень.
"Боролися у нас із військово-лікарськими комісіями при ТЦК, були навіть показові затримання. А на зловживання працівників МСЕК, які видавали довідки та акти, закривали очі", — резюмував Максимов.
Фокус раніше детально писав про плани української влади скасувати поняття інвалідність і замість неї ввести оцінку втрати функціональності. Ті, хто дістав поранення внаслідок бойових дій, вирушать на реабілітацію, а там їх направлять до фахівців, які повертатимуть їхню функціональність.
В Україні передбачені пенсії по інвалідності для військовослужбовців. Її розмір залежить від рішення МСЕК за ступенем інвалідності, перша група отримуватиме суму в розмірі 650% від прожиткового мінімуму, приблизно 13,6 тисяч гривень.