Світло — не раніше березня, тепло — під питанням: як Київ переживає найскладнішу зиму війни з РФ

Київ переживає одну з найскладніших зимових криз за час повномасштабної війни. Масовані російські обстріли критичної енергетичної інфраструктури поєдналися з низькими температурами, що призвело до системних відключень світла та централізованого тепла в багатьох районах міста.

Міський голова Віталій Кличко відкрито характеризує ситуацію як екстремально складну. За його даними, після останніх атак приблизно 400 багатоповерхівок у столиці досі залишаються без тепла, а графіки відключення електроенергії фактично не працюють: кияни можуть мати світло лише приблизно 3 години на добу, а без нього — до 10 та більше.

Енергетики змушені працювати у надзвичайно важких умовах: мер зазначав, що навіть для забезпечення критичної інфраструктури — лікарень, комунальних служб, теплових пунктів — зараз не вистачає ресурсів, і відновлення триває цілодобово.

Місцеві служби, комунальні бригади та тисячі волонтерів щоденно працюють над тим, щоб стабілізувати ситуацію — понад 1 200 пунктів обігріву вже розгорнуто по всьому місту, де люди можуть зігрітися та зарядити гаджети.

Уряд і президент запровадили режим надзвичайної ситуації в енергетиці України, що є реакцією на масштабні пошкодження об'єктів енергосистеми та різке похолодання. Така міра дає змогу пришвидшити відновлювальні роботи, збільшити імпорт електроенергії та мобілізувати додаткові ресурси для захисту цивільних.

Що радить КМДА киянам під час енергетичної кризи

У відповідь на запит Фокусу в Київській міській державній адміністрації повідомили, що комунальні служби столиці працюють в антикризовому режимі через різке похолодання та наслідки обстрілів енергетичної інфраструктури.

У КМДА закликають киян заздалегідь готуватися до можливих тривалих відключень світла і тепла та користуватися міськими сервісами підтримки. Зокрема, мешканцям радять знати розташування пунктів обігріву та незламності, які працюють у всіх районах Києва і забезпечені генераторами, теплом, можливістю підзарядки гаджетів і гарячими напоями. Також у міській владі наголошують на необхідності мати мінімальні запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання, заряджених повербанків, ліхтариків і батарейок. Окрему увагу в КМДА звертають на безпеку в оселях — киянам радять обережно користуватися свічками та альтернативними джерелами світла, дотримуватися правил пожежної безпеки й утеплювати приміщення, аби зменшити втрати тепла. У адміністрації також рекомендують регулярно стежити за офіційними повідомленнями міської влади та користуватися застосунком "Київ Цифровий", де оперативно публікується інформація про роботу критичної інфраструктури та доступні міські сервіси.

"Житомирське чудо": чому в місті значно менше відключають світло

Поки Київ виживає в темряві та холоді та ще й під постійними обстрілами ворога, знов з'являються новини, що Житомир ніби як аномалія і світло в місті майже не вимикається.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг, експерт по енергетиці Олег Попенко наполягає: "житомирського чуда" немає, а сам наратив про "аномалію" часто створює красиву, але спрощену картинку.

За його словами, ще перевірка у 2024 році показувала, що під час періодів, коли Житомир демонстрував відносно стабільне електропостачання, область могла обмежуватися значно жорсткіше: "люди в районах сиділи по 18 годин без світла, а Житомир мав електрику 24/7".

Водночас Попенко визнає: у Житомирі справді вкладали кошти в окремі напрямки міської інфраструктури, є кращі показники по теплокомуненерго та нижчі втрати у тепломережах — частину теплотрас ремонтували там, де могли. Але це, за його словами, не тотожне "чуду" і не скасовує регулярних проблем із комуналкою (він згадує зупинки водоканалу та ремонтні історії з колекторами).

Що ж до світла, то пояснення він бачить насамперед у техніці: близькість до потужного джерела генерації (зокрема, Рівненської АЕС), відсутність значних пошкоджень обладнання (підстанції, трансформаторні вузли) та загальний баланс — дефіцитна чи профіцитна область.

"Немає "житомирської аномалії" — є технічні можливості доставити електроенергію і стан мереж", — каже Фокусу експерт, додаючи, що об'єктивну відповідь мають давати перевірки контролювальних органів, а не емоційні порівняння міст.

Холод і темрява у Києві: що не так із підготовкою столиці

Говорячи про Київ, Попенко проводить пряму лінію між нинішньою кризою і роками "латання" інфраструктури. На його думку, у столиці критично зношені теплотраси, енергомережі й водопровідні мережі, а підхід до ремонту часто фрагментарний.

"Замість того, щоб міняти одразу сотні кілометрів, ремонтують десятки — 30, 40, 80 кілометрів на рік, коли потрібно робити значно більше. Саме тому за морозів і ударів по енергетичних об'єктах місто отримує "ланцюговий ефект" аварій: навіть після відновлення джерела потрібно ще відновити мережі, які постійно рвуться на слабких ділянках", — говорить Фокусу Попенко.

Окремо експерт скептично оцінює заяви про мініТЕЦ/газопоршневі установки як "швидке рішення".

Нагадаємо, напередодні виконувач обов'язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв заявив, що у Києві змонтували п'ять когенераційних установок — так званих мініТЕЦ.

Дві з них вже запущені й працюють, тоді як на трьох проводяться пусконалагоджувальні роботи. Загальна потужність цих установок становить приблизно 66 мегаватів. Посадовець підкреслив, що така кількість електроенергії не може покрити потреби всього міста, але може допомогти підтримувати роботу окремих об’єктів критичної інфраструктури, зокрема чи заживляти великі котельні, які без електрики просто зупиняються.

Попенко пояснює: установки можуть бути фізично встановлені, але це не означає, що вони підключені й запущені — потрібні приєднання, документи, завершення технічних робіт. На його думку, навіть якщо сумарна потужність цих установок виглядає "притомною", вони не здатні "врятувати Київ" у цілому: максимум — частково підтримати роботу котелень і критичних об'єктів та зменшити масштаб проблеми в окремих районах.

"Цим потрібно було займатися не "вчора", а системно з початку повномасштабної війни, а краще — ще до неї. Окремі міста почали формувати резервні джерела живлення значно раніше, тоді як Київ активно включився у формування резервів лише наприкінці 2024 року, а частину рішень по водоканалу та КНС ухвалювали вже у 2025-му", — продовжує експерт.

"Швидкого виходу" немає: сценарії й прогнози

На питання про сценарії найближчих тижнів Олег Попенко відповідає жорстко: швидкого й простого виходу з енергетичної та теплової кризи для Києва не існує, адже неможливо за короткий час зробити те, що не робилося роками. За його словами, ресурси міста обмежені, а формат підтримки через пункти незламності має фізичну межу — навіть велика кількість таких пунктів не може стати універсальним рішенням для мегаполіса з мільйонами мешканців.

Як базовий і першочерговий напрям дій влади експерт називає цільову підтримку вразливих категорій населення — пенсіонерів, маломобільних людей, людей з інвалідністю, багатодітних сімей. Йдеться не лише про допомогу на місці, а й про організацію можливостей тимчасового виїзду та чітких маршрутів підтримки для тих, хто фізично не може пережити тривале перебування в холодних квартирах. Паралельно, наголошує Попенко, критично важливу роль відіграють резервні джерела живлення на об'єктах водопостачання та каналізаційних насосних станціях. Він посилається на досвід Дніпра, де генератори на КНС дали змогу уникнути масових відключень води навіть під час блекаутів і суттєво зменшили гуманітарні наслідки.

"Треба чітко розділяти ситуацію зі світлом і з теплом. З електропостачанням певне полегшення можливе ближче до середини березня. Але це не буде наслідком швидкого чи масштабного відновлення всієї енергосистеми — радше йдеться про сезонний чинник, зокрема зростання внеску сонячної генерації, коли активніше запрацюють сонячні електростанції. Це може зменшити навантаження на систему, але не означає повного зникнення проблем", — каже Попенко.

З теплопостачанням ситуація значно складніша. Для будинків, які вже залишилися без тепла, у січні швидких змін чекати не варто. Навіть у випадках, коли ТЕЦ або котельні відновлюють роботу після обстрілів, наступним і значно проблемнішим етапом стає відновлення теплових мереж. Саме вони, за словами Попенка, є головним "вузьким місцем" у Києві. На багатьох ділянках роками застосовували точкові ремонти — по 30–50 метрів, замість системної заміни кілометрових відрізків. У результаті під час морозів і навантажень мережі продовжують рватися одна за одною. Як приклад експерт наводить Солом'янський район, де, за його оцінкою, окремі ділянки теплотрас потребують заміни не локально, а на протяжності одного–двох кілометрів.

"За оптимістичного сценарію, щоб фізично доставити тепло до частини проблемних будинків і паралельно привести до ладу мережі, знадобиться щонайменше два–три тижні. І це — без урахування додаткових ускладнень", — продовжує експерт.

Окремою проблемою Попенко називає стан самих будинків після тривалого холоду. У десятках багатоповерхівок могли лопнути внутрішньобудинкові мережі, батареї та стояки — особливо там, де воду в системах не зливали вчасно. Такі пошкодження, зазначає експерт, фіксують навіть у відносно нових будинках, зведених після 2018 року.

У подібних випадках йдеться вже не про оперативне відновлення тепла, а про капітальні ремонти, які можуть тривати від шести до восьми місяців. Саме тому Попенко не виключає, що десятки, а можливо й сотні будинків у Києві можуть залишитися без повноцінного теплопостачання до кінця цієї зими. Остаточні масштаби проблеми, за його словами, залежатимуть від реального стану мереж і внутрішніх систем у тих приблизно чотирьохстах будинках, де проблеми з теплом уже зафіксовані.

Раніше Фокус писав, що у Солом’янському та Дарницькому районах Києва фіксують масові прориви труб у житлових будинках. Через аварії вода затоплює під’їзди багатоповерхівок, а комунальні служби не завжди можуть оперативно прибути на місце.