Місто може впасти вже влітку: що буде з фронтом, якщо Україна втратить Костянтинівку
Костянтинівка стає однією з головних цілей російського літнього наступу на Донбасі. Деякі військові та аналітики вже не виключають, що місто може опинитися під контролем РФ до кінця літа, тоді як інші вважають такі прогнози передчасними. Фокус з'ясував, чи справді Костянтинівка ризикує стати наступним Покровськом, що її втрата означатиме для оборони Донеччини та чи здатні ЗСУ змінити ситуацію на свою користь.
Російські війська продовжують тиснути на Костянтинівському напрямку, а окремі експерти та військові вже порівнюють ситуацію навколо міста з подіями, які раніше розгорталися навколо Покровська. Народна депутатка Мар'яна Безугла попередила, що в разі відсутності змін в управлінні фронтом РФ може захопити Костянтинівку вже цього літа.
За словами військового оглядача Костянтина Машовця, російське командування послідовно реалізує план із виходу до Костянтинівки одразу з кількох напрямків. Головна мета — створити загрозу логістиці українського гарнізону та поступово ускладнити постачання міста.
Ситуацію додатково ускладнює активне використання росіянами малих штурмових груп. За оцінками аналітиків, вони намагаються просочуватися до українських позицій, закріплюватися в зруйнованих будівлях та підвалах, а потім розширювати контроль над територією. Водночас місто щодня перебуває під ударами артилерії, авіації та дронів.
Експерти наголошують, що Костянтинівка має особливе значення для всієї оборони Донеччини. Місто входить до так званого "поясу фортець" разом зі Слов'янськом, Краматорськом та Дружківкою. Втрата цього вузла може суттєво ускладнити оборону всієї Краматорської агломерації та створити для російської армії нові можливості для наступу.
Водночас оцінки перспектив оборони міста дедалі частіше стають предметом гострих дискусій серед військових експертів. Частина аналітиків вважає, що ситуацію ще можна стабілізувати за рахунок резервів і управлінських рішень, тоді як інші попереджають про серйозні ризики вже найближчим часом.
Зокрема, військовий експерт Олег Жданов вважає, що без додаткових заходів із посилення оборони становище Костянтинівки може суттєво погіршитися.
Костянтинівка на межі: чому її втрата може змінити ситуацію на Донбасі
На думку Жданова без додаткових рішень щодо посилення оборони Костянтинівки її утримання може стати питанням часу. За його словами, попри те, що українські війська продовжують стримувати противника на підступах до міста, російська армія активно використовує тактику інфільтрації малих штурмових груп, поступово накопичуючи сили безпосередньо в межах Костянтинівки.
"Російське командування традиційно не зважає на втрати особового складу. Навіть якщо до визначеної точки доходить один-два військових із десяти, вони продовжують закидати нові групи. У результаті сьогодні в Костянтинівці вже фіксуються бойові зіткнення з російською піхотою", — каже Фокусу експерт.
Жданов також наголошує, що місто фактично перебуває під постійним вогневим впливом російських дронів та артилерії. Особливу загрозу він пов'язує з діяльністю російського підрозділу безпілотників "Рубікон", який активно працює на цьому напрямку.
На думку експерта, втрата Костянтинівки може мати серйозні наслідки для всієї української оборони на Донеччині. Зокрема, це різко погіршить становище українських військ у Часовому Яру, який утримується вже другий рік.
"Якщо Костянтинівка впаде, Часів Яр фактично опиниться в напівоточенні. Далі під загрозою опиниться Дружківка, а це вже безпосередній вихід до Краматорської агломерації. Тоді російська артилерія зможе значно ефективніше працювати по околицях Краматорська", — зазначає Жданов.
Водночас експерт переконаний, що ситуація не є безвихідною. За його словами, командуванню необхідно або розібратися з проблемами управління та забезпечення військ на Костянтинівському напрямку, або посилити його додатковими резервами.
"Ми вже бачили схожу ситуацію під Покровськом, коли неодноразово лунали прогнози про швидке падіння міста. Проте завдяки концентрації зусиль, роботі командування та підсиленню оборони українським військам вдалося стабілізувати фронт. Аналогічні рішення можуть бути застосовані й щодо Костянтинівки", — вважає він.
Окремо Жданов звертає увагу на активізацію російських дій на Лиманському та Сіверському напрямках. На його думку, поки що складно сказати, чи є це підготовкою до масштабнішого наступу, чи спробою відволікти українські резерви від Костянтинівки.
"Зараз Генеральний штаб має визначити пріоритети. Потрібно зрозуміти, де противник готує головний удар і куди варто спрямовувати резерви. Це питання потребує максимальної уваги військового керівництва", — наголошує експерт.
За словами Жданова, нинішній етап війни дедалі більше перетворюється на боротьбу за логістику. Обидві сторони намагаються порушити постачання одна одної як у прифронтовій зоні, так і в оперативному тилу.
"Сьогодні фактично триває війна логістичних можливостей. Переможе той, хто зможе зберегти власні маршрути постачання та ефективніше зруйнувати логістику противника. Саме тому удари по залізниці, складах, транспортних вузлах і паливній інфраструктурі набувають дедалі більшого значення", — каже експерт.
"Костянтинівка може бути втрачена, але не програна"
Втім, не всі експерти погоджуються з оцінками, що можлива втрата Костянтинівки автоматично призведе до масштабного обвалу оборони на Донеччині. Частина аналітиків визнає складність ситуації, але наголошує, що головне завдання українських військ полягає не в утриманні міста будь-якою ціною, а у максимальному виснаженні російських сил.
Такої думки дотримується військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, який вважає, що нинішні бої за Костянтинівку варто розглядати насамперед через призму втрат і ресурсів, які противник змушений витрачати для просування вперед.
Він пояснює, що ситуація навколо Костянтинівки суттєво погіршилася після того, як російським військам вдалося просунутися через Бересток та Іллінівку й наблизитися до західних околиць міста.
За його словами, наразі російська 8-ма загальновійськова армія активно використовує тактику інфільтрації малих груп. Найбільш інтенсивне просування відбувається через західні райони Костянтинівки — вздовж вулиць Степана Бандери, Космонавтів, Європейської та Героїв України. Присутність російських підрозділів уже фіксується в районах Південний, Берестовий, Прогресивний, а також поблизу Хитрого ринку.
Втім, на думку експерта, головна мета противника полягає не стільки в негайному захопленні міста через вуличні бої, скільки в поступовому розсіченні Костянтинівки на окремі ізольовані райони.
"Росіяни намагаються відрізати величезну промислову зону міста — території колишнього хімічного заводу, підприємств "Автоскло", КМЗ та інших об'єктів. Для цього вони одночасно тиснуть із західного та східного напрямків, намагаючись взяти під контроль ключові транспортні вузли та шляхопроводи", — каже Фокусу Коваленко.
За його словами, зі сходу діє 3-й армійський корпус РФ, який також намагається закріпитися в приватному секторі та поступово просуватися вздовж стратегічно важливих транспортних артерій міста.
Водночас експерт не поділяє апокаліптичних прогнозів щодо можливого обвалу всього фронту в разі втрати Костянтинівки.
"Ми давно повинні були відійти від сприйняття міст як сакральних фортець, які не можна втрачати за жодних обставин. Завдання таких міст — максимально виснажувати противника. Ворог має втрачати там техніку, особовий склад, боєприпаси, паливо, час і ресурси", — наголошує він.
Коваленко припускає, що в перспективі Костянтинівка може бути втрачена, однак ключовим питанням залишається не сам факт можливого відступу, а ціна, яку за це заплатить російська армія.
"Так само було з Бахмутом, Авдіївкою та Покровськом. Питання не в тому, чи буде втрачено місто, а коли це станеться і яких втрат зазнає ворог. Якби Часів Яр упав два роки тому, росіяни сьогодні могли б стояти вже біля Слов'янська або Краматорська. Але місто досі тримається й продовжує виснажувати противника", — продовжує експерт.
Саме тому головним завданням української оборони Коваленко називає не стільки утримання Костянтинівки будь-якою ціною, скільки перетворення її на максимально невигідний для росіян напрямок наступу.
Водночас він не погоджується з прогнозами про можливе захоплення міста вже найближчими місяцями.
"До кінця літа росіянам навряд чи вдасться повністю захопити Костянтинівку. Українські сили ще можуть використовувати місто як пастку для виснаження противника. Натомість восени ризики суттєво зростуть", — прогнозує Коваленко.
Окрему надію експерт пов'язує з так званим логістичним локдауном, який останнім часом дедалі активніше застосовують українські сили.
За його словами, удари по російських маршрутах постачання вже дають результат на півдні України й поступово поширюються на Донецьку та Луганську області. Якщо Україні вдасться суттєво ускладнити забезпечення великих російських угруповань, які зараз діють на Покровському та Костянтинівському напрямках, це може серйозно сповільнити темпи російського наступу.
"Поки що ситуація виглядає радше негативною, ніж позитивною. Але логістичний фактор ще здатен вплинути на перебіг подій і змінити розрахунки противника", — підсумував експерт.
Раніше Фокус повідомляв, що українські дрони вдруге за місяць пошкодили Чонгарський міст — одну з ключових артерій постачання російського угруповання в окупованому Криму та на півдні України. Після атаки окупаційна адміністрація тимчасово перекрила рух через пункт пропуску "Джанкой", що вкотре продемонструвало вразливість логістики РФ на цьому напрямку.
Також Фокус писав, що в мережі з’явилося фото палаючої російської "Полтавської нафтобази" в Усть-Лабінську Краснодарського краю РФ, яку дрони атакували ще 6 червня. За даними OSINT-спільнот, на об’єкті було знищено щонайменше шість резервуарів із нафтопродуктами, а пожежу ліквідовували понад 100 рятувальників.