Щось пішло не за планом: чому РФ не використала весь арсенал під час удару по Києву 2 липня

У Києві продовжує зростати кількість жертв масованої російської атаки, яка сталася в ніч на 2 липня. За останніми даними ДСНС, загинули вже 17 людей, ще 86 осіб дістали поранення, із них 70 госпіталізовано. Пошуково-рятувальна операція триває, тому кількість жертв може зрости.

Найбільших руйнувань зазнав Дарницький район столиці, де російський удар частково зруйнував дев'ятиповерховий житловий будинок. Рятувальники продовжують розбирати завали, деблокуючи людей та тіла загиблих. Також пошкоджено приватні житлові будинки та цивільну інфраструктуру. Загалом наслідки атаки зафіксовані більш ніж на 30 локаціях у всіх районах Києва.

Серед постраждалих є діти. Зокрема, до лікарні у важкому стані госпіталізували 10-річного хлопчика, якого прооперували після отриманих поранень. Його батьків на момент останнього оновлення інформації під завалами ще не знайшли.

За словами міської влади, російська атака спричинила масштабні руйнування житлового фонду. Пошкоджено понад два десятки багатоквартирних і приватних будинків, а також об'єкти цивільної інфраструктури. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики, поліція та комунальні служби.

Нагадаємо, вночі 2 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак останнього часу. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували 496 ударних безпілотників та 74 ракети різних типів, зокрема балістичні ракети "Циркон", "Іскандер", крилаті "Калібр" та інші засоби повітряного нападу. Основний удар припав на Київ та Київську область.

Особливість атаки 2 липня — не в масштабі, а в новій тактиці РФ

Попри заяви про "наймасованішу" атаку, військовий експерт, оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко не вважає удар по Києву рекордним за кількістю застосованих засобів ураження. За його словами, за більшістю показників цей наліт був цілком типовим для останніх місяців.

"Якщо говорити про кількість задіяних засобів, то я не погоджуся, що це був наймасованіший удар. Це, швидше, середньостатистичний наліт. Кількість балістичних ракет була звичайною — росіяни вже давно використовують від 20 до 30 таких ракет під час масованих атак. Не рекордною була і кількість Х-101, "Калібрів", а також восьми "Цирконів". Тобто загалом усе виглядало доволі звично", — пояснює він Фокусу.

На думку експерта, головною особливістю цього удару стала не загальна кількість ракет чи дронів, а значно більша частка реактивних безпілотників.

"Саме це виділяє атаку. Росія використала доволі багато реактивних дронів. У розумінні російського командування вони мають краще проривати нашу малу протиповітряну оборону, зокрема зенітні дрони, хоча на практиці це не дає їм такого ефекту, на який вони розраховують", — зазначає Коваленко.

Водночас він звертає увагу, що реактивні дрони значно складніші й дорожчі у виробництві, ніж звичайні Shahed-136. Для них потрібні реактивні двигуни, які Росія самостійно не виробляє та змушена отримувати з-за кордону, насамперед із Китаю.

"Я не виключаю, що Росія почала переходити на виробництво реактивних дронів, але не створила для цього окремі виробничі лінії. Якщо вони використовують ті самі потужності, де раніше збирали звичайні Shahed, це автоматично означає зменшення загального обсягу виробництва. Поки що це лише моє припущення, підтверджень цьому немає", — наголошує експерт.

Чому Росія використала менше дронів, ніж могла, та чи можливий повторний удар

Окремо Коваленко звертає увагу, що між нинішнім і попереднім масованими ударами минуло понад два тижні. За цей час, за його оцінкою, Росія мала можливість накопичити значно більший арсенал безпілотників, ніж той, який фактично застосувала.

"До 2 липня вони могли накопичити понад 2300 дронів лише за рахунок поточного виробництва. Але під час атаки використали менш ніж 500 безпілотників комбінованого типу. Якщо чесно, це небагато. У них ресурсів більше", — каже він.

Ще одним можливим поясненням експерт називає проблеми з пусковими майданчиками в окупованому Криму.

"Росія й надалі запускає дрони з Гвардійського, Чауди та Качі, але вже значно менше, ніж раніше. Якщо ще місяць тому по Одесі майже щодня летіли по 40–60 дронів, то зараз — лише поодинокі цілі. Цілком можливо, що їм просто бракує повноцінних пускових майданчиків, а тих, що залишилися на території Росії, недостатньо для одночасного запуску більшої кількості безпілотників", — припускає Коваленко.

Коментуючи інформацію про те, що після удару Росія нібито залишила частину літаків з уже спорядженими ракетами, експерт зазначає, що наразі немає підтверджень цієї інформації. Водночас він нагадує, що раніше після масованих атак російська армія нерідко проводила так звані дорозвідувальні удари.

"Під час енергетичного терору восени 2022 року після основного масованого удару протягом 24–48 годин зазвичай відбувався ще один — дорозвідувальний. Тоді запускали близько десяти-п'ятнадцяти ракет, щоб оцінити результати попередньої атаки. Згодом вони від цієї практики відмовилися. Чи повернуться до неї зараз — сказати складно. Будемо дивитися, що відбуватиметься найближчими ночами", — зазначає експерт.

Водночас додає Коваленко, якщо літаки справді були повністю готові до застосування ракетного озброєння, виникає логічне питання, чому їх не використали одразу під час основної атаки.

"Якщо ці літаки дійсно були споряджені й боєготові, тоді незрозуміло, чому Росія не застосувала їх відразу. Саме це зараз залишається одним із відкритих питань", — підсумував він.

Зазначимо, Міненерго розповіло про наслідки удару РФ 2 липня для об'єктів енергетики. З'ясувалось, що є пошкоджені об'єкти у Київській, Донецькій, Запорізькій та Харківській областях.

Також Фокус писав, що під час цієї ж масованої атаки Росія завдала ударів не лише по житлових будинках, а й по цивільній інфраструктурі столиці. Зокрема, були пошкоджені відділення та сортувальні потужності MOYO й "Нової пошти", автосалон Porsche, а також десятки автомобілів, що перебували на його території.