Втеча окупантів з Кінбурнської коси: чи повторюється для Росії сценарій Херсона-2022

Російські війська, ймовірно, почали згортати свою присутність на Кінбурнській косі — стратегічному плацдармі між Чорним морем і Дніпровсько-Бузьким лиманом, який окупанти утримують із 2022 року. Причиною можуть бути серйозні проблеми з логістикою, нестача особового складу та постійні удари українських безпілотників по маршрутах постачання.

Про відхід частини російських підрозділів повідомив партизанський рух "АТЕШ", посилаючись на свого агента у штабі угруповання військ РФ "Дніпро". За його даними, підрозділи 337-го полку РФ залишають позиції в північній та західній частинах коси через фактичний колапс системи забезпечення. Зокрема, на цю ділянку більше не надходять боєприпаси, пальне та продовольство.

У "АТЕШ" стверджують, що ситуація для російських військових погіршилася після того, як частину особового складу перекинули на Запорізький напрямок. Підрозділи, які залишилися на Кінбурнській косі, зазнали значних втрат і тривалий час не отримували поповнення. Водночас російські вогневі групи дедалі гірше протидіють українським дронам, через що втрати продовжують зростати.

Втім, офіційного підтвердження повного відступу окупантів наразі немає. Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин заявив, що українська сторона не може перевірити інформацію партизанів. Водночас він підтвердив, що Сили оборони системно працюють над перерізанням логістичних маршрутів російської армії на тимчасово окупованій частині Херсонської області, через яку здійснюється забезпечення угруповання на Кінбурнській косі.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) також звернули увагу на повідомлення про відхід російських військ. На їхню думку, українська кампанія ударів по тиловій логістиці на півдні вже починає впливати на ситуацію на полі бою. Якщо інформація про скорочення російської присутності на Кінбурнській косі підтвердиться, це може свідчити про поступове послаблення позицій РФ на одному з ключових плацдармів у північно-західній частині Чорного моря.

Кінбурнська коса має важливе військове значення, оскільки дозволяє контролювати підходи до Дніпровсько-Бузького лиману та впливати на безпеку судноплавства до портів Миколаєва й Херсона. Саме тому російські війська активно використовували цей район для обстрілів Очакова та контролю морських комунікацій.

Контроль над Кінбурнською косою — це контроль над українськими портами

Військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов наголошує, що значення Кінбурнської коси виходить далеко за межі військового аспекту.

"Контроль над Кінбурнською косою дає можливість впливати на режим вільного судноплавства і фактично контролювати вантажопотоки українських портів. Якби росіяни зберегли цей плацдарм на момент можливих мирних домовленостей, вони й надалі могли б впливати на зовнішньоекономічну діяльність України через загрозу блокування портової інфраструктури. Саме тому Кінбурнська коса має не лише військове, а й економічне значення", — пояснює Фокусу експерт.

На його думку, нинішні проблеми російського угруповання можуть бути наслідком українських ударів по логістиці.

"Логістичний локдаун, створений Силами оборони України, міг призвести до порушення матеріально-технічного забезпечення окупаційних військ. Угруповання на Кінбурнській косі критично залежить від постачання пального, продовольства та води. Без цього утримувати позиції там надзвичайно складно", — зазначає Снєгирьов.

Водночас експерт не виключає і політичної складової.

"Ситуація певною мірою нагадує події, які передували виходу російських військ із Херсона. Ще рік тому обговорювалися різні варіанти можливих поступок з боку РФ — від міжнародного консорціуму щодо Запорізької АЕС до питання Кінбурнської коси як одного з елементів відновлення вільного судноплавства. Тому виключати, що нинішні події можуть бути сигналом про підготовку до певних домовленостей або частиною ширшого сценарію завершення війни, я б не став", — каже експерт.

Евакуація до Криму і перенесення адміністрації: чи повторюється сценарій виходу РФ з Херсонщини

На думку Дмитра Снєгирьова, увагу варто звертати не лише на ситуацію навколо Кінбурнської коси, а й на останні дії російської окупаційної влади на Херсонщині.

"Наразі є відеозвернення гауляйтера окупованої частини Херсонської області Володимира Сальдо, в якому він закликає мешканців окупованих територій терміново евакуюватися до окупованого Криму. Ба більше, за словами Сальдо, на території Криму вже розгорнуті спеціальні пункти прийому жителів Херсонської області.

Ми перевіряли цю інформацію, і вона підтверджується. Росіяни дійсно розгортають мобільні пункти для прийому цивільного населення. Але ще важливішим є інше. У заяві Сальдо йшлося про те, що частина окупаційної адміністрації переноситься з окупованих територій Херсонської області безпосередньо на територію Криму. А це вже дуже серйозний сигнал", — вважає експерт.

За його словами, саме ці процеси можуть свідчити про підготовку до сценарію, який уже відбувався восени 2022 року під час відступу російських військ із правобережної Херсонщини.

"Ситуація дуже нагадує сценарій виходу росіян із Херсона. Основою тих успішних операцій був вогневий контроль над логістичними маршрутами противника. І зараз ми бачимо схожі процеси. Причому важливу роль у цьому відіграє не лише українська зброя, а й американська військово-технічна допомога. Саме використання американських Hornet та інших західних засобів ураження дозволило створити передумови для тих непопулярних рішень, які сьогодні можуть ухвалювати росіяни", — зазначає Снєгирьов.

Експерт не виключає, що за певних умов подібні процеси можуть поширитися і на інші окуповані території.

"Виключати того, що під контроль України може повернутися окупована частина Херсонської області, не можна. Йдеться про створення передумов для повної логістичної блокади окупаційних військ.

Коли росіяни одного дня скажуть, що ухвалюють чергове "непопулярне рішення", це може виглядати так само як і під час виходу з Херсона. Тому перенесення окупаційної адміністрації до Криму виглядає абсолютно логічним кроком у межах подібного сценарію", — продовжує експерт.

І тут, за його словами, варто говорити не лише про Кінбурнську косу. Йдеться також про можливість повернення окупованих територій Херсонської області. Не виключає Снєгирьов і змін ситуації в Запорізькій області. Причому мова не лише про контроль над Запорізькою АЕС. Скоріше за все, якщо такі процеси відбуватимуться, то йтиметься про створення певного міжнародного консорціуму. Росія навряд чи погодиться просто вийти з Енергодара, але навіть такий варіант був би позитивним сигналом.

За словами експерта, на користь такої версії можуть свідчити й останні події на Запорізькому напрямку.

"Наразі ми бачимо позитивні тенденції на Запорізькому напрямку. Є тактичні успіхи Сил оборони України в районі Степногірська, Приморського та Кам'янського. Це також створює передумови або для поступового відходу російських військ, або для чергових спроб Кремля подати свої дії як вимушені, але нібито добровільні рішення.

Тому я б не виключав, що Сполучені Штати дотискають цю тему як політично, так і військово. Ми бачимо результати масштабування ударів по російській логістиці та одночасний політичний тиск", — говорить експерт.

Втім, Снєгирьов застерігає від надмірного оптимізму, оскільки ситуація на Донеччині залишається вкрай складною.

"На жаль, паралельно ми досить серйозно просідаємо на Донеччині. Ситуація навколо Костянтинівки викликає серйозне занепокоєння. Російські війська вже закріпилися в багатоповерховій забудові та промисловій зоні. А коли противник займає такі позиції, вибити його звідти надзвичайно складно. Ми вже бачили подібне і в Бахмуті, і в Покровську.

Крім того, відстань до Краматорська скорочується. За наявною інформацією, російська ствольна артилерія вже може працювати по окремих районах міста. А Краматорськ — це не просто великий населений пункт. Там зосереджені важливі промислові підприємства", — продовжує Снєгирьов.

Тому, за словами експерта, позитивні сигнали на Херсонщині та Запоріжжі не скасовують серйозних ризиків на Донбасі.

Водночас він радить звернути увагу на три важливі сигнали: заклик окупаційної влади до евакуації населення, розгортання пунктів прийому людей у Криму та перенесення частини окупаційної адміністрації з Херсонської області.

"Саме ці три сигнали можуть свідчити про те, що на окупованій частині Херсонщини поступово створюються передумови для сценарію, який раніше вже завершився відступом російських військ із Херсона", — підсумовує Снєгирьов.

Нагадаємо, раніше Фокус з'ясовував, чи здатна Росія реалізувати свій головний задум літньої кампанії 2026 року — захоплення Костянтинівки.

Також Фокус писав, що російські артилерійські підрозділи на Херсонському напрямку стикаються з критичним дефіцитом запчастин для ремонту озброєння.