"Невидима" балістика: чи справді росіяни атакували Україну ракетою, яка не фіксується

У ніч на 13 січня Росія здійснила комбіновану атаку, застосувавши балістичні ракети та майже 300 ударних дронів.

За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний напад розпочався ще з 18:00 12 січня і тривав упродовж ночі. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів ураження:

• 18 балістичних ракет Іскандер-М/зенітних керованих ракет С-300,
• 7 крилатих ракет Іскандер-К,
• 293 ударні БпЛА, з яких приблизно 200 — типу Shahed.

Пуски здійснювалися з території Курської, Брянської, Воронезької областей РФ, а також з тимчасово окупованого Криму. Балістичні удари фіксувалися по Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Київській областях.

За офіційними даними збито або подавлено 247 повітряних цілей, зокрема:

• 2 балістичні ракети Іскандер-М,
• 5 крилатих ракет Іскандер-К,
• 240 ударних дронів різних типів.

До відбиття атаки залучалися авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, безпілотні системи та мобільні вогневі групи. Водночас зафіксовано влучання ракет і 48 ударних БпЛА на 24 локаціях. Атака на момент публікації ще тривала.

"Балістика, яка майже не фіксується": про що повідомляли монітори

Під час нічної атаки 13 січня українські моніторингові канали повідомляли про запуск балістики, яка "майже не фіксується".

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко наголошує, що твердження про "не фіксацію" балістичних ракет не підтверджується офіційними даними.

За його словами, жодних повідомлень від Повітряних сил ЗСУ про відсутність фіксації пусків не було. Навпаки — виходи балістичних ракет фіксувалися, а про їхній старт попереджали ще на етапі пусків із території тимчасово окупованого Криму, а також із Брянської області РФ.

"Фіксації були, супроводження також. Тому я не зовсім розумію, звідки взялася теза про те, що ракети "не бачать", — каже Фокусу експерт.

"Модернізація" російських ракет: що змінилось

Водночас Коваленко визнає: Росія дійсно працювала над модернізацією балістичних ракет типу 9М723 "Іскандер-М", однак ці зміни не стосуються їхньої "невидимості" для радарів.

За його словами, російська сторона змінювала покриття корпусу ракети, намагаючись зменшити її помітність не для виявлення, а саме для перехоплення. Йдеться про зниження чіткості контурів цілі для систем протиракетної оборони, зокрема як-от Patriot або SAMP/T.

Крім того, ще у 2025 році, за словами експерта, була реалізована інша модернізація: на фінальному етапі польоту ракета отримала обмежену можливість маневру.

"Класична балістична ракета летить за передбачуваною траєкторією. Але на завершальній фазі польоту "Іскандер" може незначно змінювати напрямок. Це робиться саме в момент, коли ракета ППО вже йде на перехоплення", — пояснює Коваленко.

Така зміна траєкторії, за його словами, підвищує ймовірність промаху ракети-перехоплювача, однак не робить балістику "невидимою" і не скасовує можливість її ураження.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат також не підтвердив Фокусу інформацію моніторингових каналів про "не фіксацію" балістичних ракет. За його словами, орієнтуватися варто виключно на офіційні повідомлення Повітряних сил, оскільки саме вони відображають реальну картину повітряної обстановки та роботу систем ППО.

РФ модернізувала "Герань": чи буде це викликом для української ППО

Серед останніх новин про модернізацію озброєння РФ з'явилась інформація про новий російський дрон-камікадзе "Герань-5". Утім, і тут не все так "переможно", як заявляє ворог — аналіз доступних даних свідчить: йдеться радше про дорогу й малоефективну спробу модернізації, а не про принципово нову зброю.

Як зазначають експерти, "Герань-5" суттєво відрізняється від класичних Shahed насамперед типом двигуна — він реактивний. Це забезпечує вищу швидкість, однак одночасно робить дрон значно помітнішим для радарів і засобів ППО. Такий безпілотник має більший тепловий і радіолокаційний слід, а отже — не отримує переваги скритності, на яку розраховували розробники.

Окремою проблемою є вартість виробництва. Реактивний дрон потребує складнішої електроніки, імпортного комплектовання та якісного складання, з чим у Росії системні труднощі. Саме тому "Герань-5" не може стати масовим засобом ураження, на відміну від дешевших і простіших "Шахедів", які РФ активно використовує для виснаження української ППО.

Військові аналітики також звертають увагу на те, що Росія фактично не спроможна створити повністю автономний цикл виробництва сучасних дронів. Навіть у випадку з "Геранню-5" значна частина компонентів залишається імпортною або адаптованою з іноземних зразків, що унеможливлює масштабування виробництва в умовах санкцій.

За оцінками експертів, "Герань-5" може використовуватися обмежено — як експериментальний або демонстраційний зразок, але не як системна відповідь на виклики сучасної війни. У підсумку Росія отримала швидший, але дорожчий і помітніший дрон, який не змінює балансу сил у повітрі й не створює нових загроз, із якими українська ППО не здатна впоратися.

Нагадаємо, у ніч на 13 січня російські війська завдали удару по передмістю Харкова, внаслідок чого було знищено інноваційний термінал "Нової пошти" у Коротичі, а також сталася пожежа на об'єкті.

Також Фокус писав, що після нічної атаки на міста України в Києві та області було запроваджено режим аварійних відключень світла. Графіки не діють.