400 тисяч за фронт і дембель за термінами: чи вдасться зараз реформувати армію в Україні
Підвищені виплати до 400 тисяч гривень для піхоти, контракти з чіткими термінами служби, обіцянки демобілізації та перетворення ТЦК на "Офіси резерву+" — влада анонсувала масштабну реформу армії та мобілізації. Фокус розбирався, наскільки реально втілити ці зміни зараз і чи допоможуть гроші та нові умови вирішити проблему нестачі людей на фронті.
Ще 1 травня президент Володимир Зеленський анонсував реформу в армії, яка розпочнеться в червні. Перші зміни — у фінансовому забезпеченні солдатів, сержантів і командирів, а саме збільшенні грошового забезпечення за справедливістю.
Мінімальна зарплата — не менше 30 тисяч гривень для тилових посад.
Для бойових позицій — "у рази" більше.
Для українських командирів, бойових сержантів і офіцерів також має бути "гідний і відчутно підвищений рівень виплат".
Для піхотинців — спецконтракти з виплатами 250-400 тис. грн залежно від бойових завдань.
Також доручено посилити контрактну систему, щоб забезпечити фіксовані терміни служби і з цього року — поетапне звільнення раніше мобілізованих за чіткими часовими критеріями.
Добові, контракти, "Офіс резерву+"
Як пише УП, посилаючись на свої джерела серед чиновників, бійцям, які підписали "бойові" контракти, збираються запропонувати систему "10/20/40":
- 10 000 грн/день — за перебування на позиції;
- 20 000 — за штурмові дії (повернення позицій, зачистка);
- 40 000 — за активний наступ.
У середньому піхотинець на бойових завданнях отримуватиме 250-400 тис. грн на місяць, про які говорив президент. При цьому встановлять максимальний поріг виплат, щоб уникнути зловживань. Нарахування буде за наказами командирів частин.
Також мобілізованим запропонують підписати контракт із гарантованою демобілізацією та відстрочкою. Контрактники зможуть переукласти договори. Попередній термін служби не увійде до нового контракту, але вплине на тривалість відстрочки (індивідуально).
У контрактників нібито з'являться чіткі терміни служби:
- 10 місяців — для діючих військових на бойових посадах;
- 14 місяців — для новобранців на бойові посади;
- 2 роки — для всіх інших посад (від пілота БПЛА до медійника).
Можна буде самим обирати посади — бойові та тилові. Можливість не підписувати контракт залишиться.
За даними УП, Міноборони пропонує також перетворити ТЦК на "Офіси резерву+" з двома підрозділами:
- Офіси комплектування — облік військовозобов'язаних, мобілізація, рекрутинг, оформлення. У громадських місцях — точки рекрутингу.
- Хаби комплектування (окремі приміщення) — перевірка документів, ВЛК, психооцінка, профпридатність.
- Офіси супроводу — соціальні питання (виплати пораненим, сім'ям загиблих, організація похорону). Частину функцій хочуть цифровізувати.
Припинити корупцію на бойових і дати дембель
Зміни в системі Міноборони та армії, на думку військових, назріли вже давно. Насамперед ідеться про необхідність істотно збільшити виплати тим, хто дійсно виконує бойові завдання на передовій. Як зазначає командир розвідувального підрозділу ЗСУ Денис Ярославський у розмові з "Фокусом", люди, які щодня ризикують життям на лінії фронту, мають отримувати щонайменше вдвічі більше.
При цьому, підкреслює військовий, одночасно необхідно боротися з корупційними схемами всередині армії.
За словами Ярославського, зараз поширена практика, коли командири оформляють бойові виплати військовослужбовцям, які фактично перебувають у тилу, після чого частину цих грошей забирають собі. І в разі підвищення виплат такі схеми можуть стати ще масштабнішими, якщо не посилити контроль.
Для вирішення проблеми, вважає співрозмовник, необхідно створити повноцінну військову поліцію.
"Главком виступає за створення військової поліції, однак Верховна Рада досі не розглянула відповідний закон. Якби така структура вже працювала, її підрозділи були б упроваджені безпосередньо в бригади, займалися б виявленням порушень, профілактикою та припиненням подібних схем. Це важливо, тому що йдеться про величезні втрати грошей, які зрештою йдуть не за призначенням", — каже Ярославський.
Так само на думку офіцера, одним із ключових питань для армії сьогодні залишається демобілізація. При цьому, він зазначає — побоювання, що після звільнення зі служби військові масово покинуть армію, перебільшені.
Ярославський переконаний: багато бійців, особливо ті, хто добровільно пішов на фронт у перші місяці повномасштабної війни, після короткого відпочинку все одно повернуться до строю.
За його словами, тим, хто прийшов в армію в перші сто днів війни і залишився служити без контрактів, як мобілізовані, необхідно дати можливість демобілізуватися.
"Навіть якщо половина з них піде, інша половина все одно залишиться. Ці люди вже звикли до війни, це стало їхнім способом життя, там їхні побратими. А багато хто з тих, хто все ж піде, за кілька місяців на громадянці, найімовірніше, самі захочуть повернутися", — каже військовий.
Він пропонує запроваджувати демобілізацію поетапно — спочатку для тих, хто служить з перших місяців війни, потім для наступних хвиль мобілізованих.
На думку Ярославського, військові мають розуміти, що служба має зрозумілі терміни і можливість повернутися до цивільного життя. Нині ж, зазначає офіцер, навіть контракти, підписані у 2022 році на певний термін, автоматично продовжуються, і цю практику необхідно змінювати.
"Людям потрібно бачити точку виходу. Тоді з'явиться більше охочих служити, тому що людина розумітиме, що це не назавжди", — вважає співрозмовник.
Як підкреслює Ярославський, відсутність чітких термінів служби серйозно впливає на моральний стан військовослужбовців.
"Навіть у в'язниці людина знає дату закінчення терміну. А тут у багатьох відчуття, що виходу немає — або важке поранення, або вперед ногами", — зазначає військовий.
Реформа армії: гроші та мотивація допоможуть
Так само в рамках обговорюваної реформи армії йдеться не тільки про можливе перейменування ТЦК і СП на "офіси", а й про необхідність повністю змінювати сам підхід до мобілізації. Про це в коментарі Фокусу заявив адвокат Роман Лихачов.
На його думку, нинішня система залишається непрозорою і викликає дедалі більше запитань у суспільства.
"Досі немає чіткого розуміння, скільки людей реально перебувають у країні і підлягають мобілізації. Постійно звучать різні цифри — п'ять, сім мільйонів. Хтось виїхав за кордон і не планує повертатися, хтось залишається в Україні, і його намагаються розшукати для мобілізації", — каже Лихачов.
Він вважає, що підходи до роботи ТЦК необхідно змінювати кардинально. За словами адвоката, сьогодні представники ТЦК все частіше працюють безпосередньо на вулицях.
"Зараз представників ТЦК можна зустріти навіть у під'їздах житлових будинків, я сам це бачив. Є перевірки на вулицях, спроби відстежувати людей. Я вважаю, що ТЦК потрібно прибирати з вулиць", — підкреслює співрозмовник.
На думку Лихачова, функції перевірки документів і реагування на порушення має виконувати поліція.
"Є поліція. Нехай саме вона перевіряє документи, затримує людей у разі правопорушень і відкриває кримінальні провадження", — зазначає адвокат.
Крім того, він виступає за поступовий перехід до більш контрактної моделі армії та підкреслює, що держава повинна в повному обсязі виконувати фінансові зобов'язання перед військовими.
Законодавство про мобілізацію зараз жорстке. Якщо людина ухиляється від мобілізації, умовний термін вона за судовою практикою навряд чи отримує. Здебільшого — всі реальні терміни, до кількох років колонії. Людей потрібно мотивувати, можливо, грошима. Хоча, якщо подивитися, контракти-мільйонники для 18-24-річних не спрацювали. Із мотивацією щось недопрацювали.
І питання, на думку адвоката, не завжди впирається у виплати: на передовій навіть мільйон на місяць може нічого не змінити, тому що багато хто не розуміє, коли закінчиться їхній контракт. Також усі забувають про членів сімей військовослужбовців — вони залишаються без будь-якої підтримки, щоб військовослужбовець спокійно служив. І потрібно спростити повернення в частини тих, хто пішов у СЗЧ, яких сьогодні величезна кількість.
Як іноземний контингент допоможе закрити питання нестачі кадрів у ЗСУ
Поповнення армії після демобілізації діючих військових — одне з найактуальніших питань. Адвокат вважає, що давно пора провести посадовий аудит у Міноборони.
"У нас близько мільйона осіб у силах оборони. Але всі прекрасно розуміють, що значна частина з них — це підрозділи забезпечення, ТРО та інші структури, які знаходяться далеко від піхотних позицій", — зазначає Лихачов.
За його словами, владі також необхідно провести перевірку системи відстрочок і бронювання. Наразі, як стверджує адвокат, бронь від мобілізації мають понад мільйон осіб, і цей механізм потребує більш прозорих і зрозумілих правил.
Такої ж позиції дотримується і Денис Ярославський. На його думку, система бронювання давно перетворилася на джерело зловживань.
"Бронювання стало величезним бізнесом. Броні отримують практично всі, у кого є гроші. Ці люди спокійно виїжджають за кордон за системою "Шлях", подорожують, тоді як інші продовжують служити", — каже офіцер.
Він вважає, що правила мають бути однаковими для всіх, а сама система — більш справедливою.
На думку Ярославського, аудит бронювань дозволив би, з одного боку, зрозуміти реальний мобілізаційний ресурс країни, а з іншого — знизити відчуття несправедливості в суспільстві.
"Люди повинні бачити, що війна стосується всіх, а не тільки тих, у кого немає можливості уникнути служби", — підкреслює співрозмовник.
При цьому військовий визнає, що змінити ситуацію швидко вже неможливо.
"Це дуже складний процес. Якщо говорити медичною мовою, то зараз ситуація нагадує четверту стадію хвороби. Але нічого не робити — це гарантована поразка. Тому порядок у цій системі все одно потрібно наводити", — вважає Ярославський.
На думку частини військових та експертів, одним із варіантів поповнення армії може стати активніше залучення іноземних контрактників.
Ярославський вважає, що Україна здатна істотно розширити набір іноземців на контрактну службу.
"Росія залучає проти нас десятки тисяч іноземних бійців. Думаю, Україна теж могла б набрати близько тридцяти тисяч осіб. Це дозволило б частково знизити навантаження на примусову мобілізацію", — зазначає офіцер.
На його думку, у перспективі Україна має поступово переходити до більш контрактної моделі армії, де мобілізація відіграватиме допоміжну роль.
Такої ж позиції дотримується і адвокат Роман Лихачов. Він зазначає, що в України вже є запити від іноземних добровольців, однак існують проблеми з їхнім приїздом та організацією.
"Багато іноземців готові їхати воювати за Україну, але в них банально немає грошей, щоб дістатися сюди, наприклад, із Колумбії. Наскільки я розумію, підрозділ 13-та бригада "Хартія" частково вирішує це питання через власні фонди, і до них справді приїжджають добровольці", — каже Лихачов.
За словами адвоката, рівень українських військових виплат для жителів низки країн залишається досить високим, щоб залучати іноземців на контрактну службу.
При цьому, вважає він, Україна все одно зіткнеться з обмеженістю власного мобілізаційного ресурсу.
"Молоді стає менше, населення старіє. Уже зараз частина молодих людей виїжджає за кордон, і через кілька років людей мобілізаційного віку об'єктивно стане менше. Тому державі все одно доведеться шукати нові підходи до комплектування армії", — підкреслює співрозмовник.
Своєю чергою Ярославський вважає, що реальні зміни можливі тільки за умови комплексної реформи системи.
"Якщо провести зміни, навести лад із корупцією і зробити систему зрозумілою і справедливою, тоді шанси на нормальне поповнення армії будуть. Якщо все залишиться як зараз, результату не буде", — резюмує військовий.
Нагадаємо, в Україні Міністерство оборони готує реформу ТЦК і СП, зокрема, серед можливих змін — перекладання функцій мобілізації на поліцію. Паралельно обговорюються зміни до бронювання та строків служби.
Також Фокус писав, що питання масової демобілізації українських військовослужбовців наразі не розглядають як реалістичний варіант через ситуацію на фронті та перевагу противника в живій силі. Водночас влада працює над можливими змінами до правил проходження служби.