Розділи
Матеріали

У Торопці знищено "найпотужніший" склад боєприпасів. Які ракети втратила армія РФ

Тимур Савін
Фото: Соцмережi | На 107-му арсеналі ГРАУ у Тверській області могли зберігати до 30 тисяч тонн боєприпасів

Ракетний арсенал у Торопці, що відповідає "найвищим світовим стандартам і захищений від ядерного вибуху", не витримав прильоту дронів. Запаси північнокорейських ракет, "Іскандери", КАБи та артилерійські снаряди в одну мить "злетіли в повітря". Фокус розбирався в унікальній операції Сил оборони України і як вдала атака вплине на перебіг війни.

Сили оборони України вночі 18 вересня провели вдалий наліт дронів по цілях у Росії. Вдалося вразити великий склад боєприпасів — 107-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони Росії в місті Торопець Тверської області.

Приблизна площа складу — 7,76 кв. км, на ньому могли зберігати близько 30 тисяч тонн різних боєприпасів. Без перебільшення, це найбільший арсенал боєприпасів, який уразили українські фахівці за весь час повномасштабної війни, зазначають пабліки.

Детонація боєприпасів триває, у Торопці евакуюють людей на автобусах до сусіднього міста Західна Двіна. Очевидці публікують відео масштабного вибуху. Судячи з кадрів, вибуховою хвилею вибило вікна в багатьох житлових будинках.

Моніторингові сервіси зафіксували слабкий землетрус у Торопці після атаки на склад боєприпасів. За даними Volcanodiscovery, о 03:56 ранку за московським часом зафіксовано магнітуду 2,8 бала. Далі було ще сім слабких поштовхів магнітудою від 2 до 2,8.

Російська влада не підтверджує знищення великого складу боєприпасів: на території частини нібито працювали системи ППО, а пожежники боролися з вогнем, заявили в уряді регіону.

Міноборони Росії заявило про знищення 54 українських безпілотників: половину збили над Курською областю, а решту — над Брянською, Смоленською, Бєлгородською та Орловською областями. Військові чиновники ні слова не згадали про атаку на Тверську область.

Примітно, що заарештований за корупцію заступник міністра оборони Росії Дмитро Булгаков 2018 року описував ракетний арсенал у Торопці як такий, що відповідає "найвищим світовим стандартам". Побудований 2015-го за 3,6 мільярда рублів арсенал захищений від ракетних ударів і витримає навіть ураження від ядерного вибуху.

"Якщо зберігати нинішні арсенали з тим, що було раніше — на відкритих майданчиках і в дерев'яних сховищах, і сьогодні — в бетонних сховищах, різниця буде приблизно такою: чи то ходити в бронежилеті, що захищає від ураження кулями й осколками, чи то ходити без бронежилета", — заявляв Булгаков.

Торопець розташований на заході Тверської області, від нього до українського кордону — приблизно 500 кілометрів.

Торопець розташований на відстані приблизно 500 кілометрів від кордону з Україною

Ракети для "Іскандерів", "Точки-У" та КАБи: що було на складі в Торопці?

Дрони СБУ і Сил оборони ліквідували в Торопці склад з "Іскандерами", "Точками-У", КАБами та артилерійськими боєприпасами. БПЛА в прямому сенсі стерли з лиця землі великий склад головного ракетно-артилерійського управління Міноборони Росії, кажуть джерела Фокуса в спецслужбах.

"Після прильотів українських дронів почалася дуже потужна детонація. Місцеві в пабліках запитували, чи це не ядерна бомба до них прилетіла. Зараз "бавовна" палає на ділянці завширшки 6 кілометрів. Працюємо далі, щоб організувати таку картину на інших військових об'єктах РФ", — розповідають співрозмовники.

Пізніше в Головному управлінні розвідки Міноборони України розповіли про ураження арсеналу комплексного зберігання ракет, боєприпасів і вибухових матеріалів. Знищено значні запаси північнокорейських балістичних ракет KN23, ракети до РСЗВ "Град", систем С-300 та "Іскандер".

Ракетний арсенал вразили дрони-камікадзе українського виробництва, в атаці задіяли понад сотню ударних БПЛА. На території арсеналу сталися численні вибухи з подальшою детонацією боєкомплекту.

"Під нашим прицілом кожен крок окупанта, кожен ворожий арсенал,зокрема й найновіші, "суперзахищені". Російські військові цілі будуть і далі системно знищуватися, що дасть змогу вберегти українську інфраструктуру і цивільне населення", — пояснили Фокусу джерела у військовій розвідці.

У Росії 13 великих складів із боєприпасами: запаси зменшуються

Цифра в 30 тисяч тонн боєприпасів на 107-му арсеналі ГРАУ в Тверській області на перший погляд здається абстрактною. Військовий експерт Олександр Коваленко пояснив втрати росіян у боєкомплектах на прикладі 122-мм реактивних снарядів до РСЗВ і 82-мм мін.

Якщо говорити про 122-мм реактивні снаряди, це понад 460 тисяч пострілів. З урахуванням частоти застосування РСЗВ у зоні боїв, це запас на 10 місяців активних бойових дій або понад рік за середньої інтенсивності. У випадку з мінами цифра ще більша — до 10 мільйонів пострілів або запас на більш ніж півтора року.

"Масштаби втрат навіть у змішаному типі боєкомплекту можете собі уявити. Загасити все це детонування нон-стоп буде не так просто. Думаю, вчинять як із нафтобазами: поки не згорить вщент, спостерігатимуть здалеку за розльотом боєкомплекту", — вважає експерт.

Зазначимо, що 7 вересня 2024 року дрони СБУ вразили склад боєприпасів у селі Солдатське Воронезької області Росії, де були також північнокорейські ракети. За словами полковника запасу, ексспікера Генерального штабу ЗСУ Владислава Селезньова, російські військові мають 13 великих складів із боєприпасами, як у Торопці.

"Чому ці склади зносять тільки на третій рік великої війни — загадка. Хоча краще пізно, ніж ніколи. Озвучена цифра в 30 000 тонн — астрономічна. Усе це перетворилося на попіл і вже не прилетить на голови військових і цивільних", — пояснює він Фокусу.

Селезньов переконаний, що українські розвідники володіють детальною інформацією про інші російські склади і номенклатурою снарядів. Сховати настільки великі запаси під землю або перевезти в інше місце просто так не вийде: на перевезення 30 000 тонн підуть роки.

"Звичайно, у Москві ухвалять якісь рішення за підсумками сьогоднішніх прильотів, але терміни виконання — точно не завтра. Ворог цієї ночі отримав серйозний ляпас", — підсумував експерт.

Фокус уже писав, як перевага армії РФ у ресурсах дала змогу окупантам просунутися на Торецько-Покровському напрямку. Співзасновник проєкту DeepState Роман Погорілий описував різницю в підходах до війни у союзників Росії та України.

Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов раніше називав найнебезпечнішого військового союзника Росії. Йдеться про Північну Корею та її арсенал снарядів.