На війні швидко вчишся, якщо виживаєш: де зараз режисер і військовий Олег Сенцов
Відомий український режисер Олег Сенцов після російського полону швидко перекваліфікувався на військового і став на захист батьківщини у 2022 році. У складі 47-ї ОМБр брав участь у боях у Херсонській та Запорізькій областях. Свій голос за Сенцова в голосуванні "Українець року" можна віддати до 23 грудня.
48-річний український режисер із Криму Олег Сенцов став широко відомим 10 років тому після арешту російськими силовиками за протести проти окупації півострова Росією. П'ять років він провів у російській в'язниці, де витримав голодування 145 днів, надалі його обміняли. Кожен охочий може віддати голос за Сенцова, який є одним із 10 фіналістів рейтингу. У межах рейтингу Фокуса "Українець року" редакція знайомить читачів із його номінантами.
Що відомо про режисера Олега Сенцова
Сенцов народився в Сімферополі 1976 року, навчався в Київському національному економічному університеті. Його перший повнометражний фільм "Гамер" вийшов 2012 року і отримав премію кінознавців і кінокритиків на фестивалі "Дух вогню".
У 2013 році в Одесі він був удостоєний премії за фільм "Носоріг", проте у світовий прокат фільм вийшов перед початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.
Під час Революції Гідності режисер брав участь у протестах, а після окупації Кримського півострова неодноразово бував у рідному для нього Сімферополі, де допомагав усім українським військовим, які все ще перебували на півострові. Намагався проводити мітинги "За єдину країну".
У березні 2014 року російські силовики затримали Сенцова та звинуватили в тероризмі, нібито зі спільниками він збирався встановити вибухові пристрої. На допитах ФСБ із нього вибивали зізнавальні свідчення. Він згадував, що били ногами та кийками. За відмову говорити намагалися душити. Подібних випадків, за його словами, було до чотирьох.
"Погрожували зґвалтувати мене кийком, вивезти до лісу і там закопати. Години через чотири вони втомилися і повезли мене на обшук", — згадував він згодом.
Після затримання до його звільнення закликали українські, російські культурні діячі та Європейська кіноакадемія. У низці міст відбувалися акції на підтримку режисера.
У 2015 році правозахисний центр "Меморіал" визнав Сенцова політв'язнем. Через кілька тижнів після цього російський суд виніс вирок — 20 років позбавлення волі колонії суворого режиму. За словами Сенцова, російські слідчі намагалися з ним домовитися і призначити 7 років ув'язнення замість 20, якщо він дасть свідчення проти керівництва Майдану.
Боротьба українських і міжнародних правозахисників тривала кілька років, Сенцов оголошував голодування. За 145 днів схуд на 20 кг, після чого за станом здоров'я припинив протест. В Україну він повернувся лише 7 вересня 2019 року після обміну на російських злочинців.
Як Олег Сенцов опинився на фронті
Після початку повномасштабної війни вступив до лав ТрО Києва і також, до всього іншого, закликав міжнародну кіноспільноту бойкотувати російську кінопродукцію.
Після територіальної оборони Києва Сенцов вступив до лав 47-ї ОМБр ЗСУ "Магура". Через деякий час він із позивним "Грунт" став командиром роти. Під час бойових дій дістав кілька поранень, а в інтерв'ю журналістам неодноразово говорив, що пішов на фронт, щоб помститися росіянам за п'ять років полону.
Він брав участь у низці боїв у Херсонській і Запорізькій областях, у Бахмуті, Авдіївці, Часовому Яру тощо. У червні 2023 року опинився під інтенсивним обстрілом і ледь не втратив життя. Згадуючи про це, Сенцов говорив, що бійці зайняли відведений його роті рубіж, попри те, що зазнавали втрат, машина виявилася підбитою, але бійцям вдалося вибратися.
Наступного місяця він дістав контузію, а за кілька тижнів знову опинився під обстрілом і зазнав осколкового поранення. Того ж року його удостоїли звання лейтенанта.
Де зараз Олег Сенцов
Режисер продовжує нести службу в лавах 47-ї бригади і виконувати бойові завдання в гарячих точках.
У своєму недавньому інтерв'ю Армія ТV він звернув увагу на ставлення в російських військах до українських полонених.
"Переважно ставляться до наших полонених дуже погано, особливо бачимо в три останні місяці — вони їх просто розстрілюють. І це вже має масовий характер", — сказав він.
За його словами, все почалося з Бучі і триває, і кінця і краю цьому немає.
"Тобто рівень їхньої агресії та нелюдяності тільки зростає", — додав він.
На запитання про те, чи здатні люди, які не за власною ініціативою йдуть в армію, бути хорошими бійцями, він каже, що ніхто не прийшов в армію хорошим бійцем.
"Я теж прийшов, думав, що я щось умію, але нічого не вмів. На війні дуже швидко вчишся, якщо виживаєш", — сказав він.
Він визнає, що кількість добровольців, які прагнули на фронт у перші місяці війни, зменшилася. Є люди, які приймають це рішення самі, розуміючи, що війна вже затягнулася і ще певний час триватиме. За його словами, він не зустрічав у війську тих, яких ловили в буси.
"Такі випадки є, але вони поодинокі, не масові", — пояснював він.
Сенцов також наголошує на нестачі військових, насамперед у піхоті, яка несе на собі основний тягар війни. Часто приходять люди літнього віку, люди із захворюваннями, і зробити з них бійців складно, каже колишній режисер. На його думку, перемоги без звільнення Криму бути не може, навіть якщо активні бойові дії завершаться.
"Ця війна почалася з окупації Криму, і тепер вона закінчиться тільки деокупацією Криму. Тому, коли я кажу, що війна може тривати 10 років, то я говорю і про деокупацію Криму, коли будуть звільнені всі наші території, а Росія програє фактично. Ось це і буде перемога", — пояснив режисер.
У тому, що стосується мобілізації, він вважає, що це слід робити шляхом мотивації, але не патріотизму.
"Патріотична мотивація вже працює менше, тому що ті, хто хотів, уже пішли, потрібна мотивація грошима, пільгами та обов'язково мають бути терміни мобілізації, тому що людина не хоче йти воювати назавжди", — зазначив він.