Військові заводи й нафтобази: названо головні цілі ЗСУ в тилу Росії на 2024 рік
Прильоти по великих НПЗ обвалили доходи РФ від експорту нафти, окупаційна армія також страждає від браку палива. У росіян досить розгалужена мережа нафтобаз, тому ЗСУ є над чим працювати. Фокус з'ясував, як довго потрібно атакувати нафтобази для відчутного результату і які цілі для дронів будуть наступними.
Українські безпілотники за останній тиждень успішно атакували чотири нафтобази в Росії. Усі об'єкти забезпечують російську армію паливно-мастильними матеріалами та розташовані на відстані понад 1000 кілометрів від кордону з Україною.
Перший приліт був у ніч на 18 січня по Петербурзькому нафтоналивному терміналу. В Головному управлінні розвідки Міноборони стверджували, що дрони-камікадзе могли запустити в Росії, але "це не точно". А глава Мінстратегпрому Олександр Камишін говорив, що БПЛА пролетів 1250 кілометрів і влучив у ціль.
Ураження стратегічних цілей у Росії продовжилися наступного дня, 19 січня. Не пощастило нафтобазі на території міста Клинці Брянської області. Росіянам довелося знайти 13 пожежних автоцистерн для ліквідації вогню. Удар по цьому об'єкту ускладнив логістику окупантів, зазначила українська сторона.
У ніч на 21 січня через атаку безпілотників на морський термінал в Усть-Лузі Ленінградської області закрився паливний завод "Новатек". На цьому заводі переробляли паливо для ЗС РФ.
Два потужні вибухи вночі 25 січня чули в Туапсе, це місто в Краснодарському краї та великий порт на узбережжі Чорного моря. Туапсинський НПЗ став черговою ціллю Служби безпеки України.
Нафтовий сектор в РФ втратив мільйони доларів
Приліт по терміналу в Усть-Лузі, ключовому експортному терміналу для країн Балтії, сильно позначився на морських постачаннях сирої нафти з Росії. Обсяг постачань упав до найнижчого рівня майже за два місяці, пише Bloomberg.
За чотири тижні до 21 січня 2024 року на день із російських портів відвантажували близько 3,36 мільйона барелів сирої нафти. Це на 50 000 барелів менше за показник за період до 14 січня. Експорт нафти — головне джерело доходів бюджету РФ, що покриває витрати на повномасштабну війну в Україні.
Паралельно з ударами дронів російська "нафтянка" потерпає від нафтового ембарго Євросоюзу. Москва втратить понад $22 млрд на рік від експорту нафти до Європи, але отримає до $10 млрд від постачання в Угорщину, Словаччину та Чехію по нафтопроводу "Дружба", прогнозує агентство Bloomberg.
Нафта, газ і дизель — це кров армії, яка дає змогу російським танкам рухатися, а літакам і вертольотам — літати. Якщо Росія відчує брак палива, можна розраховувати на зниження інтенсифікації бойових дій, підкреслює в бесіді з Фокусом військовий експерт, колишній спікер Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов.
Сили оборони України діють ефективно: б'ють по критично важливих об'єктах для ЗС РФ, які забезпечують їхні бойові можливості. Що більше атак дронами по паливних терміналах, то більше знищуються ресурси ЗС РФ. Водночас захистити їх від дронів украй складно: засоби ППО скрізь не поставиш.
У росіян досить розгалужена мережа нафтобаз, тому є над чим працювати. Недарма РФ називають бензоколонкою. На думку Селезньова, плани військового командування в Києві виробити понад мільйон дронів укладаються в логіку ураження об'єктів у РФ.
Військові бази та заводи РФ: які цілі будуть наступними після нафтобаз
Проблеми з паливо-мастильними матеріалами у військ Росії раніше виникали тільки після ударів Сил оборони України по складах на тимчасово окупованих територіях. Набагато важливіше завдавати ударів вглиб Росії, щоб не просто знищувати запаси, а й підприємства, які видобувають і акумулюють паливо.
Безпілотники, що перебувають на озброєнні ЗСУ, здатні долати відстань понад 1000 кілометрів. Дрони навчилися обходити засоби ППО та завдавати ударів по будь-яких об'єктах.
"Танк або бронемашина без палива не поїде. А вантажівка не привезе боєкомплект для артилерії на передову. Все взаємопов'язано, але поки що українські можливості для масивних атак БПЛА обмежені. Усе робиться точково та ювелірно, із оперативними паузами. Але російський НПЗ уже починає страждати", — пояснює Фокусу координатор групи "Інформаційний спротив", військовий експерт Олександр Коваленко.
Комплексний підхід до знищення військової інфраструктури ворога передбачає ураження не тільки паливних баз, а й військових частин. Сюди входять місця дислокації особового складу, бронетехніки, склади зброї та боєприпасів, а також пункти управління та зв'язку.
Важливо вражати підприємства російського ОПК, великі логістичні хаби й енергооб'єкти. Потрібно руйнувати підприємства, що виробляють важливі елементи для російських ракет, наприклад, Х-47 "Кинджал" або "Калібр", вважає Владислав Селезньов.
"У межах військової кампанії на 2024 рік ЗСУ зроблять акцент на цих цілях. Західні партнери нададуть відповідні технології", — підсумував військовий експерт.
Нагадаємо, у російському місті Орел 9 січня дрони втретє атакували паливно-енергетичний комплекс. Раніше в об'єкт поцілювали 16 листопада 2022 року та 17 вересня 2023-го.
РосЗМІ раніше писали, що нафтопереробний завод у Туапсе атакували три українські дрони "Бобер". Два БПЛА нібито впали в море, а уламки третього знайшли на території заводу.