На заслужений відпочинок у 43 роки: чому військові пенсіонери не поспішають до ЗСУ
Військові пенсіонери молодше 60 років підлягають мобілізації. Тільки 21 тисяча зі 177 тисяч проходять службу в ЗСУ. Фокус з'ясував, чому військові, які вийшли на пенсію, не підлягають масовій мобілізації під час війни.
В Україні налічується 367 644 військових пенсіонерів. Тих, хто молодший за 60 років — 177 тисяч 181 особа. З них 156 тисяч — не перебувають на військовій службі або взагалі не працюють. Такі цифри опублікувала голова Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів, нардепка Галина Третьякова.
З тих, хто не служить на військовій службі і тих, хто не працює:
- молодше 45 років — 3 753 військових пенсіонери;
- 46–50 років — 35 443 військових пенсіонери;
- 51–55 — 57 744 військових пенсіонери;
- 56–60 — 58 951 військового пенсіонера.
За інформацією політика, кількість військових пенсіонерів віком до 60 років, які продовжують військову службу, — 21 тисяча 468 осіб.
Як військові йдуть на пенсію
Військові мають право вийти на пенсію після 25 календарних років служби, каже Фокусу полковник запасу ЗСУ Олег Жданов. Пенсія нараховується у такий спосіб — військові отримують 50% від грошового утримання на момент звільнення. Якщо людина не хоче за вислугою років йти на пенсію, вона може продовжувати службу до граничного пенсійного віку, відповідно до закону. Для полковника — 60 років, генерала — 65 років, генерал-полковника — 70 років.
Кожен наступний рік служби після 25 років вислуги до пенсії додають 3% від грошового утримання. Якщо людина прослужила 30 років, військова пенсія становить 65% від грошового утримання.
"Вислуга років відраховується з моменту прийняття присяги. Тобто вступив курсант в училище, склав присягу — пішла вислуга років. Те ж саме із солдатом, який вступив на службу і прийняв присягу або контрактником. Зараз в Україні немає територій, де службу рахують рік за півтора, як було в СРСР, — наприклад, рік служби в гірських районах, якщо гарнізон знаходився на висоті понад 1500 метрів, рахували за півтора, були гірські надбавки. Єдине, що в нас збереглося — льотчики отримують льотні надбавки, а в десантників є грошова нагорода за стрибки", — зазначає Жданов.
Приблизно у 43 роки військові, які починають шлях із курсантської лави, вже виходять на пенсію.
Після цього, за словами Жданова, військові можуть працювати в будь-якому іншому місці. Однак часто стан здоров'я військових пенсіонерів уже не дає їм змоги залишатися активними та працездатними.
"Хтось живе на пенсію, багато хто влаштовується на роботу. Але стан здоров'я військових пенсіонерів різко відрізняється від стану здоров'я людей на громадянці. Потрібно враховувати, що у військових добовий режим роботи, полігони, багато тривог і нервів — усе це позначається на стані здоров'я. Тому працюють, поки є сили. Потім звільняються", — розповідає Жданов.
Скільки отримують військові пенсіонери
Експерт додає, що військові пенсіонери не користуються пільгами для цивільних — проїзд у транспорті для них не безкоштовний. Також не всі військові пенсіонери мають право безоплатно користуватися медзакладами для військових.
"Є військові пенсіонери, які у військових госпіталях за вислугою років мають право на безкоштовне обслуговування. А є ті, хто може звернутися по допомогу, але за власні гроші", — додає полковник запасу.
Рівень пенсії військових сильно відрізняється, залежно від звання. У генерала й офіцера різниця у виплатах вимірюється в кілька разів.
"Середня пенсія більша, ніж у цивільних. Якщо в цивільних приблизно дві тисячі грн, то у військових — десять тисяч. Хоча нещодавно трохи збільшили виплати. Але вона не така велика, як можна подумати, інакше б військові не судилися з державою про перерахунок пенсії", — зазначає Жданов.
Мобілізують тільки за фахом
Усі військові пенсіонери стоять на обліку і підлягають мобілізації. Однак призивати на службу під час війни їх можуть тільки за військово-обліковою спеціальністю і тільки на конкретну посаду, згідно з військовим рангом.
"Якщо військовий у запасі — його не мобілізують, поки немає місця за його військово-обліковою спеціальністю. За винятком добровольців, які за бажанням можуть погодитися на будь-яку посаду. У тому числі нижчу за їхнє звання", — додає Жданов.
Щодо цифри, озвученої нардепкою Третьяковою, про те, що в країні налічується 156 тисяч військових пенсіонерів, частина з яких не працює взагалі, а інша частина працює, але не на військовій службі, Жданов зазначає, що невідомо, яка кількість із цих людей, загалом, є працездатною.
Полковник запасу додає, що сьогодні ЗСУ вже зіткнулися з проблемою: половина особливого складу — чоловіки 50 років. Середній вік бійців — старше 30–40 років.
"Суспільство лякають цифрою 156 тисяч військових пенсіонерів, які не служать і не працюють, а скільки з них працездатних? Люди в такому віці, військові пенсіонери, часто вже не можуть похвалитися здоров'ям, і навіть сторожем не можуть піти працювати, живуть на пенсію", — зазначає Жданов.
Фокус раніше розбирався, які ключові норми містить урядовий законопроєкт про мобілізацію . Одне із завдань нових норм — посилити призов.
Також Фокус розповідав, хто з військовослужбовців не платитиме військові збори зі свого грошового забезпечення.