Зарплата 24000 гривень на рік: чому не фінансують тих, хто захищає українців від "Шехедів"
Добровольчі формування захищають Київ та інші українські міста від ворожих повітряних атак на рівні з підрозділами ЗСУ, проте зарплатню та озброєння отримують врази менше. Фокус зʼясував причини та розповідає, чому ДФТГ не отримують фінансування.
Збройні сили Російської Федерації посилили повітряні атаки на Київ та інші українські міста за допомогою безпілотників типу "Шахед". У Washington Post розповіли, що, зокрема, відбиття цих ударів покладено на мобільні вогневі групи, які складаються з добровольців, багато з них працює на цивільних роботах вдень, а вночі збиває ворожі дрони.
Так журналісти потрапили на 12-годинну робочу зміну підрозділу українського добровольчого формування "Мрія", який не отримує заробітну плату. Протягом 2022-2023 років на потреби батальйону влада Києва виділила 550 доларів, тоді як цього року бійці ще нічого не отримали.
"Військові погодилися надати добровольчому загону набої та зброю, зокрема кулемет "Максим" зразка 1944 року. Решту — бронежилети, шоломи, грілки для рук, камуфляжну форму та продукти харчування — добровольці купили самі", — йдеться у повідомленні.
За словами командира батальйону, колишнього судді Сергія Саса, він би хотів бачити більше підтримки від київської міської влади не стільки в грошовому еквіваленті, стільки в технічній допомозі. Зокрема, бійцям потрібно більше обладнання — тепловізорів, планшетів, проєкторів тощо.
Журналісти процитували директора департаменту безпеки Київської міської ради Романа Ткачука, який заявив, що на 2024 рік планується преміювання також, тоді як матеріально-технічне забезпечення таких підрозділів може здійснюватися через командування територіальної оборони.
Зарплата ДФТГ: скільки отримують добровольці
Перший заступник директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА Олег Куявський повідомив Фокусу, що добровольчі формування територіальних громад не мають статусу юридичної особи та проводять свою діяльність на громадських засадах.
"Ми зараз у черговий раз написали до РНБО, що добровольчі формування територіальних громад не мають статусу юридичної особи. Відповідно ми ніяк не можемо з ними фінансово взаємодіяти, крім як з кожним окремим бійцем у вигляді матеріальної допомоги", — пояснив Олег Куявський.
Він наголосив, що щорічно кожному бійню виплачується допомога у розмірі трьох мінімальних зарплат — 24 тисячі гривень. Зокрема, це те, що дозволяє робити законодавство. Також ДФТГ прикріплені до певних військових частин, а тому їхнє забезпечення відбувається виключно через них.
"Питання заробітної плати не може розглядатися апріорі. Для того, щоб змінювати якось ситуацію з добровольчими формуваннями, потрібно в корінь змінювати саме законодавство", — додав Куявський.
Чому добровольчі формування не отримують фінансування?
Іван Якубець, полковник запасу та колишній командувач аеромобільних військ України, розповів Фокусу, що однією з причин, чому батальйон може не отримувати допомогу від влади, є те, що його командир "не звик займатися серйозними речами".
"Чим судді займаються? Треба працювати, до керівників треба стукати у двері, грюкати кулаком по столу: "Дай забезпечення", треба доповідати. Один нічого не робить — пішов до іншого, той нічого не робить — пішов до третього, четвертого і поки не достукаєшся. Треба захищати свій підрозділ, яким ти керуєш", — сказав Іван Якубець.
За його словами, також важливо, кому командир казав про потреби підрозділу. Зокрема, він повинен перш за все вийти на керівника, якому підпорядковується. На його думку, добровольці взагалі могли ні до кого не звертатися.
Якубець наголосив, що держава має багато стрілецької та кулеметної зброї, яка потрібна для збиття "Шахедів". Тоді як кулемет "Максим" — це дуже добра зброя, вона є кращою за, наприклад, кулемет "Калашнікова", який є більш пізнім радянським. Дальність "Максима" складає два кілометри, проте він має застарілу технологію виробництва, за ним потрібно доглядати — воду доливати, маслом змазувати, проводити чистку.
Тоді як колишній співробітник СБУ та військовий аналітик Іван Ступак заявив, що так відбувається не лише з батальйоном "Мрія" у Києві.
"На півдні України в Запорізькій області є добровольчий підрозділ "Волинь", і він теж не знаходиться на забезпеченні ЗСУ, він забезпечуються самостійно, ми постійно передаємо щось — то теплі речі, то харчі", — повідомив Фокусу Іван Ступак.
Він запитував в одного з командирів, де підрозділ бере зброю, якщо не стоїть на озброєнні, а той відповів, що бійці використовують те, що знайдуть на ворожих позиціях, або щось підкидають суміжні підрозділи.
Ба більше, самі добровольці не хочуть приєднуватися до ЗСУ, адже кажуть, що їх відразу розкидають туди, куди забажає вище командування. Бійці хочуть зберегти свій колектив та переміщуватися лише всім разом, адже довіряють один одному. Аналітик вважає, що з боку вищого керівництва може бути "помста", що ті не приєднуються, а значить немає фінансування. Тоді як місцевій владі, ймовірно, нецікаво фінансувати добровольців.
"Хоча гроші в місцевої влади є, подивіться, Київ постійно щось будує, а виходить так, що на оборону немає видатків", — підсумував Іван Ступак.
Адвокатка юридичної компанії "Riyako&Partners" Катерина Аніщенко зауважила у розмові з Фокусом, що добровольці формування можуть бути підпорядковані ЗСУ, проте вони збираються на добровільних умовах, а тому фінансуються з коштів місцевого самоврядування.
"Але будучи в добровольчому формуванні вони підлягають мобілізації на загальних підставах", — заявила вона.
За словами адвокатки, забезпечувати озброєнням такі батальйони повинні частини, до яких ті підпорядковуються. Тоді як кошти підрозділи отримують лише з бюджету місцевого самоврядування. На запитання, що робити, якщо добровольчим формуванням не виплачують зарплатню, Аніщенко зазначила, що складно довести, що ті були у якихось трудових відносинах.
Нагадаємо, 1 листопада представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Кабмін розширив законні підстави для розформування добровольчих формувань територіальних громад. Також запроваджено процедуру вилучення посвідчень добровольця.
15 листопада командир 1-го окремого штурмового батальйону імені Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі", лейтенант Дмитро Філатов з позивним "Перун" розповів, що в армії не вистачає особового складу, особливо піхоти на фронті. За його словами, у ворога піхотинців більше.