"Новий" президент до 15 травня: кому насправді вигідно запускати тезу про вибори в Україні

Президент Володимир Зеленський може оголосити про підготовку до проведення президентських виборів і всеукраїнського референдуму щодо мирної угоди з Росією 24 лютого — саме у день четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Таку можливість називають кілька західних і українських медіа з посиланням на свої джерела у владі та дипломатичних колах.

За даними Financial Times, проєкт календаря передбачає, що обидва голосування мають відбутися навесні 2026 року, і умовою для цього можуть стати гарантії безпеки від партнерів, зокрема зі США. Американська сторона нібито наполягає на проведенні голосувань до 15 травня, щоб узгодити подальшу співпрацю з Україною.

Представники Офісу президента заперечують, що вже ухвалено остаточне рішення про оголошення виборів 24 лютого. За словами джерела, головним критерієм такого кроку має стати безпека.

Центральна виборча комісія також відкидає твердження про вже визначену дату, підкреслюючи, що будь-які зміни до законодавства про вибори в умовах воєнного стану потребують законодавчих рішень і відповідної підготовки.

Чиї дедлайни? Як народжується політичний календар війни

Однак навіть якщо припустити, що 24 лютого пролунають певні політичні сигнали, ключовим залишається питання: чи є для цього реальний безпековий і політичний ґрунт. Політолог Олег Постернак вважає, що наразі дискусія про вибори більше нагадує інформаційний шум, ніж практичну підготовку до голосування.

За його словами, Financial Times уже тривалий час послідовно просуває тему виборів в Україні, подаючи її як майже неминучий етап політичного процесу — попри те, що мирних угод не підписано, гарантій безпеки немає, а воєнний стан триває.

"Це розмова ні про що. Немає безпекового фону — немає й умов для виборів. Усе інше — лише припущення", — зазначає Фокусу експерт.

Водночас у політичних колах циркулює версія, що Банкова могла б публічно посилатися на нібито вимоги Вашингтона щодо швидких виборів. Однак, за словами Постернака, в офіційній комунікації США ця тема не звучить як ключова.

"На рівні Держдепу, конгресменів чи впливових представників американської адміністрації вибори не підіймаються як головне питання у відносинах з Україною. Американців більше цікавлять угоди про мінерали, економічні проєкти, гарантії безпеки", — пояснює він.

Експерт припускає, що інформація про дедлайни — зокрема дату 15 травня — могла з'явитися радше в українському політичному середовищі, ніж у Вашингтоні.

"Дедлайни можуть існувати лише як умовні орієнтири. Трамп колись говорив, що завершить війну за 24 години. Тому не варто сприймати такі цифри буквально. Ймовірніше, їхнє походження — Київ, а не США", — каже Постернак.

На його думку, для Офісу президента може бути логічним інтерес провести вибори якомога швидше після можливого припинення вогню та скасування воєнного стану. Адже соціологія залишається нестабільною: антирейтинг глави держави зростає, а довіра має коливальний характер.

"Курська операція, операція "Павутина" дали короткостроковий позитивний ефект. Але системного зростання довіри немає. Енергетичні проблеми, складна ситуація в тилу, побутові труднощі — усе це впливає на оцінку ефективності влади", — зазначає він.

За словами політолога, робота над змінами до виборчого законодавства вже може перебувати на фінальному етапі. А можливий референдум здатен виконати одразу кілька функцій: легітимізувати стратегічні рішення та водночас підвищити мобілізацію виборців під час президентської кампанії.

"Референдум — це не лише про стратегічні питання розвитку держави. Це ще й інструмент мобілізації електорату", — каже експерт.

Втім, навіть за наявності політичного інтересу, ключовим чинником залишатиметься безпека. Без неї, наголошують аналітики, будь-які дати залишатимуться лише елементом політичної гри.

Вкид чи стратегія: хто тестує тему переобрання

Ще один погляд на ситуацію пропонує політолог Ігор Рейтерович. На його думку, історія з "дедлайнами" більше нагадує інформаційний вкид, ніж реальний політичний графік.

"Я не думаю, що існував якийсь конкретний дедлайн. Трамп справді любить озвучувати гучні строки, але не настільки, як йому це приписують. Це радше схоже на цікавий інформаційний вкид. І, чесно кажучи, його активніше використовує навіть українська сторона, ніж Financial Times", — каже Фокусу експерт.

За його словами, показово, що в публічному просторі йдеться не просто про вибори, а саме про "переобрання Зеленського" — і ця лексика не випадкова.

"У статті Financial Times прямо звучить теза про переобрання, а не про вибори як конкурентний процес. Фактично формується зв'язка: референдум плюс президентська кампанія. Причому навіть без акценту на другому турі — одна дата, одне голосування, два рішення. Логіка проста: ти голосуєш за мир, а мир можливий лише з чинним президентом", — пояснює Рейтерович.

Політолог припускає, що таким чином може тестуватися реакція суспільства. Йдеться не обов'язково про реалізацію конкретного сценарію під конкретну дату, а про поступове введення самої ідеї в публічний простір.

"Це схоже на класичне "вікно Овертона": спочатку те, що здається неможливим, починають обговорювати як гіпотезу, потім як варіант, а згодом — як можливий план дій. Тестування не означає, що завтра буде указ. Це збір реакцій, замір "температури по палаті", — каже він.

Водночас Рейтерович скептично оцінює ймовірність виборів навесні чи на початку літа.

"За нинішніх умов виборів не буде ні 15 травня, ні 15 червня, ні 15 липня, ні навіть 15 серпня. Теоретично це могла б бути осінь — але для цього процес потрібно запускати вже зараз. А підстав для такого старту наразі немає", — зазначає експерт.

Окремо він звертає увагу на те, що питання "легітимності" президента, яке раніше активно просувала Росія, нині не є визначальним ані для українського суспільства, ані для міжнародних партнерів.

"Сумнівів у легітимності президента серед українців немає. У партнерів — також. Але цей аргумент можуть використати пізніше, коли постане питання про ухвалення певних рішень. Тоді можуть сказати: давайте перепідтвердимо мандат. І саме на цьому може робитися ставка", — підсумовує Рейтерович.

Таким чином, на думку політолога, тема виборів наразі радше виконує функцію політичного зондування та формування порядку денного, ніж відображає конкретний затверджений план.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 26 грудня казав, що законодавчі ініціативи щодо проведення виборів президента і референдуму вже існують, проте головним питанням лишається безпека.

Президент США Дональд Трамп заявляв, що Україна повинна провести вибори, в опублікованому 9 грудня інтерв'ю.