Удар по гаманцю війни: якими наслідками для Росії обернеться атака на московський НПЗ
Нафтопереробний завод у самій Москві, дим над Капотнею та десятки безпілотників над російською столицею — Україна дедалі частіше переносить наслідки війни туди, де раніше їх майже не відчували. Але чи здатний удар по одному з найбільших НПЗ РФ справді послабити військову машину Кремля, чи йдеться насамперед про болючий символічний удар по російській еліті?
У ніч на 18 червня Сили оборони України завдали удару по Московському нафтопереробному заводу в Московській області РФ. На території підприємства було зафіксовано влучання та масштабну пожежу, під час якої виникло щонайменше п’ять осередків загоряння.
Попередньо встановлено, що українські безпілотники уразили резервуарний парк, установку первинної переробки нафти та установку гідроочищення дизельного палива. Зафіксовано щонайменше чотири великі осередки загоряння.
У Генштабі зазначили, що потужність Московського НПЗ перевищує 12 млн тонн нафти на рік, а саме підприємство бере участь у забезпеченні російської армії.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що цієї ночі також були уражені цілі в Ростовській області РФ та на тимчасово окупованих територіях України.
"Цілком справедлива відповідь на російські удари по наших містах і населених пунктах та ще один важливий результат роботи наших воїнів щодо об’єктів, які забезпечують функціонування російської військової машини", — заявив він.
Російські ЗМІ зазначають, що ця атака на Москву стала наймасштабнішою за останні два роки. Раніше найбільший наліт — 81 БпЛА — відбувся 17 травня цього року, а 11 червня кількість збитих БпЛА сягнула 78. Постраждали не тільки Московський НПЗ у Капотні, а й ТЦ "МЕГА Біла Дача", ТЦ "Садовод", а також житлові будинки.
Симетрична відповідь на удари по Україні
На думку військового експерта Олексія Гетьмана, удари по НПЗ дають свої плоди, і їх потрібно продовжувати. Припинення цієї війни на умовах, відмінних від тих, що пропонує Російська Федерація, означає крах путінського режиму, тому вони, не шкодуючи нічого, кидатимуть у бій усе, що у них є. До того ж, за словами Гетьмана, ми вже знищили 40 % нафтопереробних потужностей Росії. У Москві зараз великі проблеми, тому що цей НПЗ забезпечував приблизно 30–40% бензину та понад 50% дизельного палива.
"У Москві зараз велика проблема, але я впевнений, що паливо доставлятимуть з інших місць. Черги на заправках уже викликають невдоволення у росіян, у москвичів. Незважаючи на твердження, що еліта цього не відчує, це не так. Відчують, бо вся Москва, загалом кажучи, працює на обслуговування московських еліт. Так, безпосередньо сам олігарх має якісь запаси палива, але у тих, хто навколо, хто забезпечує його існування, їх немає. Ось таким чином це вплине на еліту", — каже експерт Фокусу.
Це також вплине на Путіна, на його рейтинг, скажімо так. А те, що еліти незадоволені війною та нинішнім керівництвом, — це вже інформація, про яку багато хто говорить. Тут головне, щоб атаки тривали з такою ж активністю, вважає Гетьман.
"Це саме те, про що говорили і командувачі ЗСУ, і колишні командувачі — про те, що ми маємо завдавати симетричних ударів. Ось це і є симетричні удари. Немає переваги в людях, немає переваги в техніці. Росія — більша за площею країна, але ми можемо домагатися перемоги, використовуючи ефективні асиметричні удари. Хочу нагадати, що такі випадки в історії траплялися неодноразово", — підкреслює експерт.
НПЗ — пріоритетна ціль для ударів
Керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин упевнений, що економіка РФ витримає удари по нафтопереробних заводах. Москва дуже швидко компенсує те, чого не вистачить Московському нафтопереробному заводу, за кошт інших суб’єктів федерації. І це навряд чи спонукає Путіна до завершення війни.
"Якщо ви пам’ятаєте систему розподілу матеріальних цінностей за часів Радянського Союзу, то існувала величезна різниця між забезпеченням Москви та забезпеченням якоїсь умовної Калуги. Якщо ви думаєте, що в психології російських керівників щось змінилося — ні, нічого не змінилося, так і буде. Тому на Далекому Сході люди будуть голодувати, а Москва буде їсти чорну ікру. Це перший момент", — зазначив економіст у коментарі Фокусу.
Другий момент, як підкреслює Пендзин, — наші європейські партнери, оцінюючи перспективи російської економіки та її можливості вести війну, дуже часто застосовують критерії, які діють лише в демократичній державі. У демократичній державі найвищим критерієм ефективності економічної політики є зростання доходів власних громадян, виборців. Якщо виборці починають жити гірше, то на найближчих виборах вони голосують за опозицію. У Росії — тоталітарна держава. У них "СВО" є пріоритетом, а все інше — другорядне. Коли Набіулліна разом із Сілуановим були на прийомі у Путіна, він сказав: якщо немає грошей на військові витрати, шукайте в інших місцях. Скорочуйте соціальні виплати.
"Тому, коли ми з вами говоримо про те, як довго Росія зможе вести війну, — доти, доки скорочення соціальних видатків не призведе до різкого зростання ризику заворушень, голодних бунтів серед російських громадян. Причому бажано якомога ближче до Москви. Ось це буде дієвим аргументом. На все інше їм наплювати. І коли мене запитують, як довго Росія воюватиме, — вибачте, вони змусять населення траву жерти, а гроші кидатимуть на війну. Тому давайте не тішити себе ілюзіями, що завтра Путін раптом побіжить шукати аргументи для мирних переговорів", — продовжує експерт.
Водночас, як підкреслює економіст, наші удари на сьогодні значно збільшують ризики, пов’язані з різким погіршенням рівня життя російських громадян, що згодом може призвести до стихійних заворушень. Якщо ми цього не робитимемо, Росія матиме ресурси для ведення війни значно довше. Тому потрібно продовжувати, не зупиняючись на досягнутому.
"НПЗ у цій ситуації є найбільш доступними та дають найвідчутніший результат. Бо, по-перше, вони розташовані на місці, по-друге, їх набагато складніше швидко відновлювати, а по-третє, величезні відстані на території Росії вимагають досить витратної логістики. Тому НПЗ — у пріоритеті", — підсумовує Пендзин.
Нагадаємо, вранці 18 червня безпілотники досягли Московського нафтопереробного заводу в районі Капотні, незважаючи на дії російської ППО. На підприємстві спалахнула пожежа, а над містом піднялися густі клуби чорного диму.
Раніше, вранці 16 червня, російська влада заявила про масштабну атаку безпілотників на Москву. Командувач Силами безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді підтвердив ураження нафтопереробного заводу в Москві.