Мільйонні "навари" на дронах. Військові частини отримують браковане обладнання, як із цим боротися

Директор приватної компанії з Київської області, яка виробляє безпілотні системи, вирішив заробити на постачанні ЗСУ 1 000 бракованих FPV-дронів. Підрядник виграв тендер Нетішинської міськради на 16,4 мільйона гривень, але зобов'язання перед військовими не виконав, заявили в СБУ.

Бізнесмен встановив на БПЛА відеокамери і відеопередавачі, що не відповідають заявленим характеристикам, і занизив вартість виробництва. "Навар" на кожному дроні вийшов від 4 до 7,5 тисяч гривень.

Отриману різницю, третину від загальної суми тендера, фігурант справи забрав собі, але правоохоронці вчасно зреагували. Підприємцю загрожує до 12 років в'язниці з конфіскацією майна.

Зазначимо, що під час повномасштабної війни з Росією схеми з розкраданням коштів на військових поставках стали вкрай поширеним явищем. Працівники Держбюро розслідувань нещодавно викрили схему постачання неякісних аптечок для ЗСУ на 58,5 млн гривень. Ділками виступили ексначальник одного з військових навчальних центрів, начальник медичної служби цього ж центру та вісім бізнесменів.

Військові чиновники не контролювали якість аптечок, але експертиза підтвердила, що товари не відповідають нормам і не мають потрібних компонентів. Якби такі аптечки дісталися бійцям, це могло б завдати шкоди їхньому здоров'ю.

Інший приклад — викриття директора фірми, який бажав збагатитися за рахунок постачання ЗСУ неякісних курток. Офіс генпрокурора України 21 травня 2024 року звітував про його викриття. Ділок підкупив голову приймальної комісії однієї з військових частин, за гроші він обіцяв прийняти 5 000 курток.

Майже регулярними в Україні стали випадки постачання військовослужбовцям неякісних продуктів харчування. Нещодавно в Києві підприємці та військова частина уклали договір на закупівлю 10 тисяч кілограм м'ясних консервів, але виявилося, що вони не відповідали санітарним вимогам. Держбюджету завдали збитків майже на 800 тисяч гривень.

У Міноборони звітували, що протягом червня 2024 року запобігли постачанню майже 340 тонн неякісних і небезпечних продуктів для ЗСУ.

Чи перевіряється обладнання для ЗСУ?

Якщо процес закупівель і поставок товарів і обладнання для Сил оборони України курирують місцеві ради та інші непрофільні структури, не варто очікувати ретельних перевірок. Бажано, щоб увесь процес замикався на військових частинах або підрозділах за лінією Міноборони, де профільні фахівці перевірять якість товарів, вважає голова правління організації StateWatch, експерт із військової корупції Олександр Лємєнов.

"У випадку з ділком із Київської області, мабуть, пропозиція вигідної ціни на безпілотники зіграла свою роль. Що він у підсумку відправив, нікого не цікавило. Чиновники побачили БПЛА і пораділи", — коментує він Фокусу.

Лємєнов нагадує, що при Міноборони функціонують дві закупівельні організації: Державний оператор тилу і "Агентство оборонних закупівель". Також в Україні діє орган Рахункова палата, що має повноваження проводити аудити закупівель озброєння. Усі зазначені структури мають повноваження контролювати закупівлі та тестувати їх.

Якщо військова частина сама уклала договір на поставку дронів, вона ж є замовником і приймальником продукції. У договорі прописується, що в разі виявлення браку безпілотники замінять у встановлений термін. Комісія при частині зобов'язана перевірити техніку, подальші питання будуть вже до сторони, що приймає, пояснює Фокусу нюанси військових поставок фахівець з військової аеророзвідки і засновник проекту A.Drones Юрій Касьянов.

"Товар може прийняти завскладом військової частини, який не завжди розбирається в номенклатурі. У комісії може не виявитися фахівців, оскільки всіх відправили в зону бойових дій. Командир тоді каже: "Приймайте, потім розберемося", а далі придатність закупленого товару з'ясовують за фактом", — розповідає він.

Якщо партія дронів сертифікована і допущена до експлуатації Міністерством оборони, що буває далеко не завжди, потрібно додатково перевірити заявлені технічні умови (ТУ). У документації написано час польоту, дальність, вантажопідйомність і рівень відеосигналу.

"Варто не полінуватися запустити дрон і подивитися, чи долетить він на заявлену виробником відстань. Але якщо дрони дарує умовний мер міста, військові частини будуть раді отримати подарунок і навряд чи займуться перевіркою", — зауважує Касьянов.

Головне — дешевше. Що губить процес військових закупівель?

Інша велика проблема, за словами Юрія Касьянова , полягає в умові тендерів: чиновники дивляться на мінімальні ціни, але вказують параметри дорогих виробників. У разі везіння, приблизно один дрон зі 100 відповідатиме всім параметрам.

"Якісний виріб не може бути найдешевшим апріорі. Припустимо, передавач відеосигналу коштує 10 доларів, а інший — 100 доларів. Той, що дешевший, перегріється в невідповідний момент, перестане працювати після запуску. Коли орієнтуються на ціну, а не на хороші компоненти, очікувати якість неможливо", — стверджує фахівець з аеророзвідки.

Виходячи з реалій, місцеві адміністрації часто постачають ЗСУ дрони невідомого походження. Процес негативно впливає на бойові успіхи армійських частин, додає Олександр Лємєнов.

"Є величезні ризики того, що солдати отримають неякісне обладнання. Дрони перевірять на полігонах, але найчастіше командування прийме будь-яку вручену продукцію", — підсумовує експерт.

Нагадаємо, у липні 2024 року стало відомо, що ЗСУ отримали 1 500 одиниць повернутого озброєння і техніки: тягачі МТ-ЛБ, автозаправники, вантажівки, танкоремонтні майстерні, танкові тягачі, броньовані машини та інше.

Міноборони Нідерландів раніше повідомляло про фінансування поставки FPV-дронів для ЗСУ на суму 20 млн євро. Для постачання України дронами залучили понад 265 компаній.