Європейські миротворці в Україні: що вони робитимуть та де стоятимуть
В Україні можуть зʼявитися іноземні війська, які стримуватимуть Росію від ще одного нападу в майбутньому. Фокус розповідає, де будуть розміщені миротворці, та чи дійсно вони допоможуть уникнути нової атаки.
У четвер, 12 грудня, президент Франції Емманюель Макрон та премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск обговорюватимуть появу в Україні миротворчого контингенту. Йдеться про 40 тисяч військових, які стали б на лінії розмежування у випадку перемирʼя у війні. Проте невідомо, про військових із яких країн йдеться.
У ЗМІ з посиланням на анонімного польського чиновника зазначили, що відправлення миротворців до будь-якої країни — це повноваження ООН, а не Франції чи Польщі. Чиновник вважає, що дискусії двох країн на цю тему не мають змісту, тоді як єдиний варіант — обговорення в межах НАТО.
"Це не та формула, яка дозволила б нам ухвалити таке рішення. Відправлення польських військ в Україну мала б сенс лише у форматі НАТО. Важко навіть обговорювати таку тему до 20 січня (день інавгурації президента США, — Ред.)", — сказав він.
Миротворці в Україні: що робитимуть та де стоятимуть
Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов вважає, що миротворці в Україні навряд чи будуть розміщені.
"Якщо це миротворці ООН з мандатом, то там ціла процедура. Перший етап — це консультація з обома сторонами війни — як з нами, так і з Росією. Позиція Росії з приводу можливого розміщення військового контингенту країн НАТО відома, вона буде категорично проти", — пояснив Фокусу Снєгирьов.
Він зазначив, що ідея з миротворцями не нова, вона підіймалася ще з 2017 року за часів Порошенка, а потім у 2020-му намагалася бути реалізована Зеленським. Аналітик повідомив, що перший етап — це консультації, другий — технічні умови. Тобто місія ООН виїжджає на місце та безпосередньо знайомиться з військовою, соціальною, економічною та релігійною складовими, це складний процес. Третій етап — голосування в Радбезі щодо мандату місії, проте Росія має право вето. Якщо ж ворога дотиснуть та, можливо, проголосують, то четвертий, основний пункт, — фінансування, бюджет миротворчої операції.
"За різними оцінками, якщо це 40 тисяч військових, бюджет може становити до 15 мільярдів. Але тут основне те, що фінансують члени Радбезу. Причому левова частка прийдеться на Сполучені Штати — 29%. А позиція Сполучених Штатів щодо подібних витратних речей досить відома. Останній навіть допис Ілона Маска з приводу виділення Україні 50 мільярдів… він досить критично до цього ставиться, а тут знову виділяти", — сказав аналітик.
Проте розмістити миротворчі сили можуть на лінії бойового зіткнення, адже йдеться про розведення сторін. Місія може передбачати декілька речей, якщо примус до миру — то це одна, а якщо підтримання миру — то друге.
"Головне, коли підіймалося це питання ще вперше, Росія категорично заперечувала участь миротворчої операції саме країн НАТО. Позиція Росії одностайна. Там досить чіткі заяви Лаврова, Пєскова та інших із приводу того, що фактично розміщення миротворців означатиме розширення кордонів НАТО за рахунок України", — сказав Снєгирьов.
Політолог Олег Постернак зауважив у розмові з Фокусом, що задум розміщення миротворчих сил в Україні полягає в тому, аби зупинити Росію в її агресивних намірах у майбутньому.
"Росія не виконала всі свої базові цілі, які вона ставила у 2022 році. Зрозуміло, що вона буде ставити цілі й далі. Росія враховує, що Україна хоче повернення територій, тому вона буде готуватися до нової війни. І для того, щоб уникнути цього сценарію хоча б в найближчі роки до вступу України в НАТО, наприклад, якщо це будуть передбачати умови мирного договору, то ідея розміщення миротворчого контингенту є як робочий варіант, певна невелика гарантія безпеки", — сказав Постернак.
За його словами, в Україні миротворців можуть розмістити на лінії фронту, білоруському та російському кордонах, де нині не відбуваються активних бойових дій. Натомість права та роль миротворчих сил залежатиме від мандату місії.
"Якщо це миротворчий контингент ООН — це одні правила, якщо це місія ОБСЄ — це інші правила. Якщо це буде розміщення іноземних військ, то це, швидше за все, будуть окремі договори між Україною і цими державами. Буде рішення Верховної Ради щодо цього, обов'язково з чітким визначенням умов, принципів, обставин, часового проміжку розміщення іноземних військ вздовж кордону в якості гарантії безпеки для України", — наголосив Постернак.
Напад на країни НАТО? Росія може атакувати миротворців в Україні
На думку Постернака, зовсім не означає, що РФ не розглядає варіант атаки цих миротворчих іноземних сил. Складно зрозуміти, що змусить Росію цього не робити, адже вона сама вже погрожувала частині країн НАТО, здійснювала акції диверсії, ворожі безпілотники залітали на територію Румунії, а ракети збивалися у Польщі.
"Тому Росія може враховувати й сценарій безпосередньої атаки цих іноземних військ", — заявив політолог.
Постернак зауважив, що атака на миротворців може вважатися нападом на НАТО, а це передбачає процес консультації відповідно до статті 5. Проте напад на війська Альянсу не обовʼязково означатиме колективну відповідь. Зокрема, стаття 5 щодо колективного захисту передбачає певний механізм, який є "доволі суперечливий", за словами політолога.
"Наприклад, Сполучені Штати не вважають доцільним залучати колективну відповідь, і тоді це досить обмежений маневр країн НАТО", — пояснив він.
Снєгирьов вважає, що нині, ймовірно, відпрацьовуються варіанти так званих безпекових гарантій для України. Якщо про це йдеться, то Україні запропонують введення військового контингенту країн НАТО, як гарантій безпеки без мандату ООН. Тоді це зовсім інша історія.
"Але де гарантія, що Росія не почне гатити по миротворцях? Якщо розглядати як варіант гарантій безпеки, то це був би дієвий варіант. Але українською Конституцією заборонено розміщення військових контингентів інших країн і наявність військових баз на території країни. Тобто доведеться змінювати й Конституцію України", — наголосив він.
За його словами, якщо росіяни нападуть на миротворців, то вступить в дію пункт 5 статуту НАТО, колективна безпека.
"Навіть постріл у бік миротворця… а факт загибелі — це вже фактично напад на країни НАТО з усіма наслідками для РФ", — додав військовий аналітик.
Нагадаємо, 12 грудня президент Франції Емманюель Макрон приїде до Польщі, "щоб розповісти про переговори із Зеленським і Трампом у Парижі". Він зустрінеться з прем’єром Дональдом Туском і президентом Анджеєм Дудою.
12 грудня віцепрем'єр-міністрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина підтвердила готовність вести діалог щодо прийняття миротворців Україною.