Повернути кордони України на 1991 рік: експерт про підсумки Мюнхенської конференції (відео)
За негативом і песимістичними висловами в пресі забули зауважити на важливих для України моментах повернення окупованих територій. На подібних конференціях не приймають рішення, а обговорюють можливості кожної країни Європи, каже аналітик Валерій Клочок.
Основним завданням Мюнхенської безпекової конференції було напрацювання інструментів за допомогою яких Україна має повернути всі свої території, бо якщо їх втратить, то це буде найнебезпечніший прецедент у Європі після Другої світової війни, коли за допомогою агресії перекроюються кордони. Крім того, для України мають бути забезпечені гарантії, що Росія знову не нападе. Про це в інтерв'ю Фокусу розповів керівник Центру громадської аналітики "Вежа" і голова благодійного фонду "Нова дорога" Валерій Клочок.
При цьому зауважувалось, що кордони України мають бути повернені до ситуації на 1991 рік. До того ж в якості гарантій має бути саме вступ України до НАТО після війни, на чому наполягав Крістоф Гойсґен, колишній радник Ангели Меркель та голова Мюнхенської конференції.
"Гойсґен наголошував, що на даному етапі треба надати Україні все можливе, щоб вона змогла досягти цих цілей, — акцентує Клочок. — На жаль, такі вимоги не пролунали в пресі, а Мюнхенська конференція лише критикувалась".
Сьогодні риторика Німеччини щодо відносин з РФ кардинально змінилась, зазначає експерт. Німеччина є провідною державою, яка з усіх європейських найпотужніше допомагає Україні — погодилась виділити понад 15 млрд євро.
"Треба розуміти, що на подібних конференціях не голосують руками за те чи інше рішення, — зазначає Клочок. — На них визначають, хто, що і як може зробити для безпеки у Європі".
Наприклад, на конференції обговорювалась можливість створення європейської армії на кшталт автономії НАТО, каже аналітик. Тому до критики конференції та її результатів у різних виданнях треба ставитись зі скепсисом та дуже обережно. І хоча у Мюнхені звучала і негативна риторика, але її результати більш оптимістичні ніж песимістичні, зазначає Клочок.
Нагадаємо, 16 лютого президент України Володимир Зеленський і канцлер Німеччини Олаф Шольц підписали угоду про безпекову співпрацю та довгострокову підтримку між державами. Зокрема, у документі зафіксовано позицію Німеччини щодо санкцій проти РФ, трибуналу та "заморожених" активів.