Премії без бойових завдань: як військовослужбовці отримали 123 млн грн

Військовослужбовцям понтонно-мостової роти в Київській області з вересня по грудень 2022-го року виплатили 6,5 млн грн бойових премій — по 100 тисяч кожному бійцю щомісяця. Хоча в районі на той момент більше не велися бойові дії, командир продовжував виплачувати захисникам "винагороду".

Інший випадок стався в столиці — командир однієї з військових частин видав наказ про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, які просто працювали в Києві, виконуючи щоденні завдання за своїми посадами. Таким чином, додаткові винагороди отримували: юридична служба, стройова частина, відділення планування, логістики, морально-психологічного забезпечення, а також військовослужбовці фінансово-економічної служби, охорони державної таємниці та інший підпорядкований особовий склад.

Це — лише кілька прикладів, які згадують у Міністерстві оборони. За результатами перевірок близько 40 військових частин, відомство виявило зловживання бойовими виплатами на суму 123 млн грн.

Відомі й більш резонансні історії. Так, наприклад, у військовій частині Чернівецької області командир виплачував премії підлеглим за те, що ті ремонтували його власний будинок.

Розмиті формулювання

У Міноборони вважають, що основна проблема зловживань із бойовими виплатами — відсутність чітких формулювань для таких понять: "участь у бойових діях" і "бойове (спеціальне) завдання". Через їхнє широке тлумачення в деяких військових частинах виплачували 30 тисяч гривень бухгалтерам, співробітникам відділу кадрів, зокрема й тим, хто працював за межами зони бойових дій.

"Основна причина — нечіткість формулювання і неконтрольована дискреція [можливість діяти на власний розсуд] посадових осіб у визначенні кола одержувачів бойових виплат. Рішення, які ми пропонуємо — чіткі критерії: хто і за що отримує виплати, які унеможливлять зловживання в цій системі", — заявив заступник міністра оборони Юрій Джигир.

За словами Ольги Марко, юриста громадської організації "Юридична сотня", стверджувати, що єдиною причиною стала неясність законодавства, не зовсім справедливо.

"Слід зауважити, що з новими змінами щоразу підстави для того чи іншого розміру додаткової винагороди прописуються більш детально. Звісно, залишаються і широкі за змістом терміни, що ускладнюють їх застосування на практиці. Але причини і шляхи, якими користувалися порушники, нам достеменно не відомі — це могло бути як зловживання загальними формулюваннями деяких підстав для виплати, так і інші чинники", — каже Фокусу експерт.

Як нараховують виплати

Виплати додаткової винагороди військовим ЗСУ регулює Наказ Міноборони від 26.09.2023 № 566. У документі є перелік підстав для винагороди. Розмір виплат залежить від завдань, які виконують бійці.

Так, наприклад, 100 тисяч "бойових" гривень передбачені для військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях. Бійці мають перебувати в районах здійснення бойових дій або на тимчасово окупованих РФ територіях. 30 тисяч грн передбачено військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами. При цьому в деяких випадках вони можуть перебувати за межами зони бойових дій.

Після кожного пункту є пояснення, що можна вважати бойовим (спеціальним) завданням. За словами Марко, деякі з них сформульовані досить чітко. Наприклад, 30 тисяч грн передбачено за "розмінування вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій". Інші — ширші: ті ж 30 тисяч грн виплачують за виконання бойових (спеціальних) завдань "із всебічного забезпечення діючих угруповань військ сил оборони держави безпосередньо в районах ведення бойових дій".

Юрист зазначає, що виконання бойових завдань військовослужбовцем мають підтверджувати відповідні документи. Це можуть бути:

- бойовий наказ або розпорядження;

- журнал бойових дій;

- журнал ведення оперативної обстановки;

- бойове донесення;

- постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було скоєно збройний напад);

- рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця в бойових діях, заходах, завданнях.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів керівника органу військового управління або командирів військових частин. Їх, зокрема, видають на підставі рапортів командирів підрозділів. Проєкти наказів готують підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу.

В окремих випадках для отримання виплат необхідне рішення військово-лікарської комісії з відповідними формулюваннями. Наприклад, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 тисяч гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми.

У Верховній Раді очікують конкретних пропозицій від Міністерства оборони. На запитання Фокусу, які зміни допоможуть запобігти зловживанням у системі бойових виплат, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, нардеп Ярослав Юрчишин зазначив, що щойно оборонне відомство надішле депутатам пропозиції, їх оперативно розглянуть у профільному комітеті та винесуть до зали для голосування.

Нагадаємо, на думку прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, у Міністерстві оборони України системної корупції немає. Про це він заявив у лютому 2023 року, відповідаючи на запитання про скандал із закупівлею продуктів харчування для ЗСУ.

Проте резонансні випадки корупції в структурах, які підпорядковуються Міноборони, регулярно стають надбанням громадськості. Особливо слабким місцем системи стали голови ТЦК і СП.

У липні ЗМІ широко висвітлювали скандал з ексвійськкомом з Одеси Євгеном Борисовим, чия сім'я під час повномасштабної війни купила на іспанському узбережжі об'єкти нерухомості та автомобілі на кілька мільйонів доларів. Йому висунули обвинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу України. Ексвійськовому загрожувало до 10 років позбавлення волі. Однак опитані Фокусом адвокати говорили, що звільнити і посадити корумпованих голів ТЦК під час війни непросто, на це можуть піти роки судових розглядів.