Трамп "передає" Patriot Україні: скільки часу потрібно й чому експерти не поспішають радіти

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий надати Україні ліцензію на виробництво ракет для систем Patriot. Про це він сказав 8 липня під час пресконференції з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО в Анкарі.

За словами Трампа, США планують показати Україні, як виробляються ракети для Patriot, хоча сам процес є складним. Американський президент зазначив, що українці зможуть швидко розібратися з технологією, оскільки, за його словами, є "дуже винахідливими".

Трамп також нібито пожартував, що після передачі ліцензії Київ уже не зможе дорікати Вашингтону недостатньою кількістю допомоги, адже зможе виробляти ракети самостійно. Водночас він визнав, що виробника систем Patriot ще не поінформували про це рішення, але висловив упевненість, що питання буде врегульовано.

Заява прозвучала на тлі критичного дефіциту ракет для Patriot в Україні. Саме ці комплекси залишаються ключовим засобом для перехоплення балістичних ракет, якими Росія регулярно атакує українські міста.

Скільки займе часу виробництво ракет до Patriot в Україні

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що навіть у разі передачі Україні ліцензії на виробництво ракет для Patriot швидкого результату чекати не варто. За його оцінкою, запуск такого виробництва може зайняти щонайменше рік.

"Як мінімум рік це займе. Особливо якщо це знову перехопить якась приватна фірма типу Fire Point, то це буде дуже довго. А може статися, як з "Фламінго". А якщо будуть державні підприємства, у нас же є профільне підприємство — "Південмаш", то якщо його профінансують у повному обсязі, я думаю, що вони за рік спроможуться це налагодити", — каже Фокусу Жданов.

За його словами, виробництво протибалістичних ракет є складним і дорогим процесом. Одна така ракета, за оцінкою експерта, може коштувати близько трьох мільйонів доларів. Окрема проблема — дефіцитні компоненти, зокрема вольфрам, необхідний для сердечника ракети.

"Саме дороге і саме дефіцитне, що нам треба буде, — це вольфрам. Для того, щоб виробити серцевину цієї ракети. Це ж літаючий лом. Американці називають його "літаючим бревном". Саме виробництво ракети теж потребує особливостей: вона повинна за короткий період розвивати високу швидкість у повітрі", — пояснює експерт.

Водночас Жданов вважає, що отримання ліцензії дасть Україні можливість не лише налагодити виробництво, а й у перспективі адаптувати ракету під власні можливості.

"Отримавши ліцензію, ми зможемо вносити свої правки, удосконалювати й, можливо, навіть трохи здешевити виробництво, компоненти цієї ракети чи саму ракету. Але це не сьогодні й не зараз, це перспектива", — зазначає він.

При цьому експерт наголошує: навіть власне виробництво ракет для Patriot лише частково вирішує проблему російської балістики. За його словами, Patriot є не в усіх містах, які перебувають під загрозою ударів.

"Ракета до Patriot частково вирішує проблему. Добре, в Києві є Patriot. А що робити Дніпру, Запоріжжю, Харкову, Сумам? У них немає Patriot, і ніхто нам завтра не дасть десятки таких комплексів. Ракета — це дуже добре, її треба виробляти на перспективу. Але потрібна ще й наша балістика", — каже Жданов.

На його думку, Україна зможе реально стримувати російські балістичні удари лише тоді, коли матиме власні балістичні ракети для ударів у відповідь по військових і промислових об'єктах РФ.

"Для того, щоб відповісти на балістику Російської Федерації, потрібна наша балістика. Якби на одну російську ракету летіла хоча б одна наша балістична ракета на ту саму Москву, ситуація була б іншою. У Москві понад сто військових підприємств або підприємств військово-промислового комплексу. Там є що знищувати", — говорить експерт.

Жданов зауважує, що ліцензія на виробництво ракет для Patriot є важливим кроком, але не може бути єдиною відповіддю на російську балістику. Україні, за його словами, потрібно паралельно розвивати власні ударні ракетні можливості, щоб не залежати від партнерів.

Потрібен захищений майданчик і час: чому швидко запустити виробництво не вийде

Військовий експерт, оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко також вважає, що навіть у разі отримання ліцензії швидко запустити виробництво ракет для Patriot Україна не зможе. За його словами, головним питанням стане не лише передача технологій, а й безпечне розміщення самого виробництва.

"Якщо ми не знайдемо відповідного майданчика, щоб розмістити це виробництво, а воно не маленьке, розмістити його під землею, у максимально захищеній локації, то доведеться розміщувати його в якійсь іншій країні, більш безпечній", — пояснює Фокусу Коваленко.

За його словами, йдеться про високотехнологічне виробництво, яке потрібно буде інтегрувати на конкретному українському підприємстві або окремому майданчику. Окремим фактором стане бюрократична складова, яка також може вплинути на строки.

"Це займе час. Думаю, що на все про все потрібно буде десь до року. Приблизно рік піде тільки на організацію такого виробництва. У найкращому випадку, максимально оптимістично, це пів року. А потім уже вихід на серійне виробництво. І це також дуже складний шлях", — каже експерт.

Коваленко наголошує, що Україні насамперед потрібні ракети PAC-3. За його словами, окрім США, єдиним ліцензійним виробником таких ракет у світі є Японія. І саме японський приклад, на його думку, показує, наскільки складно швидко наростити виробництво навіть для країни з розвиненою промисловістю.

"У Японії виробництво розміщене на базі Mitsubishi Industries — це достатньо розвинена корпорація з високотехнологічним виробництвом. Але вони виробляють на рік від 60 до 70 ракет. А ми розуміємо, що 60 ракет нам потрібно тільки в одну ніч, щоб перехопити всю ту балістику, яка на нас летить", — зазначає Коваленко.

За його словами, питання не лише в тому, чи зможе Україна організувати таке виробництво, а й у тому, наскільки його вдасться масштабувати. Адже навіть у США обсяги виробництва залишаються обмеженими.

"Якщо ми зможемо налагодити виробництво, щоб хоча б виробляти на місяць 60–70 ракет, то в якомусь сенсі це буде навіть краще, ніж США. Тому що Lockheed Martin, основний виробник ракет PAC-3 до ЗРК Patriot у США, виробляє 650–700 ракет на рік. Тобто це приблизно 60–70 на місяць", — пояснює оглядач.

Водночас Коваленко вважає, що навіть попри довгі строки запуску, ліцензійне виробництво ракет для Patriot може стати важливим стратегічним кроком для України. У майбутньому це дозволить використовувати ракети не лише для власних потреб, а і як частину домовленостей із партнерами.

"Ми можемо використовувати це як для своїх потреб, так і, можливо, для експортних потреб наших партнерів. Або можемо домовитися з партнерами, щоб вони передали нам свої недоторкані запаси цих ракет, а в майбутньому ми розраховувалися б за ці запаси вже виробництвом у себе", — каже він.

На думку Коваленка, це був би важливий крок для посилення української протиповітряної оборони, хоча й не в короткостроковій перспективі. Водночас він наголошує, що ліцензійне виробництво Patriot не повинно замінити розвиток власної ракетної програми.

"Це дійсно дуже важливий крок вперед у зміцненні нашої протиповітряної оборони, хоча і в перспективі не короткостроковій. Але при цьому не треба забувати про розвиток власної ракетної програми, яка може перехоплювати балістику. Одне іншому не повинно заважати", — вважає Коваленко.

Політична заява чи пастка для України: що може стояти за словами Трампа про Patriot

Військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов вважає, що заява Дональда Трампа про можливу передачу Україні ліцензії на виробництво ракет для Patriot може бути не лише практичним рішенням, а й політичним сигналом. За його словами, такий крок варто розглядати як елемент військово-політичного тиску на Росію.

"Скоріше за все, йдеться про політичну заяву. Тобто як елемент військово-політичного тиску на Росію. Такою заявою вони вибивають останній важіль тиску РФ на Україну — балістику", — каже Фокусу Снєгирьов.

За його словами, і Україна, і Росія розуміють, що навколо теми війни посилюється політичний тиск. Тому заява про ліцензію може стосуватися не стільки негайного запуску виробництва, скільки історичної перспективи та подальших кроків США щодо зміцнення української обороноздатності.

"Якщо війна може припинитися до умовного жовтня, то можна припускати, що йдеться про історичну перспективу — як подальші кроки Сполучених Штатів щодо зміцнення обороноздатності України", — пояснює експерт.

Снєгирьов також погоджується з оцінками попередніх експертів, що практичне розгортання такого виробництва швидким бути не може. Йдеться про повний виробничий цикл, компоненти, зокрема виробництво твердого палива, а також захищений майданчик, який має бути прикритий системами ППО або розміщений глибоко під землею.

"Це в будь-якому разі потребує часу. До пів року мінімум. Навіть якщо йдеться про три місяці, то постає питання: ці три місяці вони будуть безкарно нас бити? Тому ще раз підкреслюю: це питання історичної перспективи", — зазначає Снєгирьов.

Водночас експерт не виключає, що під заявою про передачу ліцензії Україні може матися на увазі не обов'язково розміщення виробництва саме на українській території. Найбільш імовірним варіантом він називає Польщу.

"Скоріше за все, може йтися про польського виробника. Це найбільш вірогідна ситуація — розміщення виробництва в Польщі. Все ж таки це країна НАТО, її територія не під ударами російської балістики, а логістика дозволяє досить швидко перекидати антибалістичні ракети", — каже він.

Снєгирьов виділяє два можливі аспекти цієї заяви. Перший — військово-політичний тиск на Росію. Другий — демонстрація того, що Трамп нібито займає проукраїнську позицію і готовий піти на передачу Україні ліцензії.

Однак, за словами експерта, у цьому рішенні можуть бути й ризики для України. Він звертає увагу на слова Трампа про те, що після передачі ліцензії Київ уже не зможе "дорікати Вашингтону недостатньою допомогою". На думку Снєгирьова, це може стати способом перекласти відповідальність за дефіцит ракет на саму Україну.

"Вони передали ліцензію — і їх уже не цікавить, скільки ти випустив: сто, двісті чи триста. Вони прекрасно розуміють обмежені можливості виробництва. Але з іншого боку, вони вибивають риторику Зеленського щодо постійних звинувачень на адресу США. Більше аргументувати буде нічим", — пояснює експерт.

За його словами, проблема в тому, що навіть США мають обмежені можливості виробництва таких ракет, а Україні для повноцінного прикриття від масованих ударів потрібні значно більші обсяги.

"За рік американський ВПК випускає близько 500 таких ракет. А нам потрібно до 300 ракет на місяць, щоб перехоплювати 150 російських ракет. І якщо США передають ліцензію, вони можуть сказати: "ми вам дали можливість виробляти, тепер це ваша відповідальність", — каже Снєгирьов.

Експерт вважає, що передача ліцензії може бути важливим кроком для майбутнього, однак вона не вирішить проблему дефіциту ракет швидко і не замінить поточну потребу України в готових засобах протиракетної оборони.

Раніше Фокус писав, що від російського ракетного потенціалу можна захиститись іншими системи антибалістичного захисту, які існують у світі, окрім комплексу Patriot. Наприклад, існує ізраїльська система Arrow, здатна збити "Іскандер", і при цьому на землю не упаде жодного уламка, оскільки вибух відбувається у космосі.